Рішення від 16.07.2019 по справі 910/4938/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2019Справа № 910/4938/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондаренко Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/4938/19

За позовом Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС»

До Дочірнього підприємства «АРОМАТ»

Про стягнення 79 903,34 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «АРОМАТ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг у розмірі 79 903,34 грн.

Позовні вимоги Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором про надання охоронних послуг, а саме в частині здійснення розрахунків за отримані послуги з охорони об'єкту, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 79 903, 34 грн, з них 73 085, 36 грн сума основної заборгованості, 1 695, 70 грн сума 3% річних та 5 122, 28 грн сума інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 залишено позовну заяву без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду: 1) письмової заяви із зазначенням номерів засобів зв'язку відповідача або заяви про те, що такі відомості стосовно відповідача позивачу невідомі; 2) документів, які підтверджують сплату позивачем судового збору у встановленому порядку (за належними реквізитами).

07.05.2019 від позивача, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, надійшла заява про усунення недоліків, якими останній усунув недоліки, встановлені ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 16.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4938/19 ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано надати відповідачу відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, в свою чергу позивачу, відповідь на відзив; повідомлено сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 15.06.2019.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.05.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10.

Станом на дату розгляду справи по суті в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого ухвала суду від 16.05.2019 була вручена представнику відповідача 23.05.2019.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» (ліцензія, серія АЕ №642238, видана МВС України 12.05.2015) (далі - охорона) та Дочірнім підприємством «Аромат» (далі - замовник) укладено договір №03/02/2018 від 19.02.2018 (далі - договір), за пунктом 2.1 якого, замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт: нежитлові будівлі та споруди філії «Ластік» ДП «АРОМАТ», що розташовані за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Маршала Харченка, буд.3, із визначенням виду охорони, як інспекторсько-строкова (п. 2.2 договору).

Охорона здійснюється 1 цілодобовим постом охорони. Замовник має право коригувати кількість постів охорони. Коригування кількості постів охорони визначається у актах про надання охоронних послуг (виконаних робіт) щомісячно (п. 2.3 договору).

За приписами пункту 2.4 договору, при прийомі об'єкта, зазначеного у п.2.1 договору під охорону, сторони спільно складають акт приймання-здачі об'єкту охорони (додаток №11) відповідно до Інструкції по охороні об'єкту, яка є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1 до договору)та Інструкції про порядок прийому (здачі)об'єктів та окремих приміщень під охорону (додаток №2до договору).

Охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (додаток №3 до договору), що є невід'ємною частиною договору, та згідно регламенту несення служби. Система охорони об'єкта та дислокація постів визначається охороною та узгоджується замовником (п. 2.5 договору).

За приписами п. 5.1 договору, охорона зобов'язана прийняти об'єкт під охорону (знімати з-під охорони) згідно з Інструкцією по охороні об'єкта (додаток №1).

Серед обов'язків замовника, зокрема за пунктом 6.1.10 договору, визначено здійснення своєчасної оплати за даним договором.

Загальна вартість послуг по даному договору становить 14 000,00 грн на місяць в тому числі ПДВ 20%, виходячи з розрахунку місячної вартості одного цілодобового поста охорони, який становить 14 000,00 грн, в тому числі і ПДВ (п. 8.1 договору).

За охорону об'єкта замовник виплачує охороні грошові кошти, згідно виставлених рахунків не пізніше 25 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги. При наявності претензій до охорони з приводу отриманих послуг, замовник має право призупинити оплату по рахунку до остаточного вирішення спірного питання (п. 8.2 договору).

Оплати може здійснювати як безпосередньо замовником, та і його філіями (відокремленими підрозділами, при наявності), що зазначені у договорі як «об'єкт охорони» (п. 8.3 договору).

Щомісяця між сторонами підписується акт про надання охоронних послуг (виконаних робіт). Даний акт підписується в останній день місяця. У разі дострокового розірвання договору акт про надання охоронних послуг (виконаних робіт) підписується сторонами в останній день дії даного договору. Проте, при наявності претензій до охорони з приводу отриманих послуг, замовник має право відкласти підписання акту до остаточного вирішення спірного питання (п. 8.4 договору).

За приписами п. 10.1 договору, його дія може бути призупинена достроково за згодою сторони або за ініціативою однієї із сторін.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що кожна із сторін має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання даного договору випадку істотного порушення іншою стороною взятих на себе зобов'язань. Також, замовник має право відмовитися від даного договору при змінні його фінансового становища, втрати необхідності охороні об'єкту, закінчення терміну дії ліцензії на надання послуг пов'язаних з охороною державної та іншої власності та не надання охоронною ліцензії на новий термін дії, з інших причин, які на погляд замовника є поважними (п. 10.2 договору).

У відповідності до пункту 11.1 договору, він набирає чинності з 9.02.2018 і діє до 31.12.2018 включно. Якщо будь-яка із сторін протягом одного місяця до терміну закінчення дії договору письмово не повідомить іншу сторону про закінчення дії договору в термін, зазначений в пункті 11.1, договір вважається пролонгованим на 1 рік.

Сторонами не оспорювалась правомірність зазначеного договору, а тому в силу встановленої ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, цей договір про надання охоронних послуг є дійсним, а його положення беруться судом до уваги при розгляді спору.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що на виконання умов даного договору, позивачем було здійснено охорону об'єкту, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами без зауважень, а саме: №ОУ-0000039 від 28.02.2018 за охоронні послуги у лютому на суму 5 000,00 грн; №ОУ-0000061 від 31.03.2018 за охоронні послуги у березні на суму 14 000,00 грн; №ОУ-0000085 від 30.04.2018 за охоронні послуги у квітні на суму 14 000,00 грн; №ОУ-0000110 від 31.05.2018 за охоронні послуги у травні на суму 11 666,00 грн; №ОУ-0000135 від 30.06.2018 за охоронні послуги у червні на суму 14 000,00 грн; №ОУ-0000160 від 231.07.2018 за охоронні послуги у липні на суму 14 000,00 грн; №ОУ-0000167 від 12.08.2018 за охоронні послуги у серпні на суму 5 419,36 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов договору.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, щодо оплати отриманих охоронних послуг належним чином не здійснив, сплативши лише частину у розмірі 5000,00 грн від 23.04.2018, про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по рахунку позивача, у зв'язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 73 085,36 грн.

07.08.2018 Позивач звернувся до відповідача з повідомлення, в якому керуючись приписами п. 10.1, 10.3 договору, повідомив про припинення дії договору з 13.08.2018.

Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу й інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а за умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Доказів того, що між сторонами було визначено інший строк оплати, а ніж той, що визначений в п. 8.2 договору суду надано не було, а відтак суд приходить до висновку, що строк оплати за надані послуги здійснюється не пізніше 25 числа місяця, що йде за місяцем в якому надавались послуги.

Тоді як, за приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 73 085,36 грн основного боргу.

В свою чергу, правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення у розмірі зазначеному позивачем, оскільки розрахунок зроблено арифметично вірно і у відповідності до приписів законодавства.

В той же час, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат є більший, ніж у визначеному позивачем розмірі. Однак, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі, як і не скористався своїм правом на полонян відзиву.

За таких обставин, оцінивши подані докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 1 921 грн.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» до Дочірнього підприємства «АРОМАТ» про стягнення 79 903,34 задовольнити повністю

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «АРОМАТ» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10; код ЄДРПОУ 30737286) на користь Приватного підприємства «РЕГІОНАЛЬНИЙ ОХОРОННИЙ АЛЬЯНС» (25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Ушакова, буд. 1 А; код ЄДРПОУ 39167373) суму основної заборгованості у розмірі 73 085 (сімдесят три тисячі вісімдесят п'ять) грн 36 коп., 3% річних у розмірі 1 695 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) грн 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 122 (п'ять тисяч сто двадцять дві) грн 28 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 16.07.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко

Попередній документ
83058266
Наступний документ
83058268
Інформація про рішення:
№ рішення: 83058267
№ справи: 910/4938/19
Дата рішення: 16.07.2019
Дата публікації: 18.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг