ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2019Справа № 910/2602/19
За позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"
до 1)Державної організації (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
2)Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Микитин О.В.
Представники сторін:
від позивача Луговик Є.В.
від відповідача 1 Музичук Л.В.
від відповідача 2 Ковалик В.В.
В судовому засіданні 11.07.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.
Акціонерне товариство "Укрпошта" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної організації (установа заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб; Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2 безпідставно не включив до реєстру кредиторів ПАТ "Дельта Банк" грошові вимоги у розмірі 278881,74 грн, які позивач просить зобов'язати включити, а дії відповідача-2 визнати протиправними та зобов'язати відповідача-1 затвердити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 11.03.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.04.2019.
18.04.2019 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказує, що повноваженнями затверджувати реєстр акцептованих кредиторів наділена саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому з позову не вбачається. якими саме діями Фонд гарантування вкладів порушив права позивача, а тому просив у позові відмовити.
Ухвалою суду від 18.04.2019 відкладено підготовче засідання на 20.05.2019.
24.04.2019 від АТ "Дельта Банк" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що до акцептованого реєстру кредиторів було включено вимоги, що підтверджені первинними документами, решта вимог була відхилена, в зв'язку з не підтвердженням їх фактичними даними. Крім того, позивач пропустив строк на звернення до суду з відповідною вимогою.
02.05.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками, в якій вказано, що Фонд гарантування вкладів несе відповідальність за дії Уповноваженої особи, а тому є належним відповідачем у даній справі.
06.05.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками, в якому позивач вказує, що сума заборгованості підтверджена первинними документами, а тому має бути включена в повному обсязі до реєстру акцептованих вимог кредиторів. Щодо стоків звернення до суду, до вказаних правовідносин застосовуються спеціальні норми, а не Цивільний Кодекс України, а тому строк на звернення до суду позивачем не пропущено.
Ухвалою суду від 20.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.06.2019.
В судовому засіданні 24.06.2019 оголошено перерву на 11.07.2019, зобов'язано надати сторін письмові пояснення з приводу сум, які були включені до реєстру та які не були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
05.07.2019 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що саме Уповноважена особа Фонду має повноваження на акцепт вимог кредиторів, а тому відповідач 2 є неналежним відповідачем у даній справі.
09.07.2019 позивачем подано пояснення, в яких вказано, що сума зобов'язань включена до акцептованого реєстру кредиторів визначена відповідачем 2, а тому він не може вказати, які саме суми зобов'язань були включені.
11.07.2019 від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення, в яких вказано, що сума акцептованих вимог кредитора - позивача складається з 485539,25 грн по договору приймання платежів від 07.02.2013 № 934/33, які підтверджені підписаними сторонами актами. Решта вимог за договором приймання платежів від 07.02.2013 № 934/33 не підтверджені первинними документами. До додаткових пояснень долучено копії актів, на підставі яких було прийнято рішення про акцепт вимог кредитора.
В судовому засіданні відповідачем 2 озвучено свої пояснення та вказано про надання додаткових доказів.
Зі змісту ст. 80 ГПК України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подання.
Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, суд може прийняти до розгляду докази, подані стороною на стадії розгляду справи по суті, коли встановить, що сторона не мала можливості подати їх у визначений законом або судом строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому необхідно враховувати, що чинний ГПК України має на меті забезпечити своєчасний розгляд справ і правову визначеність, унеможливити зловживання процесуальними правами та підвищити ефективність судочинства в цілому, для чого встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.
Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно для того, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 11.07.2019 відповідачем 1 не обґрунтовано причин пропуску подання доказів, в зв'язку з чим суд протокольною ухвалою подані з пропуском строку докази долучив до матеріалів справи, проте не прийняв їх до розгляду.
В судовому засіданні 11.07.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Представники відповідачів проти позову заперечували з підстав, викладених у заявах по суті спору.
Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.
В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.
Представники відповідачів проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова Владислава Володимировича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 до 02.10.2015 включно продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" та продовження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
Вказана інформація розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у мережі Інтернет (www.fg.gov.ua) та є загальновідомою, а тому в силу ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.
Рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку опубліковано в газеті "Голос України" 08.10.2015 (№187(6191)).
Частинами 1 та 3 статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вживають щодо нього заходи, передбачені цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Таким чином, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду. (ч.ч. 4, 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку: припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку.
Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. (ч. 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Згідно з п. 3, ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; Як передбачено ч. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
06.11.2015 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Дельта Банк" з кредиторською вимогою № 121-2250 (зареєстровано 06.11.2015 за № 33755) в межах строку, визначеного ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Позивач просив визнати його кредитором Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» за заборгованістю, що виникла за всіма договорами, укладеними між УДППЗ «УКРПОШТА» та ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», та за іншими видами заборгованості, в сумі всіх належних УДППЗ «УКРПОШТА» коштів в розмірі 7 837 336,81 грн., які складаються з таких сум:
суми залишку коштів на поточному рахунку УДППЗ «УКРПОШТА» № НОМЕР_1 , відкритому в ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» за Договором банківського рахунку від 07.07.2012 № 01/10-14236, в розмірі 7 072 915,82 грн;
суми винагороди за надані УДППЗ «УКРПОШТА» послуги з приймання платежів за Договором на приймання платежів від 07.02.2013 № 934-33, за підписаними актами приймання-передачі наданих послуг в розмірі 502 926,73 грн;
суми винагороди за фактично надані УДППЗ «УКРПОШТА» послуги з приймання платежів за Договором на приймання платежів від 07.02.2013 № 934-33, за злами приймання-передачі наданих послуг, які надані для підписання, але не підписані зі сторони ПАТ «ДЕЛЬТА -БАНК» без надання вмотивованої відмови від підписання, в розмірі 261 494,26 грн.
18.02.2016 позивачу було надано довідку № 05-3241695 від 18.02.2016, в якій вказано, що сума акцептованих вимог кредитора становить 485539,25 грн (7 черга) (отримано 22.02.2016).
Не погодившись з сумою включених до реєстру вимог кредиторів, позивач звернувся до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з листом від 04.03.2016 № 22-144.
17.03.2016 позивачу було направлено лист № 05-3241695/1 та довідку № 05-3241695/2, в яких вказано, що лист від 18.02.2016 № 05-3241965 було сформовано та направлено помилково і його необхідно вважати недійсним. та таким, що не створює юридичних наслідків, натомість сума акцептованих вимог кредитора (позивача) становить 7558455,07 грн і включено до 7 черги.
Отже кредиторські вимоги позивача були частково включені до акцептованого реєстру вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк" на суму 7558455,07 грн. Заявлену позивачем суму у розмірі 278881,74 грн не було включено до реєстру, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.
З наданих до матеріалів справи пояснень Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вбачається, що акцептовано було суми вимог у розмірі 7072915,82 грн - сума коштів, що перебуває на рахунку позивача за Договором банківського рахунку від 07.07.2012 № 01/10-14236; суму коштів у розмірі 485539,25 грн, що є підтвердженою фактичними даними заборгованістю за послуги з приймання платежів за Договором на приймання платежів від 07.02.2013 № 934-33.
Отже предметом спору є заборгованість за договором від 07.02.2013 № 934-33.
07.02.2013 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (замовник за умовами договору) та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" (виконавець за умовами договору) укладено договір на приймання платежів № 934-33, відповідно до п. 1.1 якого (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.12.2013) предметом цього договору є надання виконавцем в особі своїх філіалів послуг замовнику з приймання об'єктами поштового зв'язку платежів у національній валюті від споживачів для перерахування їх на рахунок замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
Пунктом 2.2 укладеного договору на приймання платежів передбачено, що виконавець в особі своїх ЦПЗ (об'єкти поштового зв'язку виконавця) забезпечує перерахування платежів в безготівковій формі на рахунок замовника, зазначений у додатку №3 до цього договору), у містах на другий банківський день, починаючи з наступного дня від дати приймання платежу; у сільській місцевості на 3-4 банківський день, починаючи з наступного дня від дати приймання платежу.
Відповідно до пункту 2.3 договору на приймання платежів виконавець в особі своїх ЦПЗ у строки, вказані у п. 2.2 цього договору, забезпечує передачу засобами електронного зв'язку на електронну пошту замовника: RPOST@DELTABANK.COM.UA реєстру прийнятих платежів, створеного у програмному забезпеченні замовника - "Kredit".
У пунктах 3.2 та 3.3 договору на приймання платежів (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.12.2013) сторони погодили, що попередня оплата послуг з приймання платежів здійснюється шляхом авансування грошових коштів у розмірі оплати послуг, які сплачені за надання послуг у попередньому місяці. Оплата наданих виконавцем послуг з приймання платежів, здійснюється шляхом перерахування замовником на рахунки філіалів виконавця, зазначених в додатку №5 до цього договору до 10 числа місяця наступного за звітним, на підставі актів приймання-передачі наданих послуг.
Пунктами 4.1.1, 4.1.2 та 4.1.6 договору на приймання платежів встановлено обов'язок виконавця в особі об'єктів поштового зв'язку приймати від споживачів платежі для перерахування на рахунок замовника на умовах, визначених цим договором; своєчасно перераховувати суми прийнятих платежів на рахунок замовника та передавати реєстри прийнятих платежів у строки, визначені у пункті 2.2 договору; до 7 числа кожного місяця, наступного за звітним, готувати акт приймання-передачі наданих послуг з приймання платежів, зразок якого вказано в додатку №6 до цього договору, та передавати їх на підпис замовнику (положення щодо акту приймання-передачі з пересилання поштових відправлень, зразок якого вказано в додатку №7 до цього договору, виключено згідно додаткової угоди №1 від 30.12.2013).
Пунктом 4.2.3 договору на приймання платежів визначено обов'язок замовника до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, підписати акт приймання-передачі наданих послуг, наданий філіалом виконавця, та повернути його на адресу філіалу виконавця або у разі наявності претензій до інформації, викладеної у акті - надавати мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі наданих послуг із зазначенням викладених недоліків.
Договір на приймання платежів набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань сторонами (п. 9.1 договору на приймання платежів з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 30.12.2013).
Вищезазначені обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2018 у справі № 910/18795/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення 7 920 372,70 грн. та розірвання договору за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про зобов'язання прийняти виконання по договору, яка набрала законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач зазначає, що ним було надано послуг на суму 764420,99 грн, які не були оплачені ПАТ "Дельта Банк", а тому мають бути включені до акцептованого реєстру кредиторів. Сума у розмірі 502926,73 грн підтверджується підписаними між сторонами актами, а на суму 261494,26 грн акти не підписані з боку банку, однак були надіслані йому для підписання.
Відповідач 2 вважає підтвердженою первинними документами суму у розмірі 485539,25 грн.
Суд відзначає, що позивачем долучено до матеріалів справи копії актів приймання-передачі наданих послуг з приймання платежів згідно договору № 934-33 від 07.02.2013 підписаних лише з боку виконавця на суму 148089,77 грн та один підписаний обома контрагентами акт на суму 11432,99 грн. До актів долучені докази направлення та докази вручення поштових відправлень ПАТ "Дельта Банк" (фіскальні чеки, рекомендовані повідомлення про вручення), однак з вказаних доказів направлення вбачається, що ПАТ "Дельта Банк" позивачем направлялись саме акти приймання передачі за договором № 934-33 від 07.02.2013. Позивачем також не надано належних та допустимих доказів того, що акт на суму 11432,99 грн не був включений до акцептованої частини вимог, натомість з пояснень відповідача 2 вбачається, що акт від 28.02.2015 на суму 11432,99 грн був акцептований.
Отже позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ним були надані ПАТ "Дельта Банк" послуги за договором № 934-33 від 07.02.2013 на загальну суму 764420,99 грн і вони не були оплачені. Акти на суму 148089,77 грн долучені до матеріалів справи позивачем також не можуть бути належним та допустимим доказом надання послуг, оскільки, вони не підписані замовником та не надано належних та допустимих доказів направлення їх замовнику на затвердження.
Відповідно до ст. 49 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
З вищезазначеного вбачається, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що сума його кредиторських вимог у розмірі 278881,74 грн була не включена до реєстру акцептованих вимог кредиторів безпідставно, оскільки, вона не підтверджена фактичними даними та первинними документами, поданими в тому числі до суду.
Суд вбачає, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб діяла згідно вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання її дій щодо часткового відхилення вимог на суму 278881,74 грн та зобов'язання акцептувати вимоги позивача на відповідну суму до реєстру кредиторів і подати зміни на затвердження.
Оскільки, суд відмовляє у задоволенні вимог про зобов'язання внести до акцептованого реєстру кредиторів вимоги позивача на суму 278881,74 грн, то вимога до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження змін до акцептованого реєстру кредиторів також не підлягає задоволенню.
Щодо тверджень позивача, що оскільки рішенням суду встановлено розмір коштів, які отримані позивачем під час виконання договору № 934-33 від 07.02.2013 і мають бути перераховані ПАТ "Дельта Банк", то вказана обставина підтверджує надання послуг позивачем ПАТ "Дельта Банк" на заявлену ним у якості зобов'язань, що мають бути включені до акцептованого реєстру кредиторів, суму і відповідно не потребують додатково доказування шляхом підписання та надання актів приймання-передачі надання послуг. Суд вважає вказані твердження не обґрунтованими, оскільки, при розгляді справи 910/18795/15 судом не було встановлено вартість наданих позивачем послуг за договором № 934-33 від 07.02.2013, які не були оплачені ПАТ "Дельта Банк". Отже сума зобов'язань ПАТ "Дельта Банк" перед АТ "Укрпошта" не була визначена рішенням суду, а тому підлягає доказуванню у загальному порядку, шляхом подання належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення господарських операцій.
Щодо заперечень відповідачів про пропуск строку для звернення до суду з позовом на підставі ЦК України, суд зазначає, що процедура ліквідації банків регламентована спеціальним законом, який не обмежує кредиторів у строках такого оскарження, а тому заперечення відповідачів визнаються судом не обґрунтованими.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У позові Акціонерного товариства "Укрпошта" (код ЄДРПОУ 21560045, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22) до Державної організації (установа, заклад) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38) про визнання дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо часткового відхилення та неакцептування кредиторських вимог АТ «Укрпошта» в розмірі 278 881,74 грн. протиправними та зобов'язання акцептувати (визнати) кредиторські вимоги АТ «Укрпошта» у розмірі 278 881,74 грн. та включити їх до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) і подати на затвердження до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк, в частині збільшення акцептованих кредиторських вимог АТ «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) на суму 278 8881, 74 грн. - відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 17.07.2019
Суддя І.В.Усатенко