проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"17" липня 2019 р. Справа № 917/495/18
Суддя - доповідач: Плахов О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "РВС Банк", м.Київ, (вх.№2154П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2019р. у справі №917/495/18 (суддя Гетя Н.Г., ухвалене в м.Полтава о 08:48год, дата складення повного тексту - 18.07.2018р.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велеслав", м.Полтава,
до відповідача: Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради, м.Полтава,
про визнання права власності
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.07.2019р. у справі №917/495/18 позовні вимоги задоволено; визнано недійсним та скасовано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 13.02.2018 року №39644527; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Велеслав” право власності на: резервуар РВС - 2000, ємністю 2000 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 1000, ємністю 1000 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 700, ємністю 700 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 1000, ємністю 1000 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 400, ємністю 400 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району АДРЕСА_1 області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 200, ємністю 200 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС -700, ємністю 700 мЗ, що розташований земельній ділянці в АДРЕСА_1 області по вул. Довженка 1; зобов'язано Комунальне підприємство “Реєстратор” Полтавської обласної ради зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Велеслав” на резервуар РВС - 2000, ємністю 2000 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 1000, ємністю 1000 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 700, ємністю 700 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 1000, ємністю 1000 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 400, ємністю 400 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС - 200, ємністю 200 мЗ, що розташований земельній ділянці в с Піски Лохвицького району Полтавської області по вул. Довженка 1; резервуар РВС -700, ємністю 700 мЗ, що розташований земельній ділянці в с АДРЕСА_1 району АДРЕСА_1 області по вул. Довженка 1.
Акціонерне товариство "РВС Банк" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2019р. у справі №917/495/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2019р. у справі №917/495/18. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт посилається на те, що його не було залучено до участі у справі та про існування оскаржуваного рішення він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
01.01.2017р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016р. № 1774-VIII, яким було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" щодо розміру ставок судового збору.
Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами та доповненнями станом на момент подання позовної заяви, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги ставка судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 25982,10грн.
Разом з тим, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Суддя - доповідач, розглянувши подане апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 та частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції) від 16.12.1992р.).
Розглянувши подане апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, суддя - доповідач вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Разом з тим, з урахуванням, тих обставин, що апелянтом до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу керівника Акціонерного товариства "РВС Банк" на рішення господарського суду Полтавської області від 12.07.2019р. у справі №917/495/18 залишити без руху.
2. Акціонерному товариству "РВС Банк" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.В. Плахов