15 липня 2019 року
м. Київ
справа №826/15063/18
адміністративне провадження №К/9901/18772/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №826/15063/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
04.07.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.03.2019 позов ОСОБА_1 задоволено, але відмовлено у стягненні витрат на правничу допомогу.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 без змін.
Разом із цим, Головне управління ДФС у м. Києві звертається до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
28.05.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019, Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалами Верховного Суду від 13.06.2019 та 25.06.2019 Головному управлінню ДФС у м.Києві відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019.
04.07.2019 Головне управління ДФС у м. Києві звертається з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Окружного адміністративного суду від 05.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №826/15063/18.
Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду від 05.03.2019 з огляду на те, що рішення суду першої інстанції не переглядалося в апеляційному порядку.
Перевіривши матеріали касаційної скарги щодо оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства у касаційній скарзі у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Податковий орган звертається до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019.
Зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 вбачається, що до суду апеляційної інстанції звернувся позивач щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частини відмови у стягненні витрат на правничу допомогу судом першої інстанції.
Зазначеною постановою, Шостий апеляційного адміністративного суду відмовив позивачеві у задоволенні апеляційної скарги та залишив рішення суду першої інстанції без змін. Тобто рішення суду апеляційної інстанції від 30.05.2019 прийнято на користь Головного управління ДФС у м. Києві.
Враховуючи вищезазначене, у поданій касаційній скарзі відповідачем не зазначено в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанцій у постанові від 30.05.2019.
Також з матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 30.05.2019, проте скаржник звертається з касаційною скаргою 04.07.2019, що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Подане Головним управліннямДФС у м.Києві клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що скаржник отримав постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 11.06.2019. На підтвердження цього відповідачем надано копію супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного з вхідним штампом Головного управління ДФС у м.Києві від 11.06.2019 № 33309/2019.
Однак, відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі засвідчує лише дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання копії оскаржуваного рішення апеляційного суду.
Таким чином, Головним управління ДФС у м. Києві не надано Суду доказів, що підтверджують дату отримання судового рішення, а саме конверт (або копію конверта), в якому надсилалося рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до приписів частини 3 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки відповідачем не надано поважних доказів в підтвердження наявності причин наведених в клопотанні про поновлення строку.
Разом із цим, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/15063/18.
Частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити, звільнити від сплати або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Посилання, якими обґрунтовано клопотання скаржника, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, що унеможливлює задоволення цього клопотання.
З огляду на наступне, статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відтак, з огляду на приписи частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи ціну позову, скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 1409,60грн на рахунок для зарахування судового збору:
отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача - 899998; рахунок отримувача - 31219207026007; код класифікації доходу бюджету - 22030102; призначення платежу - *;101;_______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження №826/15063/18.
Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/15063/18.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 у справі №826/15063/18 -залишити без руху.
Надати Головному управлінню ДФС у м.Києві строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова