ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2019Справа № 910/4477/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Сергієнка Володимира Івановича
до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Запорізьке територіальне управлення» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 258745,39 грн.,
Представники:
не викликались
Фізична особа-підприємець Сергієнко Володимир Іванович звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Запорізьке територіальне управлення» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 258745,39 грн., з яких: 219723,99 грн. боргу, 20600,20 грн. пені, 14993,09 грн. інфляційних втрат, 3428,11 грн. трьох процентів річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № УЗ/ЦБМЕС-18153/Ю від 25.07.2018 в частині своєчасної та повної оплати поставленого за договором товару.
Суд відкрив провадження у справі № 910/4477/19 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 10.06.2019 суд залишив позовну заяву без руху.
Позивач усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
25.07.2018 публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Запорізьке територіальне відділення» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Укрзалізниця» (замовник) та фізична-особа-підприємець Сергієнко Володимир Іванович (постачальник) уклали договір поставки № УЗ/ЦБМЕС-18153/Ю (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору, постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у специфікації (Додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 6.1 Договору, замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації.
Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10 днів з дати реєстрації податкової накладної, оформленої та зареєстрованої у відповідності до вимог чинного законодавства України та дати отримання замовником необхідних документів (копія залізничної накладної, оригінал рахунку-фактури, оригінал акту приймання-передачі) (п. 7.2 Договору).
Відповідно до п. 8.5 Договору, підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до умов укладеного Договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 219 723,99 грн., що підтверджується видатковими накладними, які містять засвідчені печатками постачальника та замовника підписи їх повноважних представників.
Відповідач свій обов'язок щодо оплати товару, поставленого позивачем за Договором, не виконав.
Позивач надіслав відповідачу вимогу вих. № 135 від 23.10.2018, яку відповідач залишив без задоволення.
Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач не сплатив заборгованість в сумі 219723,99 грн.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 219723,99 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 10.2. Договору, за порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 20600,20 грн. пені за період з 24.08.2018 до 04.04.2019.
Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання.
За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 18537,24 грн. пені за такі періоди: з 24.08.2018 до 24.02.2019 (4620,73 грн.), з 09.09.2018 до 09.03.2019 (4870,16 грн.), з 23.09.2018 до 23.03.2019 (3546,11 грн.), з 06.10.2018 до 04.04.2019 (638,17 грн.), з 15.10.2018 до 04.04.2019 (3098,34 грн.) та з 02.12.2018 до 04.04.2019 (1763,73 грн.). У стягненні 2062,96 грн. пені суд відмовляє.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунками позивача, перевіреними судом, до стягнення з відповідача підлягають 14993,09 грн. інфляційних втрат та 3428,11 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 219723,99 грн. боргу, 18537,24 грн. пені, 14993,09 грн. інфляційних втрат, 3428,11 грн. трьох процентів річних, а загалом 256682,43 грн. Суд відмовляє у стягненні 2062,96 грн. пені.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити частково позов фізичної особи-підприємця Сергієнка Володимира Івановича до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Запорізьке територіальне управлення» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця».
Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Запорізьке територіальне управлення» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь фізичної особи-підприємця Сергієнка Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 219723,99 грн. боргу, 18537,24 грн. пені, 14993,09 грн. інфляційних втрат, 3428,11 грн. трьох процентів річних, 3850,24 грн. судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».
Суддя С. А. Ковтун