Іменем України
17 липня 2019 року
Київ
справа №243/10286/17
адміністративне провадження №К/9901/8971/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області в складі судді Мірошниченко Л.Є. від 05.09.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Сіваченка І.В., Блохіна А.А., Шишова О.О. від 30.10.2018 у справі №243/10286/17 за позовом ОСОБА_2 , що діє в інтересах опікуна ОСОБА_1 недієздатного ОСОБА_3 до Міського голови м. Слов"янськ Ляха Вадима Михайловича про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень,
У листопаді 2017 року до суду звернулась ОСОБА_2 , що діє в інтересах опікуна ОСОБА_1 , який в свою чергу в інтересах недієздатного ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Міського голови м. Слов'янська ОСОБА_4 , в якому просила зобов'язати відповідача як суб'єкта владних повноважень укласти договір сервітуту на земельну ділянку на прибудинковій територій, податок на яку сплачуються жителі будинку та стягнути шкоду за наслідками бездіяльності в розмірі 10000 грн.
Після уточнення позовних вимог представник позивача просила визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати визнати право ОСОБА_3 . на отримання в користування земельної ділянки для встановлення металевого гаража на основі договору сервітуту або у відповідності до ч. 1 ст. 119 Земельного кодексу України; зобов'язати відповідача надати в користування земельну ділянку на прибудинковій території або біля неї для облаштування металевого гаража; визнати бездіяльність відповідача протиправною, внаслідок чого позивач залишився без субсидії та стягнути шкоду за наслідками бездіяльності в розмірі 10000 грн.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, провадження у справі закрито.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, а відтак, смерть позивача є наслідком закриття провадження у справі на підставі ч. 5 ст. 238 КАС України .
Не погоджуючись з судовими рішеннями, опікун позивача подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в даній справі відсутні підстави для закриття провадження, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем позивача, тобто правонаступником, а спірні правовідносини допускають правонаступництво. Вказує, що судами жодним чином не надано оцінки відсутності боргу з оплати комунальних послуг, а відтак позбавлення субсидії відбулось протиправно. Також не надано оцінки наявності права власності на квартиру, де проживав позивач та його сім'я, а не перебування вказаного житла в комунальній власності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Пунктом 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (право попередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього, яке можливо за умови, що відповідні правовідносини допускають правонаступництво.
Тобто, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, зокрема, коли вони пов'язані з особою померлої сторони чи третьої особи з самостійними вимогами, у таких випадках провадження у справі закривається відповідно до вищезазначеної статті.
Відповідно до вимог статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору є зобов'язання надання ОСОБА_3 земельної ділянки в користування для встановлення гаража, визнання бездіяльності протиправною, внаслідок чого ОСОБА_3 позбавлений субсидії та відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_3 за наслідками бездіяльності в розмірі 10000 грн.
Отже, жодна з позовних вимог не допускає правонаступництва, оскільки стосується здебільшого заявлених прав позивача на отримання земельної ділянки чи позбавлення субсидії, що стосується особистих прав ОСОБА_3 та відшкодування шкоди, завданої, на думку опікуна, позивачу.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо наявності підстав для закриття провадження в даній справі.
Стосовно доводів касаційної скарги щодо ненадання оцінки наявності права власності на квартиру, де проживав позивач та його сім'я, а не перебування вказаного житла в комунальній власності та відсутності заборгованості за житлово-комунальні послуги, колегія суддів зазначає, що провадження уданій справі закрито, про що постановлена ухвала. Дослідження ж обставин справи, надання оцінки доводам є повноваженнями суду при розгляді справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді: А.І. Рибачук
Л.В. Тацій