17 липня 2019 року
м. Київ
справа № 809/1055/16
адміністративне провадження № Зі/9901/188/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - Дем'янівим Ігорем Михайловичем про відвід суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. у справі № 809/1055/16
за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Коломийського міського об'єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,
за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Дем'яніва Ігоря Михайловича на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року адміністративна справа № 809/1055/16 була передана на розгляд колегії суддів: Мартинюк Н. М. (суддя-доповідач), Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М.
До початку розгляду цієї справи представник позивача Дем'янів І. М., подав заяву про відвід трьох суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які входять до складу колегії, визначеної автоматизованою системою для розгляду справи за зазначеним вище позовом, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Підстави заявленого відводу обґрунтовані тим, що відносно суддів Мартинюк Н. М., Жука А. В., Мельник-Томенко Ж. М. ним скеровано до Генеральної прокуратури України заяву про скоєння суддями кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України і на даний час стосовно них здійснюється досудове розслідування. На підтвердження даного факту надав відповідну заяву та копії документів, які були скеровані ним до Генеральної прокуратури України.
Суд, вирішуючи питання про відвід, дійшов висновку про його необґрунтованість, у зв'язку з чим ухвалою від 16 липня 2019 року на підставі частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передав заяву про відвід судді на автоматизований розподіл для визначення у встановленому цим Кодексом порядку судді, який вирішуватиме питання про відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року заяву про відвід усьому складу суду у даній справі передано для вирішення судді Яковенко М. М.
Ознайомившись з заявою вважаю, що в її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.
Згідно положень статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини першої якої, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).
В даному випадку, є цілком очевидним, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Проаналізувавши доводи заяви про відвід, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, оскільки обставини щодо подання ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України заяви про скоєння кримінального злочину, у якості підстав для відводу усьому складу суду у даній справі, не є беззаперечною обставиною для цього, оскільки заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджена належними і допустимими доказами та, відповідно, не може вважатись таким, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності.
Жодні доводи наведені у заяві про відвід колегії суддів, не дають підстав вважати їх обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Окрім того, будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу колегії суддів в результаті розгляду даної справи, з матеріалів не вбачається та наявності інших підстав, передбачених статті 36 та статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, для відводу колегії суддів позивачем не надано.
З огляду на викладене, Суд вважає подану представником позивача ОСОБА_1 - Дем'янівим Ігорем Михайловичем заяву про відвід усьому складу суду у справі № 809/1055/16 такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Дем'янівим Ігорем Михайловичем про відвід усьому складу суду у справі № 809/1055/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Яковенко