16 липня 2019 року
Київ
справа №809/1055/16
адміністративне провадження №К/9901/3330/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мартинюк Н.М., суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., розглянувши заяву про відвід суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. у справі за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Дем'яніва Ігоря Михайловича на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Міністра оборони України Полторака Степана Тимофійовича, Коломийського міського об'єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року адміністративна справа № 809/1055/16 була передана на розгляд колегії суддів: Мартинюк Н.М. (суддя-доповідач), Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.
До початку розгляду цієї справи представник позивача Дем'янів І.М., подав заяву про відвід трьох суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, які входять до складу колегії, визначеної автоматизованою системою для розгляду справи за зазначеним вище позовом, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Обґрунтовуючи відвід колегії суддів, представник позивача послався на те, що відносно суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. ним скеровано до Генеральної прокуратури України заяву про скоєння суддями кримінального правопорушення за статтею 375 Кримінального кодексу України і на даний час стосовно них здійснюється досудове розслідування. На підтвердження даного факту надав відповідну заяву та копії документів, які були скеровані ним до Генеральної прокуратури України.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Колегія суддів вважає, що наведені представником позивача обґрунтування для відводу суддів не підпадають під жодний перелік визначений статтею 36 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, “має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється”. Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі “Мироненко і Мартенко проти України”, заява № 4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі “Олександр Волков проти України”, заява № 21722/11).
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши викладені в заяві представника позивача доводи, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обставини, на які посилається заявник не дають достатніх підстав для висновку про наявність сумніву в неупередженості та/або об'єктивності суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. при розгляді справи за вказаним вище позовом.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, провадження у справі належить зупинити й передати вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України, Верховний Суд
Визнати необґрунтованим заявлений представником позивача ОСОБА_1 - Дем'янівим Ігорем Михайловичем відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.
Зупинити провадження у справі № 809/1055/16.
Передати справу для вирішення питання заявленого відводу судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу у порядку встановленому статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Н.М. Мартинюк
Судді А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко