Справа № 159/870/19
Провадження № 2/159/936/19
17 липня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Панасюка С.Л.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ковелі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про стягнення вартості вантажу та відшкодування моральної шкоди,
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач пояснює, що в жовтні 2018 року він скористався послугами ТзОВ «Нова пошта» з перевезення вантажу - комплектів меблів. Відправлення вантажів здійснювалось за експрес-накладними: № 20400103502467, опис: «меблева фурнітура», оголошена вартість 17592 грн., № НОМЕР_1 , опис: «меблева фурнітура», оголошена вартість 3672 грн. № НОМЕР_2 , опис: «меблева фурнітура», оголошена вартість 37463 грн. № 20400104216257, опис: «меблева фурнітура», оголошена вартість 2752 грн. Загальна оголошена вартість вантажу становила 61479 гривень. При прибутті вантажів в міста доставки було виявлено, що комплекти меблів мають пошкодження, про що було складено акти приймання-передачі. 12.10.2018 позивач письмово звернувся до ТзОВ «Нова пошта» з претензіями щодо повернення йому оголошеної вартості вантажу за вказаними експрес-накладними. Листом ТзОВ «Нова пошта» від 02.11.2018 № 18250, відповідачем було визнано ту обставину, що вищеперераховані вантажі було пошкоджено під час перевезення, що зафіксовано актами приймання-передачі. Водночас, позивачу було відмовлено у відшкодуванні повної (оголошеної) вартості відправлення з посиланням на вимоги п. п. 7.2.2. - 7.2.3. Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та запропоновано компенсацію у розмірі 10% від оголошеної вартості по кожному відправленню. Після чого 10% оголошеної вартості вантажу, що становить 6147,90 грн., були перераховані відповідачем в односторонньому порядку позивачу на банківську картку. 21.11.2018 позивач повторно звернувся з письмовими претензіями на офіційний сайт ТзОВ «Нова пошта», однак реагування на його звернення не було. На сьогодні весь вантаж знаходиться у відповідача та позивачу не повертається, так само як і не виплачується решта суми його оголошеної вартості. Позивач просить стягнути з ТзОВ «Нова пошта'в його користь вартість вантажу, яка залишилась неповернутою, в сумі 55331,10 гривень та 50000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди позивач покликається на те, що з вини відповідача йому було надано неякісні послуги з перевезення вантажу. Позивач зазнав певних незручностей через нерозв'язання спірної ситуації у позасудовий спосіб, пережив стрес та емоційне потрясіння, відчував психічне напруження, стурбованість, змушений витрачати свій час та ресурси на звернення до суду у зв'язку з неможливістю захистити порушене право споживача.
Стислий виклад заперечення відповідача.
Відповідач заперечив вимоги позивача тим, що вантаж був заявлений позивачем як «меблева фурнітура», а не «комплекти меблів». Так само «меблевою фурнітурою» вантаж називався в інших документах. Позивач не описав стан та придатність меблів до експлуатації, тим самим не довів розмір заподіяної майнової шкоди. Позивач невірно стверджує, що відповідач є Перевізником, тоді як згідно договору він є Експедитором. Позивач невірно запакував вантаж і відповідач не несе через це відповідальності за пошкодження вантажу. Позивач не визначив вартість неушкодженого майна і безпідставно вимагає стягнути його повну вартість. Стан вантажу не був зафіксований у акті з обов'язковою участю сторін. Відповідач просить у позові відмовити.
Позов до задоволення не підлягає.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно експрес-накладних № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ТОВ «Нова пошта» здійснювало перевезення вантажів ОСОБА_2 .
За експрес-накладною № 59000369917836 від 10.10.2018 здійснювалось перевезення меблевої фурнітури, оголошена вартість вантажу: 17592 грн., за експрес-накладною № 59000370320716 від 11.10.2018 здійснювалось перевезення меблевої фурнітури, оголошена вартість вантажу: 3672 грн., за експрес-накладною № 59000371648304 від 17.10.2018 здійснювалось перевезення меблевої фурнітури, оголошена вартість вантажу: 37463 грн., за експрес-накладною № 59000371604983 від 17.10.2018 здійснювалось перевезення меблевої фурнітури, оголошена вартість вантажу: 2752 грн.
Суд відхиляє заперечення відповідача щодо номерів експрес-накладних, оскільки додані до заяви експрес-накладні містять як згадані вище номери, так і номери, згадані у заяві. Є очевидним, що йдеться за одні і ті ж накладні.
З цих же підстав суд відхиляє заперечення відповідача щодо розбіжності у назвах: «меблева фурнітура» та «комплекти меблів», оскільки знову ж таки є очевидним, що йдеться за один і той же вантаж, а як він названий у цьому випадку не має значення.
Зазначені вище вантажі за експрес-накладними № НОМЕР_3 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_6 було пошкоджено під час перевезення, що зафіксовано актами приймання-передачі.
Вказані обставини підтверджені листом відповідача позивачу № 18250 від 02.11.2018 року.
Згаданий лист є відповіддю відповідача на претензії позивача з приводу пошкоджених вантажів. У листі відповідач визнав, що вантажі за експрес-накладними № НОМЕР_3 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_6 були пошкоджені з вини Експедитора - ТзОВ «Нова пошта» і, з посиланням на п.7.2.2, п. 7.2.3 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, умовами якого керуються сторони, позивачу запропоновано компенсацію в розмірі 10% оголошеної вартості по кожному вантажу за вказаними експрес накладними.
Як пояснив позивач, 10% оголошеної вартості по кожному вантажу за вказаними експрес накладними в сумі 6147,90 грн. йому було перераховано відповідачем на банківську карту, у зв'язку з чим він просить стягнути з відповідача вартість вантажу за мінусом вказаної суми.
Зазначений лист спростовує нинішні доводи відповідача про те, що факт пошкодження вантажів позивачем не доведений, що пошкодження вантажів відбулося не з вини відповідача.
Щодо доводів відповідача про те, що позивач невірно запакував вантаж і відповідач не несе через це відповідальності за пошкодження вантажу.
По-перше, відповідач згаданим листом визнав ту обставину, що пошкодження вантажів відбулося під час перевезення і з вини Експедитора, тобто ТзОВ «Нова пошта».
По-друге, відповідач не довів, що причиною пошкодження вантажів стала саме упаковка.
Справді, відповідач не зобов'язаний згідно умов укладеного між сторонами договору перевіряти відповідність упаковки особливостям вантажу.
Однак, якщо він усе ж приймає для перевезення вантаж без перевірки і вантаж після перевезення виявляється пошкодженим, то саме відповідач має довести, що упаковка не була такою як треба. Не позивач має довести, що упаковка відповідала вимогам, а відповідач має довести, що пошкодження вантажу стало наслідком невідповідності упаковки.
Пошкодження вантажу може стати наслідком необережного перевезення чи невідповідності упаковки. Якщо відповідач взявся перевозити вантаж, то саме він своїми доказами має виключити таку причину як необережне перевезення. Якщо відповідач не бажає у випадку пошкодження вантажу будь що доводити, то потрібно було усе ж перевірити упаковку і відмовитись від перевезення, якщо упаковка не відповідає вимогам.
Щодо наслідків пошкодження меблів: чи виник у відповідача обов'язок компенсувати повну вартість вантажу, чи він має компенсувати лише частину вартості вантажу відповідно до обсягу пошкоджень.
Відповідно до п.п.7.2.2, 7.2.3 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, умовами якого керуються сторони:
«7.2.2. У разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини Експедитора, останній повертає Замовнику суму, що дорівнює оголошені вартості відправлення (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену Замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації оголошеної вартості за пошкоджене відправлення Замовник повертає Експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію.
7.2.3. У разі часткової втрати або пошкодження відправлення з вини Експедитора останній відшкодовує Замовнику відповідну частину оголошеної вартості відправлення.
Відносини сторін регулюються главою 65 ЦК України «Транспортне експедирування».
Згідно ст.934 ЦК України:
«1. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.»
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.623 ЦК України:
«1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
3. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Кредитором у взаємовідносинах сторін є позивач.
Отже, саме позивач зобов'язаний довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання. Якщо позивач вважає, що відправлення повністю втрачене або пошкоджене, то він має довести, що відправлення втрачене або пошкоджене саме повністю, а не частково. Якщо позивач вважає, що відправлення втрачене або пошкоджене частково, то він має це довести, зокрема довести, в якій саме частині відправлення пошкоджене.
Позивач довів лише те, що відправлення пошкоджене під час перевезення. Щодо того, як саме пошкоджене відправлення і чи дозволяє це пошкодження зробити висновок, що відправлення пошкоджене повністю, позивач доказів не подав. Зокрема, якщо пошкоджена та частина меблів, яку можливо без втрати товарного вигляду замінити, тобто можливий ремонт, витрати на який не перевищують вартості речі, то в такому випадку відсутні підстави для твердження про повне пошкодження речі та про повне повернення оголошеної вартості речі.
У цьому випадку діє п.7.2.3 згаданого вище Публічного договору, який передбачає відшкодування Замовнику відповідної частини оголошеної вартості відправлення.
Яка саме ця частина оголошеної вартості відправлення, позивач, як зазначено вище, не довів, хоча це є його, передбачений ч.2 ст.934 ЦК України, обов'язок.
Натомість, відповідач, як зазначено вище, визнав, що вказана частина оголошеної вартості відправлення складає 10 відсотків.
Відповідач перерахував вказані 10 відсотків вартості відправлення позивачу, тому останній не вимагав їх стягнення, наполягаючи на стягненні 90 відсотків, які залишились.
Підстав для стягнення решти 90 відсотків вартості відправлення позивач, як зазначено вище, не довів.
Тому, у вимогах позивача про стягнення вартості вантажу, яка залишилась неповернутою, в сумі 55331,10 гривень слід відмовити.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Стосовно вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Частинами 1-3 ст.23 ЦК України, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач, як було зазначено вище, не довів і не зазначив, як саме було пошкоджено відправлення, чи можливе усунення цього пошкодження, які для цього потрібні витрати грошей і часу. Відповідач визнав, що відправлення було пошкоджене на 10 відсотків оголошеної вартості. Відповідач не лише визнав цю обставину, а і відразу перерахував ці 10 відсотків вартості позивачу.
Тобто, з огляду на те, що позивач вимогу про стягнення 10 відсотків оголошеної вартості відправлення навіть і не ставив, оскільки відповідач добровільно, з власної ініціативи, відшкодував йому ці 10 відсотків, а в частині стягнення решти 90 відсотків позивач свої вимоги не довів, підстави для стягнення з відповідача в користь позивача моральної шкоди відсутні. Завдання такої шкоди і її розміру позивач не довів. В його вимогах в цій частині також слід відмовити.
Керуючись статтями ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст.934, ч.ч.1, 2, 3 ст.623, ч.ч.1-3 ст.23 ЦК України, ч.1, ч.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,
В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про стягнення вартості вантажу та відшкодування моральної шкоди відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий:С. Л. Панасюк