ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.07.2019Справа № 910/2803/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Макарчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 123 588,40 грн., за участю представників позивача - Гнатенка С.І., довіреність №40-21/3 від 14.01.2019 року, відповідача - не з'явився,
У березні 2019 року до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 973 560,00 грн. основного боргу, 38 942,40 грн. пені, 68 149,60 грн. додаткового штрафу, 3 200,80 грн. 3% річних, 9 735,60 інфляційних втрат за договором №11-18-02-06-Т від 02.11.2018 року, на підставі ст.ст. 509, 530, 526, 610, 612, 625, 626, 655, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 231 ГК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2019 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.04.2019 року.
26.03.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просив суд відмовити в позові з тих підстав, що він відноситься до державного сектору економіки та на даний час відсутні надходження з бюджету.
10.04.2019 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про зміну підстав позову.
16.04.2019 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про зміну підстави позову, в якій він просив суд не розглядати раніше подану заяву про зміну підстав позову від 10.04.2019 року, яка прийнята судом до розгляду.
16.04.2019 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача 973 560,00 грн. основного боргу, 86 420,12 грн. пені, 7201,68 грн. 3% річних, 14 652,08 інфляційних втрат за договором №11-18-02-06-Т від 02.11.2018 року, яка прийнята судом до розгляду.
19.04.2019 року відповідачем через канцелярію суду надані письмові заперечення.
19.04.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про витребування доказів у позивача на підтвердження повноважень адвокатом Гнатенко С.І. та підтвердження відображення адвокатом його доходів, в задоволенні якого судом відмовлено за безпідставністю.
10.05.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позов з урахуванням заяв позивача про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог, в якому позивач просив відмовити в позові в частині стягнення пені, оскільки пеня не передбачена умовами укладеного між сторонами договору та просив суд відмовити в позові з тих підстав, що він відноситься до державного сектору економіки та на даний час відсутні надходження з бюджету, окрім того зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та непідтвердженими.
21.05.2019 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.
29.05.2019 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення.
31.05.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові заперечення на відповідь на відзив.
03.06.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові заперечення на пояснення позивача.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.07.2019 року.
08.07.2019 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
08.07.2019 року позивачем через канцелярію суду надано заяву про розподіл судових витрат, в якій позивач просив стягнути з відповідача 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 16 853,83 грн. судового збору.
08.07.2019 року позивачем через канцелярію суду надано заяву, в якій позивач вказав, що не підтримує позовні вимоги в частині стягнення 973 560,00 грн. основного боргу внаслідок їх оплати відповідачем після пред'явлення позову.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.11.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (постачальник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" (далі -замовник) укладено договір поставки №11-18-02-06-Т (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі .
Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником протягом 10 банківських днів після дати поставки партії продукції у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п. 7.1. та при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Поясненнями позивача, видатковою накладною № КСЗ-001337 від 22.12.2018 року на суму 973 560,00 грн., податковою накладною №68 від 22.12.2018 року, залізничною накладною від 22.12.2018 року, які міститься в матеріалах справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 973 560,00 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару та станом на день подання позовної заяви мав перед позивачем заборгованість у розмірі 973 560,00 грн.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з банківської виписки по рахунку позивача № НОМЕР_1 від 05.07.2019 року, відповідач оплатив заборгованість у розмірі 973 560,00 грн. після подання позовної заяви до суду.
В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у зв'язку з відсутністю предмета спору відбувається, зокрема, у випадку сплати суми боргу боржником.
За таких обставин, оскільки відповідачем сплачено позивачеві заборгованість у розмірі 973 560,00 грн. після подання позову до суду, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом було надано належну оцінку доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву, проте посилання відповідача на те, що він відноситься до державного сектору економіки та відсутність надходження грошових коштів з бюджету не є законною підставою для відмови в оплаті поставленого йому товару.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано відповідачеві 14 652,08 грн. інфляційних втрат та 7 201,68 грн. 3% річних.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14 652,08 грн. інфляційних втрат та 7 201,68 грн. 3% річних обґрунтовані та позов у цій частині вимог підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р., якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.
Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).
Враховуючи, що сторони у договорі №11-18-02-06-Т від 02.11.2018 року не передбачили відповідальності у вигляді пені у разі прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, в позові в частині стягнення пені у розмірі 86 420,12 грн. слід відмовити.
Позивач також під час розгляду даної справи заявив про відшкодування йому витрат понесених ним на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано належні та допустимі докази, а саме - договір між позивачем та адвокатом Гнатенком Сергієм Івановичем про надання правничої (правової) допомоги адвокатом, акт надання послуг від 02.04.2019 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення №34281 від 14.03.2019 року.
У відповідності до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Дарницький вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Алматинська, 74, код 40081263) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І.Приходька, 141, код 05756783) 7 201 (сім тисяч двісті одна) грн. 68 коп. 3% річних, 14 652 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 08 коп. інфляційних втрат, 27 600 (двадцять сім тисяч шістсот) грн. витрат на професійну правничу допомогу та 14 931 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 21 коп. судового збору.
Закрити провадження в частині стягнення 973 560 грн. 00 коп. основного боргу.
В іншій частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 18.07.2019р.
Суддя С.О. Чебикіна