ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.06.2019Справа № 910/2329/19
За позовом Фізичної особи-підприємця Ткачова Миколи Яковича
до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про зобов'язання відповідача заключити черговий договір пайової участі та визнання протиправною бездіяльності
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Представники сторін: без виклику.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Ткачова Миколи Яковича до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про:
- визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо заключення чергового договору пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою;
- зобов'язання відповідача заключити черговий договір пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою;
- зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання даного судового рішення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним зволіканням відповідача в укладенні чергового договору пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 04.03.2019 позовну заяву в частині вимоги про зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення - відмовлено. В іншій частині вимог позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
27.03.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.04.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Визначено Відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.04.2019 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32.
Відповідно до даних в витягу «Укрпошта» вбачається, що відповідач 17.04.2019 отримав ухвалу суду від 04.04.2019 (0103049663513).
Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом, п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання суду відзиву на позов з доданням доказів, не скористався та заперечення на позов не подав.
Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали справи, суд
Між позивачем та відповідачем були укладені договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою від 04.12.2014 №07048-14, від 04.06.2015 №07048/15-2, від 40.09.2015 №07048/15/3, від 04.12.2015 №07048-16/5 від 04.01.2017, №07048-16/6 від 01.02.2017.
Відповідно до умов п. 1.1 вищевказаних договорів, позивач зобов'язується оплатити пайову участь в утриманні об'єкта благоустрою (місце розташування м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака Оноре де, 96/29), на території якого розташована тимчасова споруда (Кіоск, площею 6 кв.м.), функціональне використання якої Продаж продуктів та товарів широкого вжитку, власником якої є позивач.
Причиною спору стало зволікання відповідача в укладенні чергового договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою. Позивач вказує, що на підставі рішення Київської міської ради №62/62 від 04.09.2014 та відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме відповідач повинен ініціювати підписання та укладення чергового договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Зі змісту статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 179 Господарського кодексу України зокрема визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Нормами ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Згідно до ст. 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Судом не встановлено факту звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо укладення чергового договору щодо пайової участі в тримання об'єкта благоустрою.
Позивач помилково вказує, що саме відповідач є ініціатором укладення чергового договору, тому суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення договору між позивачем та відповідачем за відсутності подання жодних доказів в обґрунтування вказаного.
Відповідно до п. 3 рішення Київської міської ради від 04.09.2014 №62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443 "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради" та деяких рішень Київської міської ради» доручено Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладати договори щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою із суб'єктами господарювання відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443.
Рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443 затверджено Порядок визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» (надалі - Порядок).
Відповідно до п.п.2.3, 2.4 Порядку, у разі встановлення (розміщення) ТС на об'єктах благоустрою, розташованих на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Києва, власник ТС укладає договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою. Пайову участь (внесок) в утриманні об'єктів благоустрою сплачують суб'єкти господарювання, які є власниками ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власниками (користувачами) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.
Згідно з п.2.6 рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року N 56/5443, для укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою суб'єкт господарювання звертається до Департаменту із заявою, до якої додаються такі документи:
- реквізити замовника (для юридичних осіб: повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ, банківські реквізити (розрахунковий рахунок, установа банку, МФО банку), посада та П. І. Б. керівника, телефон; для фізичної особи - підприємця: П. І. Б. повністю, місце проживання, ідентифікаційний номер, банківські реквізити (розрахунковий рахунок, установа банку, МФО банку), телефон);
- для фізичних осіб - підприємців - додатково копія паспорта;
- схема місця розташування ТС, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства із зазначенням контуру та площі об'єкта, з прив'язкою до місцевості, на основі фрагменту ортофотоплану, наданого Департаментом на безоплатній основі;
- актуальна фотофіксація з чотирьох сторін місця розташування ТС, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на відстані 5 - 10 м (для ТС - додатково фото фасаду з товаром, на відстані 3 - 4 метрів);
- документи на розміщення ТС, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства, оформлені до 01 січня 2014 року.
Крім документів, передбачених абзацами другим - шостим цього пункту, суб'єкти господарювання - власники засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі надають такі документи:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане у встановленому порядку підрозділом ДАІ МВС України, з відміткою про переобладнання транспортного засобу (у разі використання транспортного засобу);
- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий уповноваженим підрозділом Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
Крім документів, передбачених абзацами другим - шостим цього пункту, суб'єкти господарювання - власники (користувачі) стаціонарних закладів ресторанного господарства надають такі документи:
- копії завірених у встановленому порядку документів, що посвідчують право власності на будівлю або приміщення стаціонарного (капітального) закладу ресторанного господарства, біля якої (яких) планується влаштувати майданчик для харчування, або право користування ними;
- письмова згода власника (користувача) земельної ділянки у разі розміщення майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства на земельній ділянці, що знаходиться у власності (користуванні) третіх осіб;
- письмова згода власників (орендарів) сусідніх приміщень, у разі збільшення лінійних розмірів майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства поза межі фасаду стаціонарного закладу ресторанного господарства.
Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним.
Відповідно до п.п. 2.8, 2.9. Порядку заява та документи, що додаються до неї, подаються суб'єктом господарювання (безпосередньо керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою у паперовому вигляді до відділу (центру) надання адміністративних послуг апарату відповідної районної в місті Києві державної адміністрації за місцем розташування об'єкта або в електронному вигляді через портал Містобудівного кадастру міста Києва за адресою www.ts.mldc.kga.gov.ua. Суб'єкт господарювання несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до неї. Усі заяви щодо укладення договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою підлягають обов'язковій реєстрації в системі електронного документообігу Департаменту. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 2.6 цього Порядку, а для засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі також за умови відповідності схемі розміщення та порядку розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та об'єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та погодженням Департаменту і Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджених в установленому порядку, Департамент протягом чотирьох робочих днів:
- здійснює геопросторове визначення місця розташування ТС, майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства;
- перевіряє місце розташування ТС, майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства на наявність заборон та обмежень;
- перевіряє функціональне призначення (спеціалізацію) ТС;
- перевіряє наявність скарг від громадян щодо розміщення або функціонування ТС, майданчика для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства (у разі наявності такої інформації у Департаменті);
- передає надані суб'єктом господарювання заяву та документи до відповідної районної в місті Києві державної адміністрації, а щодо майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства - до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через портал Містобудівного кадастру міста Києва для отримання протягом чотирьох робочих днів аргументованих пропозицій щодо розміщення ТС та майданчика для харчування біля стаціонарного закладу ресторанного господарства.
Районна в місті Києві державна адміністрація протягом чотирьох робочих днів:
- встановлює відповідність заявленого місця розташування ТС фактичному;
- перевіряє наявність факту неправомірного повторного встановлення (раніше демонтована ТС) після фіксації в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва (станом на квітень 2013 року);
- перевіряє наявність скарг від громадян щодо розміщення або функціонування ТС.
За результатами опрацювання районна в місті Києві державна адміністрація надає до Департаменту через портал Містобудівного кадастру міста Києва аргументовані пропозиції стосовно укладання договору щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою або відмови в його укладанні.
Договір щодо пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою укладається із суб'єктами господарювання у разі:
- позитивних результатів розгляду документів, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку;
- визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС у Комплексній схемі відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за N 1330/20068;
- визначення суб'єкта господарювання переможцем інвестиційного конкурсу за його результатами та з яким укладено інвестиційний договір (у разі відповідності вимогам законодавчих актів України, державним будівельним нормам та стандартам).
Суд вказує, що матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження звернення позивача до Департаменту з відповідною заявою про укладення договору про сплату пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва, до якої були подані всі документи, визначені п.2.6 Порядку.
Отже, за встановлених судом обставин справи, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача укласти черговий договір пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою, зважаючи на те, що в цій частині позовні вимоги є передчасними та наразі судом не встановлено порушення прав позивача.
Одночасно суд вказує, що статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача піддягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З огляду на те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, в частині вимоги про визнання протиправної бездіяльності відповідача, суд відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України закриває провадження у справі №910/2329/19 в цій частині.
Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір не стягується та не відшкодовується судом.
Керуючись статтями 129, 233, п.1 ч. 1 ст. 231, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Закрити провадження у справі в частині вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Відмовити у позові в частині вимоги про зобов'язання відповідача укласти черговий договір пайової участі в утриманні об'єкта благоустрою.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 15.07.2019
Суддя І.І. Борисенко