17 липня 2019 року
Київ
справа №520/12041/18
адміністративне провадження №К/9901/19297/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Блажівської І.Л., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледіка» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення факту та зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Ледіка» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ДФС України у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №891601/40788112 від 23.08.2018 року, №894563/40788112 від 27.08.2018 року, №919144/40788112 від 18.09.2018р., №928598/40788112 від 25.09.2018р., №941401/40788112 від 03.10.2018р. №928599/40788112 від 25.09.2018р., комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації податкових накладних;
- вважати податкові ТОВ «Ледіка» накладні: №14 від 27.06.2018 на суму 348090,55 грн; від №1 від 02.07.2018 року на загальну суму 202414,73 грн; №3 від 06.07.2018 року на загальну суму 198855,90 грн; №6 від 12.07.2018 року на загальну суму 1419955,06 грн; №7 від 12.07.2018 року на загальну суму 689307,41 грн; №9 від 16.07.2018 року на загальну суму 6 085,46 грн, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати їх подання на реєстрацію платником податку;
- зобов'язати ГУ ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №14 від 27.06.2018 на суму 348 090,55 гривень; №1 від 02.07.2018 року на загальну суму 202 414,73 грн; №3 від 06.07.2018 року на загальну суму 198 855,90 грн; №6 від 12.07.2018 року на загальну суму 1 419 955,06 грн; №7 від 12.07.2018 року на загальну суму 689 307,41 грн; №9 від 16.07.2018 року на загальну суму 6 085,46 грн ТОВ «Ледіка», за датою їх подання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 рок,у адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №891601/40788112 від 23.08.2018р., №894563/40788112 від 27.08.2018р., №919144/40788112 від 18.09.2018р., №928598/40788112 від 25.09.2018р., №941401/40788112 від 03.10.2018р., №928599/40788112 від 25.09.2018р. про відмову в реєстрації податкових накладних.
Зобов'язано Головне Управління ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №14 від 27.06.2018р.; №1 від 02.07.2018р.; № 3 від 06.07.2018р.; №6 від 12.07.2018р.; №7 від 12.07.2018р.; №9 від 16.07.2018р.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічні приписи містить частина четверта статті 257 КАС України, у якій зазначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності, судом не встановлені. У касаційній скарзі доводів щодо наявності таких обставин відповідач також не наводить.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледіка» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення факту та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх