ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.07.2019Справа № 910/6573/19
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, м. Київ, 03057) про відшкодування шкоди у розмірі 77823,82 грн.,-
Без виклику сторін
Позивач - Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», в якому просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» витрати по сплаті страхового відшкодування в розмірі 77823,82 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн., судові витрати, пов'язані із оплатою професійної правової допомоги у розмірі 4000,00 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 20.11.2018 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір страхування серії PVP.S № 1803564 майнових інтересів власника автомобіля «Peugeot 3008» д.н.з. НОМЕР_1 . 05.12.2018 за участю вказаного автомобіля та автомобіля «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2019 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 . Внаслідок пригоди автомобіль страхувальника був пошкоджений. Фактичні витрати позивача, пов'язані із цим страховим випадком, склали 77823,82 грн. Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем. Позивач направляв відповідачу заяву про страхове відшкодування, однак вимоги задоволені не були, у зв'язку з чим в порядку ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач звертається до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, позивачу надано строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, відповідачу надано строк протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 29.05.2019, відповідачем - 30.05.2019, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
20.11.2018 між позивачем (страховиком) та ОСОБА_1 (страхувальником) укладено договір PVP.S № 1803564 добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника у частині добровільного страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до п. 1.4. укладеного договору застрахованим за цим договором транспортним засобом є автомобіль «Peugeot 3008» д.н.з. НОМЕР_1 , дата реєстрації 25.11.2017.
Пунктом 1.13. договору визначено строк дії останнього з 26.11.2018 до 25.11.2019.
Відповідно до п. 1.7. договору страховими ризиками, страховими випадками за договором є пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю двох або більше керованих наземних транспортних засобів, та є контактним (наявне зіткнення) з вини третьої особи - встановленого учасника, який керував транспортним засобом який підлягає обов'язковому страхуванню цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів та допустив таке контактне зіткнення із застрахованим транспортним засобом.
05.12.2018 о 08 год. 45 хв. по пр-ту Повітрофлотському у м. Києві між застрахованим автомобілем «Peugeot 3008» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобілем «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2019 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановлено порушення ОСОБА_2 вимог п. 13.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 340 грн.
06.12.2018 до позивача звернулася ОСОБА_1 із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.
11.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування за страховим випадком від 05.12.2018.
Відповідно до Звіту № 133432 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 06.02.2019 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , матеріальний збиток, завданий власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Peugeot 3008» д.н.з. НОМЕР_1 складає 92383,94 грн. Вказаний розмір матеріального збитку також підтверджується калькуляцією від 05.02.2019 (а.с. 36-38).
Згідно із відомостями централізованої бази МТСБУ цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 станом на 05.12.2018 застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЕТАЛОН» на підставі полісу АМ № 008095333 з визначеним розміром ліміту за завдану шкоду майну на рівні 100000,00 грн., розміром франшизи на рівні 0,00 грн.
Відповідно до рахунку № П_СчТ03533 від 07.12.2018, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопассаж», ремонт автомобіля «Peugeot 3008» д.н.з. НОМЕР_1 складає 77823,82 грн. Детальний перелік робіт по ремонту автомобіля наведено у ремонтній калькуляції № 20401 від 07.12.2018 (а.с. 48-52).
Відповідачем не було надано заперечень щодо переліку та вартості робіт, зазначених у рахунку № П_СчТ03533 від 07.12.2018 та ремонтній калькуляції № 20401 від 07.12.2018.
18.12.2018 Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування» складено страховий акт № 133432 та визначено вартість матеріального збитку власнику автомобіля «Peugeot 3008» д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на рівні 77823,82 грн.
19.12.2018 позивачем здійснено виплату на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 77823,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22885 від 19.12.2018 (а.с. 55).
24.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування на суму 77823,82 грн. Вказана заява відповідачем розглянута не була, страхове відшкодування не відшкодовано, що не спростовувалося відповідачем.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 05.12.2018 о 08 год. 45 хв. по пр-ту Повітрофлотському у м. Києві встановлена у судовому порядку постановою Шевченківського районного суду м. Києві від 10.01.2019 (а.с. 17).
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За приписами ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Volkswagen Polo» д.н.з. НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», поліс № АМ № 008095333, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100000,00 грн., франшиза - 0 грн. Вказаний поліс діяв станом на дату дорожньо-транспортної пригоди - 05.12.2018. Вказаний факт відповідачем не спростовано.
Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування у визначеному розмірі за договором страхування, позивач в силу положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув права вимоги до відповідача як страхової компанії, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність винної особи.
З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 77823,82 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1921,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивачем заявлено також позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суму судових витрат, пов'язаних зі сплатою витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи 03.01.2019 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Синюк та Партнери» (адвокатське бюро) укладений договір про надання правової допомоги № 23, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 64-67).
Перелік страхових справ визначений сторонами у додатку № 1 від 19.03.2019 до договору про надання правової допомоги № 23 від 03.01.2019 (а.с. 68)
У додатку № 1.13 від 29.03.2019 до договору про надання правової допомоги № 23 від 03.01.2019 наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правової допомоги у вказаній справі (а.с. 72).
За умовами п.п. 4.1. п. 4 укладеного договору про надання правової допомоги вартість наданих юридичних послуг адвокатське бюро визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок.
В той же час позивачем не надано суду відповідного рахунку на оплату послуг із надання правової допомоги, а також відповідних належних доказів сплати позивачем визначеної вартості послуг із надання правової допомоги. Надані суду платіжні доручення № 4297 від 07.03.2019 та № 4298 від 07.03.2019 не приймаються судом в якості належного доказу понесених судових витрат на послуги із надання правової допомоги, оскільки вказані платіжні доручення підтверджують сплату таких витрат за договором № 1 від 16.04.2018, в той час як позивачем та Адвокатським бюро «Синюк та партнери» укладено договір про надання правової допомоги № 23 від 03.01.2019.
Таким чином, враховуючи наведене судом не вбачається підстав для відшкодування судових витрат, пов'язаних із наданням позивачу правової допомоги у розрізі розгляду вказаної судової справи.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (вул. Герцена, буд. 10, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування у розмірі 77823 грн. 82 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., а всього 79744 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено та підписано 17.07.2019.
Суддя В.О.Демидов