ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2019Справа № 910/15279/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору
ОСОБА_4 та відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав, визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів товариства, скасування реєстраційної дії
за участю представників учасників справи:
позивача:. ОСОБА_8, ОСОБА_5
відповідача1: не з'явились
відповідача2: не з'явились
відповідача3: не з'явились
третя особа1: ОСОБА_6
третя особа2: Сергієнко І.І.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" про:
- визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" від 21.05.2018, укладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", оформлених протоколом № 4 від 21.05.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. за № 1015, № 1016 від 23.05.2018 з моменту їх прийняття;
- скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором - Новік Наталією Юрівною 23.05.2018 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ "Творча майстерня "Вісак";
- витребування 70 % корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань актуальних відомостей про склад засновників ОСОБА_2 розмір внеску до статутного фонду 5 610 000, 00 грн., ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду 3 553 000, 00 грн., ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду 9 537 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15279/18, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 12.12.2018 ОСОБА_3 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Творча майстерня "Вісак" у розмірі 13 090 000, 00 грн., що складає 70 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 зустрічну позовну заяву повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 174, статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 скасовано. Зустрічний позов ОСОБА_3 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
За результатами проведення повторного автоматизованого розподілу справу № 910/15279/18 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 194 588, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху, встановлено відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) спосіб усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 .
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 11.04.2019 позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 18.04.2019 представник позивача подав заяву про зміну предмета позову. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" від 21.05.2018, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;
- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак", оформлених протоколом № 4 від 21.05.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О. за № 1015, № 1016 від 23.05.2018 з моменту їх прийняття;
- скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором - Новік Наталією Юрівною 23.05.2018 державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ "Творча майстерня "Вісак".
Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи наведене та наявність доказів направлення іншим учасникам справи заяви про зміну предмету позову, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 суд прийняв до розгляду заяву позивача та призначив підготовче засідання на 11.06.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 у зв'язку відсутністю відомостей про направлення всім учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце підготовчого судового засідання, підготовче засідання відкладено до 02.07.2019.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 26.06.2019 відповідач3 подав письмову заяву про визнання позову. Крім того, в поданій заяві просив суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ "Творча майстерня "Вісак".
Оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, суд задовольнив клопотання відповідача3 про розгляд справи без його участі.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 02.07.2019 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
У судовому засіданні 02.07.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/15279/18 до судового розгляду по суті на 16.07.2019.
Представники позивача у судовому засіданні 16.07.2019 підтримали вимоги, викладені в позовній заяві з врахуванням заяви про зміну предмета позову та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представники третіх осіб у судовому засіданні 16.07.2019 просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача1 у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, однак 16.07.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи клопотання тим, що повноважний представник знаходиться у відпустці.
Розглянувши у судовому засіданні 16.07.2019 подане клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що суд відповідно до частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України обмежений строками розгляду справи по суті.
Крім того, в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідач2 у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 16.07.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, третіх осіб, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивач на підставі договору дарування від 15 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденко В.О. (реєстровий номер нотаріальної дії 4997), набув право власності на 70% корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак».
У листопаді 2015 року відповідач1 (у даній справі, дарувальник за договором від 15.12.2010) звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про визнання недійсним цього договору.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року у справі №755/20883/15-ц визнано недійсним з моменту укладення договір дарування корпоративних прав від 15 грудня 2010 року, укладений позивачем та відповідачем1, та застосовано відповідні правові наслідки.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №755/20883/15-ц, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову відповідачу1 (у даній справі) у задоволенні позовних вимог.
Позивачем та третьою особою у справі 10.10.2017 укладено договір дарування частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» у розмірі 51%. Докази виконання сторонами цього договору вимог пункту 4.2 у редакції додаткової угоди №1 матеріали справи не містять. Договір дарування за визначенням є реальним договором, що передбачає набуття права власності обдарованим з моменту фактичної передачі майна, відповідно, суду не доведено, що третя особа у справі набула право власності на 51% частку статутного капіталу. Фактично, третя особа отримала право вимагати передачі частки, проте її власником до моменту фактичної передачі залишається позивач.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року у справі №755/20883/15-ц рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року скасовано, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року - залишено в силі.
Відповідачем1 та відповідачем2 укладено 21.05.2018 договір купівлі - продажу 70% частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак».
Постановою Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі №755/20883/15-ц скасовано ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року та залишено в силі рішення Апеляційного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року.
Таким чином, остаточним судовим рішенням у справі №755/20883/15-ц підтверджено права позивача як власника 70% частки статутного капіталу з моменту його набуття на підставі договору дарування від 15 грудня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденко В.О. (реєстровий номер нотаріальної дії 4997).
З тексту оскарженого договору купівлі-продажу від 21.05.2018 вбачається, що саме ця частка була передана відповідачем1 відповідачу2.
В основу позовних вимог покладено твердження, що відповідач1 не мав права відчужувати на користь відповідача2 майно, яке йому не належить. Іншим словами, відповідачем1 порушено при укладенні договору купівлі-продажу базовий принцип цивільного права, за яким ніхто не може передати більше, ніж має сам.
Позиція відповідача2 полягає у тому, що на момент укладення оспореного договору було чинним рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року та були відсутні будь-які заборони чи будь-які обмеження щодо розпорядження частками статутного капіталу.
Суд має зазначити, що під час провадження у справі №755/20883/15-ц судами не встановлювалось та не скасовувалось право власності на частку 70% у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», оскільки такі рішення судова гілка може приймати у виключно встановлених законом випадках.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Предметом судового дослідження у справі №755/20883/15-ц було лише встановлення факту дійсності або недійсності договору дарування. Відповідно, право позивача не могло бути припиненим під час дії рішення Вищого спеціалізованого суду України, яке в подальшому було скасовано Верховним Судом.
Наведені відповідачем2 обставини лише доводять відсутність складу правопорушення на час вчинення правочину в діях відповідача1 та відповідача2, проте не доводять наявність у відповідача1 права відчуження 70% статутного капіталу, що належав на титулі права власності позивачу.
У той же час, склад цивільно-правового порушення вбачається в подальших діях обох відповідачів, оскільки з моменту ухвалення Верховним Судом остаточного рішення у справі №755/20883/15-ц останні мали вчинити усі необхідні дії для повернення частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» у розмірі 70% її власнику. Зокрема, обов'язок повернути безпідставно набуте майно, у випадку коли підстава його набуття згодом відпала, встановлений частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України.
Стаття 41 Конституції України наголошує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Принцип непорушності права власності також закріплено і статтею 321 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Наведені норми імперативного характеру виражають категоричні правила та чітко позначені дії і не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів.
За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суперечність договору положенням чинного законодавства означає врегулювання правовідносин сторін всупереч імперативним нормам законодавства.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
Позбавлення відповідачем1 та відповідачем2 шляхом відчуження за договором купівлі-продажу поза волею власника (позивача) права володіти, користуватись та розпоряджатись корпоративними правами з часткою 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» є прямим порушенням імперативних вимог статті 41 Конституції України, частини першої статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 321 Цивільного кодексу України.
Встановивши наявність фактичних та правових підстав, суд задовольняє позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки розміром 70% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», укладеного 21.05.2018 відповідачем1 та відповідачем2.
Наслідком укладення недійсного договору купівлі-продажу від 21.05.2018 стало одноособове проведення від імені відповідача1 громадянкою України ОСОБА_7 позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак», якими було затверджено нову редакцію статуту та прийнято інші рішення з діяльності товариства.
Як зазначалось раніше, позивач є власником 70% частки статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» з 15 грудня 2010 року.
Відповідно, проведення загальних зборів учасників без позивача (або її представника) є порушенням вимог частини першої статті 60 Закону України «Про господарські товариства», якою було врегулювано станом на 21.05.2018 відповідні правовідносини, в частині мінімально необхідного кворуму у 50% голосів, необхідних для повноважності зборів.
За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Творча майстерня «Вісак» (ідентифікаційний код 21505566), які відбулись 21.05.2018 та оформлені протоколом №4, підписи на якому посвідчені 23.05.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком В.О.
Оскільки третя позовна вимога знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з першими двома, суд задовольняє позовну вимогу про скасування реєстраційної дії вчиненої державним реєстратором Новік Н.Ю. 23.05.2018 - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; зміна складу засновників або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ «Творча майстерня «Вісак» (ідентифікаційний код 21505566).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача1 та відповідача2.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" (ідентифікаційний код 21505566) від 21.05.2018, укладений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з моменту його укладення.
3. Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Вісак" (ідентифікаційний код 21505566), оформлених протоколом № 4 від 21.05.2018, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руденком Валерієм Олександровичем за № 1015, № 1016 від 23.05.2018 з моменту їх прийняття.
4. Скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором - Новік Наталією Юріївною 23 травня 2018 року державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна складу або інформації про засновників 10691050028023519 відносно ТОВ "Творча майстерня "Вісак" (ідентифікаційний код 21505566).
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. - судового збору.
6. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 17.07.2019.
Суддя Т.Ю. Кирилюк