61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
15.07.2019 Справа № 905/763/19
Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.
при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1; код ЄДРПОУ 03361075) в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Ємельянова, будинок 76 ; код ЄДРПОУ 20316946)
до відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Поштова, будинок 20; код ЄДРПОУ 07652214)
про стягнення заборгованості в сумі 10 989,03 грн., 3% річних в сумі 261,03 грн та інфляційних втрат в сумі 685,08 грн.,-
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення заборгованості в сумі 10 989,03 грн., 3% річних в сумі 261,03 грн та інфляційних втрат в сумі 685,08 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за типовим договором розподілу природного газу №224Р, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 10 989,03 грн. та виникли підстави для нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат.
Позивач протягом розгляду справи наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Під час розгляду даної справи від представника позивача надійшли пояснення по справі, в яких останній повідомив про те, що рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2019 по справі № 905/140/19 доведено споживання відповідачем у грудні 2017 природного газу в обсязі 35,873 тис.куб.м.
Відповідач під час розгляду даної справи проти задоволення позовних вимог в чистині стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечував, посилаючись на те, що акт приймання-передачі послуг розподілу природного газу № 44 від 01.01.2018 за грудень 2017 на суму 22 496,68 грн. був підписаний не уповноваженими представниками сторін та не був надісланий споживачу для оплати, у зв'язку з чим неможливо встановити строк, у який відповідач повинен був сплатити грошові кошти. Проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу за грудень 2017 в сумі 10 989,03 грн. не заперечував.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -
01.06.2016 між Державної екологічної інспекцією у Донецькій області (далі-позичкодавець), Військовою комендатурою м. Костянтинівка (далі-користувач 1) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ (далі-користувач 2) укладено договір №86 на виконання Указу Президента України №405/2014 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та Закону України «Про боротьбу з тероризмом» відповідно до п.1.1.якого позичкодавець зобов'язується безоплатно передати користувачу 1 в строкове користування окреме індивідуальне визначене майно (далі-майно), загальною площею 244,5кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а користувач 2 сплачує комунальні послуги. Майно передається в користування з метою розміщення військовослужбовців.
Відповідно до п.3.5. договору користувач 2 зобов'язаний після підписання цього договору укласти з позичкодавцем договір про відшкодування комунальних послуг або укласти договори на надання комунальних послуг з відповідними постачальниками цих послуг.
Цей договір набирає чинності з дня його підписання. Строк дії договору відповідно до п.3 ст.631 ЦК України розповсюджується на відносини, які виникли між сторонами з 01.01.2016 та діє до 31.12.2017.
В подальшому, 22.12.2017 між публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації м. Костянтинівка (далі - постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Луганськ (далі - споживач) був підписаний типовий договір розподілу природного газу №224Р (далі-договір), відповідно до п. 1.3.якого цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633,634,641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 типового договору останній є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою №2494 від 30.09.2015. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно п. 2.1. договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до п. 5.1. договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно п. 5.2. договору визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п.6.1. договору).
Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно п. 6.4. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховуються як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п. 6.6. договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно п.7.4.1. договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1. договору).
Вищезазначений договір підписано представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано відповідачу послуги з розподілу природного газу в обсягах та в строки, визначені договором. Проте, споживачем за підсумками місця фактично спожито природних газ вище підтвердженого обсягу на 17 523 тис. куб. м., що складає 10 989,03 грн. Згідно акту приймання-передачі послуг розподілу природного газу № 44 від 01.01.2018, підписаного та скріпленого печатками сторін без зауважень та заперечень, надано послуги з розподілу природного газу всього на суму 22 496,68 грн., що складає 35,873 тис.куб.м. Разом із тим, відповідач встановлений договором обов'язок по оплаті отриманих послуг у передбачений договором строк здійснив не в повному обсязі, сплативши послугу з розподілу природного газу в грудні 2017 в сумі 11 507,65 грн.
Позивач звертався до відповідача із вимогою-рахунком № 03/1109/1 від 27.04.2018 та претензією б/н від 16.11.2018 з проханням погасити заборгованість в сумі 10 989,03 за розподіл природного газу. Разом із тим, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді.
Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення основного боргу в сумі 10989,03, а також нарахованих 3% річних в сумі 261,03 грн. та інфляційних втрат в сумі 685,08 грн.
Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 3 ст.184 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
За змістом ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п.п.1, 2 ст.633 вказаного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
22.12.2017 Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу № 224Р, згідно з якою, ознайомившись з умовами типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою №2498 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, на офіційному сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет, відповідач приєднався до умов договору № 224Р від 22.12.2017.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов'язковості договору для виконання сторонами.
Частиною 2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
З підписанням додаткової угоди № 1 від 22.12.2017 до типового договору розподілу природного газу №224Р від 22.12.2017 сторони погодили, з посиланням на зміст постанови №2284 від 15.12.2016, що тариф на послуги розподілу природного газу з 01.01.2017 складає 627,12 грн. з ПДВ за 1000 м3.
Як свідчать матеріали справи, на виконання зобов'язань, заснованих на типовому договорі та заявці-приєднанні, позивачем та відповідачем було підписано, зокрема, акт приймання-передачі послуги розподілу природного газу № 44 від 01.01.2018.
Згідно з п.6 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг. Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі природного газу №44 від 01.01.2018, відповідно зі змісту якого позивач як постачальник за договором постачання природного газу №224 поставив Квартирно-експлуатаційному відділу м.Луганськ природний газ у грудні 2017 року обсягом 35,873 тис.куб.м.
Вказаний акт підписаний позивачем та користувачем 1 (за договором позички №86 від 01.06.2016), без будь-яких зауважень і заперечень та засвідчений їх печатками.
Вищезазначений факт встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 14.03.2019 по справі № 905/140/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також в матеріалах справи наявний акт прийому-передачі послуг з розподілу природного газу від 31.12.2017, відповідно до якого Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ прийняв послуги з розподілу природного газу у грудні 2017 року обсягом 35,873 тис.куб.м. на загальну суму 22 496,68 грн.
Факт отримання вищезазначених послуг відповідачем не заперечується.
Відтак, за висновками суду, з огляду на те, що послуги з розподілу природного газу здійснювались грудня 2017 року, строк виконання зобов'язання з оплати вказаних послуг настав.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором розподілу природного газу виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитого енергоносія від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, з огляду на всі представлені позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за спожитий у грудні 2017 природний газ у розмірі 10 989,03 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних на загальну суму 261, 03 грн. за період з 15.05.2018 по 31.01.2019.
Перевіривши розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є методологічно та арифметично невірним, на підставі чого зробив власний розрахунок. Згідно здійсненого судом розрахунку розмір 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складає 236,64 грн.
Також позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 685,08 грн. за період з 15.05.2018 по 31.01.2019.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, у зв'язку з чим розмір інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складає 685,08 грн.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України стягується пропорційно заявлених до стягнення вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення заборгованості в сумі 10 989,03 грн., 3% річних в сумі 261,03 грн. та інфляційних втрат в сумі 685,08 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська (84122, Донецька обл., місто Слов'янськ, вулиця Поштова, будинок 20; код ЄДРПОУ 07652214) на користь публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "ДОНЕЦЬКОБЛГАЗ" (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1; код ЄДРПОУ 03361075) в особі відокремленого структурного підрозділу Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації (85114, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Ємельянова, будинок 76; код ЄДРПОУ 20316946) основний борг в сумі 10 989,03 грн., 3% річних в сумі 236,64 грн., інфляційні втрати в сумі 685,08 грн., судовий збір в сумі 1917,07 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 15.07.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2019.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Ю.В. Бокова