Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №802/272/16-а
адміністративне провадження №К/9901/45270/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №802/272/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року, ухвалену у складі головуючого судді Чернюк А.Ю., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів: Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемним правочину, що вчинений між ПАТ "Радикал Банк" та ОСОБА_2 , а саме трансакція щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором №18-23046 від 09.07.2015» на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015, час вчинення трансакції 15:51»;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню за договором банківського вкладу від 09.07.2015 № 18-23046, укладеного між ПАТ "Радикал Банк" та ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Радикал Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а відповідач протиправно не включив його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.
Як встановлено, 9 липня 2015 року між ПАТ "Радикал Банк" та ОСОБА_1 укладено договір строкового банківського вкладу №18-23046 на суму 198400,00 грн. з процентною ставкою 20 % річних.
Крім того, між сторонами за договором укладено додаткову угоду № 1 до Договору строкового банківського вкладу № 18-23046 від 9 липня 2015 року, відповідно до якої позивача ознайомлено з умовами гарантування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за договором
Згідно з квитанцією № 13310 від 9 липня 2015 року позивач вніс через касу банку на депозитний рахунок кошти в сумі 198 400 грн. Внесення коштів та зарахування їх на рахунок позивача підтверджується також випискою по особовим рахункам ПАТ "Радикал Банк" за 9 липня 2015 року, відповідно до якої на рахунок позивача зараховано грошові кошти у сумі 198400,00 грн.
Разом з цим, постановою Правління Національного банку України № 452/БТ від 9 липня 2015 року ПАТ "Радикал Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
9 липня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Радикал Банк", відповідно до якого з 10 липня 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Радикал Банк" Шевченка О.В.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 9 листопада 2015 року №769 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 9 листопада 2015 року №203 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк" з 10 листопада 2015 року по 9 листопада 2017 року включно з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву Анну Михайлівну.
Згідно з наказом Уповноваженої особи Фонду № 204 від 09 листопада 2015 року на підставі положень частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними правочини (трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнтів через рахунки каси банку 9 липня 2015 року поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнта через рахунки каси банку 9 липня 2015 року за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром), які пов'язані з вкладними (депозитними) операціями за договором банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ "Радикал Банк" згідно додатку № 1, який додається до наказу.
Так, відповідно до додатку № 1 до наказу № 204 від 9 листопада 2015 року відповідачем визнано нікчемним правочин - трансакцію на користь позивача з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок" за договором №18-23046 від 9 липня 2015 року на суму 198 400 грн., дата вчинення трансакції 9 липня 2015 року, час вчинення трансакції 15:51.
Листом від 18 листопада 2015 року вих. №3548/15 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєва А.М. повідомила позивача про те, що відповідно до положень частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним правочин, що був вчинений (укладений) Банком з ОСОБА_1 , а саме: трансакція ПАТ "Радикал Банк" щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 9 липня 2015 року" на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 9 липня 2015 року, час вчинення трансакції 15:51 год.
Позивач, вважаючи вказані дії, а також бездіяльність відповідача щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протиправними, та такими що порушують право на отримання гарантованої суми вкладу, звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також не надано доказів нікчемності спірного правочину.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Уповноважена особа Фонду подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що його дії щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи.
Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 4 липня 2018 року (справа №826/1476/15) зазначив, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття "подрібнення вкладів", "розбивка вкладів", вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під "подрібненням" чи "розбивкою" розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої. Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Радикал Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI.
В даному випадку Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
Стосовно посилань відповідача на наявність кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПАТ "Радикал Банк" злочину, , передбаченого ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, то колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній жоден вирок про вчинене кримінальне правопорушення, а отже, вказане не може бути підставою для порушення права позивача на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок ФГВФО.
Крім того, відповідач не довів, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Радикал Банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала.
Отже, оскільки вклад розміщено на рахунку ПАТ "Радикал Банк" до запровадження тимчасової адміністрації, тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. При цьому, відповідач не навів правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Радикал Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до приписів Закону № 4452-VI.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом.
Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемним правочину, що вчинений між ПАТ "Радикал Банк" та ОСОБА_2 , а саме трансакція щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51», з огляду на таке.
Згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Уповноваженої особи. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і видано згадане рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення Уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року,№910/24198/16 від 16 травня 2018 року та №819/353/16 від 4 липня 2018 року.
Отже, встановлена правова природа згаданого рішення унеможливлює здійснення судового розгляду щодо його оскарження, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Уповноваженої особи не можуть бути розглянуті у судовому порядку (в тому числі в господарських судах).
Відтак, у частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемним правочину, що вчинений між ПАТ "Радикал Банк" та ОСОБА_2 , а саме трансакція щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51», провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідачем судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржуються, а тому, з урахуванням вимог 341 КАС України, не переглядаються.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни - задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемним правочину, що вчинений між ПАТ "Радикал Банк" та ОСОБА_2 , а саме трансакція щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу «Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23046 від 09.07.2015 року» на суму 198400,00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51» - скасувати, а провадження у вказаній частині позовних вимог - закрити.
В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
А.Ю. Бучик
А.І. Рибачук,
Судді Верховного Суду