Рішення від 17.07.2019 по справі 909/619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/619/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна",

вул. Січових Стрільців 40, м. Київ, 04053

адвокат позивача: Галатенко Євгеній Євгенійович, вул. Кошиця 7-А, АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"

вул. Василіянок 22, м. Івано-Франківськ,76018

про: стягнення страхового відшкодування у розмірі 66661,19 грн.

Встановив: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 66661,19 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 12.06.2019).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу, згідно вимог ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Василіянок АДРЕСА_2 , м. Івано- АДРЕСА_3 ,76018 (трек-номер 7601862204297).

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

При відстеженні на офіційному сайті Укрпошта (https://ukrposhta.ua/) судом встановлено, що 14.06.2019 14:32 "відправлення у точці видачі/ доставки".

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.19 було оприлюднено: 14.06.19 на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень за веб-адресою: http://reestr.court.gov.ua/; № рішення: 82338120, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.

У відповідності до ч.3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" обґрунтовані тим, що внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, страховиком виплачено страхове відшкодування в сумі 133322,38 грн.

Постановами Білоцерківського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року особами винними у вчиненні адміністративного правопорушення, що спричинило ДТП, було визнано водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" згідно полісу № АМ001808539, позивач звертається до останньої із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 66661,19 грн.(133322,38 грн./2).

Позивач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі ухвалою суду від 12.06.2019; інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних у матеріалах справи, на час розгляду справи по суті позивачем суду не надано.

Позиція відповідача.

Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.06.2019 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Станом на 17.07.2019 відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (позивачем, страховиком) та ОСОБА_2 (страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 123067 від 14.12.2017, згідно якого застраховано транспортний засіб Volvo XC 60, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 НB.

23.03.2018 в місті Біла Церква сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участю застрахованого позивачем автомобіля Volvo XC 60, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 НB, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Галицька" згідно полісу № АМ001808539.

У результаті ДТП було пошкоджено застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" транспортний засіб Volvo XC 60, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 НB.

23 березня 2018, страхувальник звернувся до страховика (позивача) з заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до звіту № 194693 від 10.04.2018 року про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу вартість відновлюваного ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 138260,82 грн. Відповідно до акту виконаних робіт № 3585 від 05.07.2018 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу становить 136750,00 грн.

Згідно з п. 2.1.23 договору серії АМ № 123067 від 14.12.2017, страхова премія - це плата за страхування, тобто грошова сума, яку страхувальник зобов'язаний сплатити страховику згідно умов договору.

У пункті 10.5.5. Договору вказано, що АВТОКАСКО розмір страхового відшкодування розраховується за мінусом страхової премії, яку страхувальнику необхідно сплатити згідно з умовами договору страхування.

На виконання умов договору, на підставі страхового акту № UА2018032300012/L01/02 від 17.05.2018, страхового акту № UА2018032300012/L01/03 від 27.08.2018 прийнято рішення про страхове відшкодування у розмірі 133322,38 грн.

Позивач відповідно до пункту 10.5.5. договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 123067 від 14.12.2017 зарахував частину страхового відшкодування в сумі 15941,63 грн. в рахунок погашення недоотриманої страхової премії шляхом проведення акту взаємозаліку.

Решту суми страхового відшкодування ПрАТ СК "ПЗУ Україна" сплатило на розрахунковий рахунок страхувальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 16179 від 17 травня 2018 року на суму 83224,40 грн., № 20195 від 30 серпня 2018 року на суму 34156,35 грн.

Таким чином Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.

Відповідно до постанов Білоцерківського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року: справа № 357/3294/18, справа № 357/3295/18 особами винними у настанні ДТП, було визнано водіїв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно приписів ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року по справах: № 357/3294/18, № 357/3295/18 як доказ, що ДТП сталося саме внаслідок порушення ПДР водіями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Згідно з полісом обов'язкового страхування № АМ001808539 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 власника наземного транспортного засобу Hyundai Tucson, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Галицька".

Поліс діючий станом на 23.03.2018.

Франшиза - 0.00.

Ліміт за шкоду майну 100000,00

03.01.2019, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди вих. № 1153/18, яку відповідач отримав 09.01.2019; даний факт підтверджується, наявним в матеріалах справи, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 87). Проте, вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України "Про страхування".

Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 355 Господарського кодексу України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

За приписами статті 979 Цивільного кодексу України та статті 16 Закону України "Про страхування", за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу положень частини першої та пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 990 вказаного кодексу, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно приписів ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно приписів статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У даному випадку існує основне зобов'язання між страхувальником або вигодонабувачем, з одного боку, і особою, відповідальною за збитки , - з іншого. Однак, тут відбувається зміна осіб у зобов'язанні шляхом переходу прав кредитора до іншої особи на підставі закону: страховик заміняє собою страхувальника в його вимогах до особи, відповідальної за збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

У зв'язку із настанням страхового випадку, на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 123067 від 14.12.2017 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" прийнято рішення про страхове відшкодування у розмірі 133322,38 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП згідно полісу № АМ001808539 була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" .

Відповідно до п.36.3 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

Оскільки, ДТП сталося внаслідок порушення ПДР водіями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 16 квітня 2018 року по справах: № 357/3294/18, № 357/3295/18), суд вважає вимогу про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 66661,19 грн.(133322,38 грн./2), обґрунтованою та такою, що належить до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 1921 грн. Враховуючи задоволення позову, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 74-80, 129, ч.9 ст. 165, 232, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування у розмірі 66661,19 грн. задоволити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька", вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", вул. Січових Стрільців 40, м. Київ, 04053 (ідентифікаційний код 20782312) - 66661,19 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят одну гривню дев'ятнадцять копійок) суми виплаченого страхового відшкодування та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 17.07.2019

Суддя Неверовська Л.М.

Попередній документ
83058083
Наступний документ
83058085
Інформація про рішення:
№ рішення: 83058084
№ справи: 909/619/19
Дата рішення: 17.07.2019
Дата публікації: 18.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; страхування