17 липня 2019 року
Київ
справа №826/15794/17
адміністративне провадження №К/9901/11768/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В. у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за касаційними скаргами заступника прокурора м. Києва та Громадської організації «Одеська обласна організація «Зелений лист» (далі - ГО) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі за позовом прокурора Одеської області в інтересах Міністерства культури України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Спільне підприємство «Солінг», про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування дозволу,
встановив:
Верховний Суд ухвалами від 30 травня та 19 червня 2019 року відкрив касаційне провадження.
Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Тацій Л.В., суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., справу передано судді-доповідачу.
У касаційних скаргах заступником прокурора м. Києва та ГО заявлені клопотання про розгляд справи за їх участю.
Згідно з вимогами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до статті 340 КАС суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС).
Практика Євпропейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
З огляду на предмет розгляду у цій справі, суб'єктний склад учасників, а також відсутність обґрунтувань необхідності розгляду справи з повідомленням учасників справи, клопотання заступника прокурора м. Києва та ГО про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень статті 345 КАС вважаю, що касаційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції.
З огляду на викладене, керуючись статтями 340- 342, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Прийняти до провадження справу за касаційними скаргами заступника прокурора м. Києва та Громадської організації «Одеська обласна організація «Зелений лист» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року у справі за позовом прокурора Одеської області в інтересах Міністерства культури України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Спільне підприємство «Солінг», про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування дозволу.
Справу призначити до розгляду у порядку письмового провадження на 18 липня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Тацій