18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 липня 2019 року м. Черкаси справа № 925/272/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - адвоката Беленкової В.В., відповідача - адвоката Драченка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» про стягнення 639013 грн. 66 коп.,
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання природного газу № 02/11466/ПР-17 від 12.06.2017 року, 455966 грн. 94 коп. основного боргу, 128866 грн. 54 коп. пені, 11638 грн. 65 коп. 3% річних, 42541 грн. 53 коп. інфляційних втрат, що разом складає 639013 грн. 66 коп., та відшкодування судових витрат.
Позов мотивований порушенням відповідачем порядку і строку оплати поставленого йому позивачем природного газу за договором постачання природного газу № 02/11466/ПР-17 від 12.06.2017 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/272/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Відповідач в особі свого представника 09.04.2019 року подав відзив на позов (вх. № 11225/19), 18.04.2019 року клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу (вх. № 12157/19), за змістом яких позов визнав частково і зазначив, що ним 28.03.2019 року було сплачено на користь позивача суму основної заборгованості в повному обсязі, тому в цій частині провадження підлягає закриттю в порядку п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, та просив суд, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення.
Ухвалою суду від 19.06.2019 року (в протоколі судового засідання) підготовче провадження закрито, справу № 925/272/19 призначено до судового розгляду по суті.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, відповідач в особі свого представника позов визнав, просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з таких підстав.
12.06.2017 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут», як постачальник, та відповідач - Дочірнє підприємство «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України»», як споживач, уклали договір № 02/11466/ПР-17 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 15-20), за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ (надалі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язався прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про наступне:
п. 2.1 - ціна на природний газ на дату укладення договору визначається відповідно до п. 2.2. цього договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов'язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни;
п. 2.4. - моментом оплати вважається день надходження грошових коштів на рахунок постачальника;
п. 3.1. - оплата вартості природного газу здійснюється споживачем за ціною, визначеною п. 2.2. цього Договору на умовах щомісячної 100 % попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в розділі 1 Договору, не пізніше ніж за три робочі дні до початку розрахункового періоду. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати за поставлений газ за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок споживача на підставі його письмової заяви. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць;
п. 4.3. - приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, які є невід'ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами;
п.п. 7.2.1 п. 7.2. - в разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення і не обмежується 6-місячним строком згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України;
п. 10.1 - договір набирає чинності з дати його підписання та діє по 31 грудня 2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання;
п. 10. 3 - всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями даного договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний договір, підписи уповноважених представників сторін та оригінальні печатки підприємств.
Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
До зазначеного Договору сторонами укладені додаткові договори № 1 від 26.06.2017 року, № 2 від 17.07.2017 року, № 3 від 11.09.2017 року, № 4 від 24.10.2017 року, № 5 від 07.11.2017 року, № 6 від 23.11.2017 року, № 7 від 04.12.2017 року, № 8 від 12.01.2018 року, № 9 від 16.02.2018 року, № 10 від 12.04.2018 року, № 11 від 03.05.2018 року, № 12 від 04.06.2018 року, № 13 від 07.08.2018 року, № 14 від 28.09.2018 року, № 15 від 31.10.2018 року, якими, зокрема, сторони погоджували зміну ціни поставленого природного газу (а.с. 21-35).
Із актів приймання-передачі природного газу за червень 2017 року - листопад 2018 року (а.с. 36-50) вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ за договором №02/11466/ПР-17 постачання природного газу від 12.06.2017 року в загальному обсязі 387,406 тис. куб.м. загальною вартістю 3772505 грн. 43 коп. в т.ч. ПДВ.
За розрахунком позивача, станом на дату подання даного позову до суду, заборгованість відповідача за отриманий природній газ становила 455966 грн. 94 коп.
Із наданого відповідачем платіжного доручення № 135 від 28.03.2019 року вбачається, що відповідач перерахував на рахунок позивача 456287 грн. 66 коп. заборгованості за природний газ (з урахуванням плати за відновлення постачання), що вказує на добровільне виконання ним свого зобов'язання із сплати основного боргу.
Це також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за договором № 02/11466/ПР-17 постачання природного газу від 12.06.2017 року за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 року згідно з яким, заборгованість відповідача перед позивачем відсутня (а.с. 88).
Дані обставини підтверджені представниками сторін у засіданні суду та є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.
Таким чином, станом на дату прийняття у справі рішення, заборгованість відповідача перед позивачем становила 128866 грн. 54 коп. пені, 11638 грн. 65 коп. 3% річних, 42541 грн. 53 коп. інфляційних втрат. Спірні правовідносини сторін виникли із договору №02/11466/ПР-17 постачання природного газу від 12.06.2017 року, вимоги позивача витікають із прав і обов'язків сторін за цим договором.
За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов'язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Параграфом 3 глави 30 ГК України визначені особливості правового регулювання договору енергопостачання, як окремого виду господарсько-торговельної діяльності.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та іншим способом відшкодування майнової шкоди або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
За змістом положень ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
З огляду на викладені обставини справи, умови договору і наведені норми законодавства суд вбачає, що заборгованість зі сплати вартості поставленого природного газу за період червня 2017 року по листопад 2019 року у розмірі 455966 грн. 94 коп. підтверджена позивачем належними і допустимими доказами, відповідачем визнана повністю та добровільно сплачена 28.03.2019 року (після подання даного позову).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи зазначені обставини, зокрема те, що матеріалами справи підтверджується факт сплати відповідачем основного боргу в сумі 455966 грн. 94 коп. після подачі позову, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою заборгованості за поставлений природний газ, позивач нарахував відповідачу 128866 грн. 54 коп. пені, 11638 грн. 65 коп. 3% річних, 42541 грн. 53 коп. інфляційних втрат.
Розрахунок спірних сум пені, інфляційних втрат і 3% річних судом перевірено, визнано правильним і в такому розмірі позов підлягав би задоволенню.
Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач в особі свого представника зазначив, що враховуючи інтереси позивача, вжив усіх можливих заходів, необхідних для належного виконання свого зобов'язання, провів повне погашення заборгованості. Також, відповідач просив врахувати, що засновником ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України «Автомобільні дороги України» є держава в особі Державної служби автомобільних доріг та 100 % акцій компанії знаходиться у державній власності. Стягнення пені за результатами розгляду даної справи призведе до значного погіршення фінансового стану товариства.
Приймаючи до уваги майновий стан сторін, добровільне виконання боржником свого зобов'язання, наслідки спірного порушення зобов'язання, суд відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зменшує розмін пені, яка підлягає до стягнення на 50%, що становить 64433 грн. 27 коп.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 9585 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 129, 231 ч. 1 п. 2, 233-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 925/272/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут» до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» в частині вимог про стягнення 455966 грн. 94 коп. основного боргу.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», код ЄДРПОУ 31141625, місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 389 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасигаз Збут», код ЄДРПОУ 39672471, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 142 - 64433 грн. 27 коп. пені, 42541 грн. 53 коп. інфляційних втрат, 11638 грн. 65 коп. 3% річних, 9585 грн. 20 коп. судових витрат.
В частині вимог про стягнення 64433 грн. 27 коп. пені, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17.07.2019 року.
Суддя В.М. Грачов