11 липня 2019 року
Київ
справа №140/2616/18
касаційне провадження №К/9901/18188/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №140/2616/18 за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Приватне виробничо-торгове підприємство «Світязь» у вересні 2018 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2018 №0002204003, яким на підставі статтей 122, 126 Податкового кодексу України за затримку до 30 календарних днів сплати 98501грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 9850,10грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 29.01.2019 позовні вимоги задовольнив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.05.2019 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 залишив без змін.
Головне управління ДФС у Волинській області 26.06.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №140/2616/18 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2018 №0002204003, яким на підставі статтей 122, 126 Податкового кодексу України за затримку до 30 календарних днів сплати 98501грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 9850,10грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступного.
Виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання до банку платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.
Суди вказали, що направлення платником до банку, який здійснює розрахункове-касове обслуговування платника, належним чином оформленого платіжного доручення на оплату податкових зобов'язань при наявності необхідної кількості коштів на рахунку є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.
Суди дослідили надане суду платіжне доручення №936 від 27.07.2018 на суму 98501грн. з відміткою банку про одержання на виконання 30.07.2018 та дійшли висновку, що позивач вчинив всі необхідні та передбачені законодавством дії щодо сплати податку.
Суди дійшли висновку, що позивач виконав усі передбачені законодавством умови з метою сплати сум податку у встановлений строк та у розмірі, самостійно узгодженому у відповідній податковій звітності, відповідно, відсутні підстави вважати ПВТП «Світязь» таким, що не сплатило зазначену суму з акцизного податку.
Разом з тим, у касаційній скарзі містяться застереження щодо застосування положень підпункту «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У зв'язку з тим, що обґрунтування відповідача щодо винятковості значення справи містять лише загальні посилання на значні втрати з Державного бюджету України, суд касаційної інстанції не вбачає підстав застосування застережень передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд уже викладав у своїх постановах, зокрема у справах №820/2229/16 (К/9901/35371/18), №826/15507/16 (К/9901/36002/18), висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі. Суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у справі №140/2616/18 у відповідності з таким висновком.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2019, необґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 1 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Волинській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 у справі №140/2616/18 за позовом Приватного виробничо-торгового підприємства «Світязь» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк