Справа №461/817/19
16 липня 2019 року Галицький районний суд міста Львова
у складі:
головуючого - судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря Рибак Н.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якій просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 6 182, 40 гривень, мотивуючи тим, що відповідачі, будучи співвласниками та проживаючи у квартирі АДРЕСА_1 , в період з 01.04.2017 року по 30.09.2018 року не сплачують витрати за послуги з централізованого опалення, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 6 182, 40 гривень. Попередження про необхідність погашення зазначеного боргу відповідачі ігнорують. 01.11.2018 року позивач уже звертався до суду із заявою про видачу судового наказу, з приводу даної заборгованості, однак ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.12.2018 року такий судовий наказ був скасований.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, з підстав викладених у ньому. Просить позовні вимоги задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 судовому засіданні позов заперечив, з мотивів необґрунтованості. Вказав, що між відповідачами та позивачем не існує жодних договірних відносин, а відтак у відповідачів відсутній обов'язок проводити сплату за надання ЛКП будь-яких житлово-комунальних послуг. Також, вказав, що доводи позивача суперечать положенням чинного законодавства, які регулюють правовідносини у сфері комунальних послуг. Просив відмовити у задоволенні позову.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились. Подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками. Також не подали до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності. Суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , де і зареєстровані що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім?ї і прописки, виданою ЛКП «Снопківське» 16.07.2018 року за №3105 /а.с.6/.
У період 01.04.2017 року по 30.09.2018 року за даною адресою виникла заборгованість по несплаті послуг з централізованого опалення, яка згідно розрахунку /а.с.9-10/ станом на 09.10.2018 року, становить 6 270,14 гривень, з урахуванням боргу, інфляційних витрат в сумі 3% річних /а.с.11/.
Згідно зі ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 6 ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується обєктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Таким чином, обов'язок щодо оплати послуг з централізованого опалення покладається на співвласників квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно зі ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно п.2 ч.1 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про теплопостачання», основними завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання є захист прав споживачів, забезпечення рівних можливостей доступу суб'єктів відносин у сфері теплопостачання на ринок теплової енергії, запобігання монополізації та створення умов для розвитку конкурентних відносин у сфері теплопостачання.
Частинами 3, 4 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», визначено принцип безперебійного надання споживачу послуг. Виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.2 ст.21 цього ж закону, виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.
Пунктами 1, 2, 4, 5 ч.1 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», встановлено, що споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо ; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.
Відповідно до ст.29 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, споживач має право на: зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання) ; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг; несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами; установлення квартирних засобів обліку та взяття їх на абонентський облік; періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку; ознайомлення з нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг; внесення за погодженням з виконавцем у договір змін, що впливають на розмір плати за послуги; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.
При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальні споживачі зобов?язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Статтею 19 ЗУ «Про теплопостачання», визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст.162 Житлового кодексу Української РСР, плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
У відповідності до п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Правилами та ЗУ «ІІро житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між Виконавцем та Споживачем відповідного договору.
Пунктом 8 Правил встановлено, що послуги надаються споживачам згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ст. ст. 67,68 ЖК УРСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Відповідно до ч.ч.1,4,5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.
Встановлено, що позивач надає, а відповідачі споживають послуги з централізованого опалення за договором приєднання про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго» /а.с.14-15/.
Супровідним листом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 08.06.2018 року відповідачам було скеровано примірник такого договору для підписання. Відповідач договір станом на день розгляду справи не підписав. Про відмову від підписання договору протягом 30 днів позивача, у визначений законом спосіб, не повідомив та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього.
Так, не підписання договору приєднання про надання послуг з централізованого опалення відповідачами не може слугувати доказом ненадання позивачем послуг з централізованого опалення та відповідно не є підставою для звільнення відповідачів від оплати фактично спожитих комунальних послуг.
Відповідач стверджує, що у відповідності до ст.29 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року співвласниками квартири оплачувались лише вартість умовно-змінної частини тарифу, тобто фактичні надані послуги. Однак, доказів на підтвердження оплати наданих послуг суду не подав. Відтак, доводи позивача щодо наявної заборгованості не спростовані в ході розгляду справи. Зазначена обставина не звільняє відповідачів від обов'язку сплачувати кошти за фактично спожиті послуги.
При цьому, як видно з досліджених судом письмових доказів, наданих позивачем в ході розгляду справи на підтвердження заявлених позовних вимог, такі отримані у порядку встановленому Законом, стосуються безпосередньо обставин справи та підтверджують факт надання відповідачам житлово-комунальних послуг, а відтак беруться судом до уваги, як належні та допустимі докази в процесі доказування.
Суд не приймає до уваги також посилання відповідача ОСОБА_2 на відсутність договірних відносин між сторонами та відсутність обов'язку сплачувати кошти за надані послуги з централізованого опалення, оскільки жодних належних доказів, які б свідчили про обставини на які покликається відповідач суду не надано. При цьому, як встановлено в ході судового розгляду заяви до ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідачів про відмову від укладення договору чи будь-які заперечення проти укладення такого договору, які відповідають вищенаведеним нормативним актам не надходили. Відтак, докази того, що відповідачі відмовились від послуг у визначений законом спосіб від надання житлово-комунальних послуг, у матеріалах справи також відсутні.
Таким чином, твердження відповідача, що несплата за послуги централізованого опалення відбулася внаслідок відсутності договірних зобов'язань між сторонами протягом позовного періоду не підкріплено належними доказами.
Водночас, наявними в матеріалах справи актами про включення системи теплоспоживання від 22.10.2014 року, 09.10.2015 року, 11.10.2016 року, 10.10.2017 року /а.с.56-59) підтверджується факт включення системи теплоспоживання в будинку за адресою АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, оцінюючи надані по справі докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що відповідачі порушили зобов'язання перед позивачем, відтак, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, відповідно до статті 625 ЦК України, і є підстави для стягнення з відповідачів інфляційних втрат і трьох процентів річних, відповідно до статті 625 ЦК України.
Частина 1 ст.81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги ЛМКП «Львівтеплоенерго» щодо стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого опалення є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи та встановленими в ході розгляду справи обставинами, відповідачами такі доводи позивача спростовані не були, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі. З відповідачів на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» підлягає стягненню заборгованість, відповідно до обсягу заявлених позовних вимог, за період з 01.07.2014 року по 31.12.2017 року, що становить 6 270,14 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи підлягають стягненню з відповідачів, з кожного в рівних частках.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задоволити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 6 270 (шість тисяч двісті сімдесят) гривень 14 копійок.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» 1921 (одну тисячу двадцять одну ) гривню 00 копійок - понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.
Повний текст рішення складено 17 липня 2019 року.