01 липня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/4877/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. (суддя Кадникова Г.В., м. Дніпро) у справі № 0440/4877/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
У липні 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 08.06.2018 р. №Н8396-18, № Н8396-18/1, № Н8396-18/2 про відмову позивачу у перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснити з 01.10.2017 року перерахунок позивачу пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення мотивовано тим, що чим позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а в період проходження надстрокової військової служби, тому він не має права на перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон №796-XII) та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок № 1210), у зв'язку з чим відповідач правомірно відмовив позивачу у перерахунку пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що отримує пенсію по інвалідності відповідно ст. 54 та 57 Закону №796-XII.
22 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до абз. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року. Відповідач рішенням, оформленим листом №Н8396-18, №Н8396-18/1, №Н8396-18/-2 від 08.06.2018 року, відмовив позивачу у перерахунку пенсії. Відмова мотивована тим, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії не під час проходження строкової служби, а був призваний на військові збори.
В матеріалах справи є копії військового квитка, копії довідок МСЕК, копії довідок військової частини, копії посвідчень ліквідатора 1 категорії, інваліда війни, копія архівної довідки Міністерства оборони України. Цими документами підтверджено, що на час участі в ліквідації аварії на ЧАЕС позивач виконував обов'язки військової служби, піддавався дії іонізуючого опромінення, що призвело до важкої хвороби та інвалідності. З 30.10.1987 року по 06.01.1988 року позивач був у складі військової частини.
Частиною 3 ст. 59 Закону № 796-XII у редакції, чинній з 1 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Статтею 60 Закону № 796-XII передбачено право позивача на отримання пенсії одночасно за різними Законами (зміни, що вносились до ст. 60 цього Закону визнані неконституційними Конституційним Судом України в рішенні № 6-рп від 17 липня 2018 р.)
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 12.03.1985 року № 220 «О пенсионном обеспечении военнообязанных, получивших ранения, контузии или увечья в период прохождения учебных или проверочных сборов» пенсії по інвалідності призначались як військовослужбовцям строкової служби. Наказом Міністра оборони СРСР від 16.09.1990 р. № 285 визначено, що «каліцтвом» визнається захворювання, яке отримане військовослужбовцем або військовозобов'язаним, призваним на спеціальні військові збори по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та пов'язане з виконанням військових обов'язків.
Суд першої інстанції не врахував посилання позивача на норми ст. 3, 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та судову практику, коли суди враховували, що військовозобов'язані, які призивались на військові збори та направлялись на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС і стали інвалідами в розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», є військовослужбовцями строкової служби.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.
Відповідач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що пенсія нарахована та виплачується позивачу відповідно до чинного пенсійного законодавства. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач надіслав до суду заперечення на відзив, в якому посилається на висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 року у справі № 3-14/2019, та зазначає, що у відзиві відповідач посилається на справу за позовом іншої особи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.
Статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , що видане Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 04 червня 2007 року.
Відповідно до запису у воєнному квитку серії НОМЕР_2 від 15.11.1977 року ОСОБА_1 з 30.10.1987 року по 06.01.1988 року здійснював роботи з ліквідації аварії у 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.
Згідно з результатами експертного висновку від 20.02.2007 року №10384 позивачу встановлене захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також відповідно до довідки МСЕК від 11.12.2009 року позивачу встановлена ІІ-група інвалідності, безстроково, яка пов'язана із захворюванням, отриманим під час виконання обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
22.05.2018 року позивач звернувся до Васильківського відділу з обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.10.2017 року на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на 1 січня відповідного року.
04.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із повторною заявою встановленого зразка з проханням провести перерахунок пенсії.
Листом №Н8396-18, № Н8396-18/1, № Н8396-18/2 від 08.06.2018 року відповідач повідомив, що оскільки за даними електронної пенсійної справи позивач проходив дійсну строкову службу з 21.11.1977 р. по 09.12.1979 р., а брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 30.10.1987 р. по 06.01.1988 р., то для обчислення пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відсутні підстави.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позову, оскільки:
- позивач брав участь наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в у період проходження надстрокової служби, а не під час проходження дійсної строкової служби, як це передбачено ст. 59 Закону № 796-ХІІ;
- суд не прийняв доводи позивача про наявність у нього права на обчислення його пенсії на підставі ст. 59 Закону №796-ХІІ та п. 9-1 Порядку № 1210 з 01.10.2017 р., оскільки зазначеними нормами визначено механізм обчислення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю. При цьому судом враховано, що ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ в редакції до 01.10.2017 р. було визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної стокової служби;
- зазначеними змінами до ст. 59 Закону №796-ХІІ, які набрали чинності з 01.10.2017 р., було розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме на осіб, які брали участь в інших ядерних аваріях та випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, проте, незмінною залишилася умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період;
- право отримання пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ виникає лише за наявності трьох умов у сукупності (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 08.05.2018 р. у справі №820/1148/18 та від 21.05.2018 р. у справі №816/1159/18.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач був призваний на збори у складі військової частини та брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період 30.10.1987 р. по 06.01.1988 р., проходив дійсну строкову службу з 21.11.1977 р. по 09.12.1979 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Частиною 7 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.
Cтаттею 10 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 березня 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-XII) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до примітки до ст. 10 Закону № 796-XII до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Зазначеною нормою визначено, що учасниками ліквідації наслідків ЧАЕС є громадяни, військовослужбовці строкової і надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій, особи, які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Отже, законодавство визначає декілька окремих категорій серед військовослужбовців за критерієм виду військової служби, одним з яких є строкова військова служба.
Частиною 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частиною 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено лише одну категорію військовослужбовців, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ частину 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ розширено в межах певної категорії військовослужбовців перелік осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме, окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, також на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас, на час виникнення спірних правовідносин, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період, як визначення певної категорії серед всіх військовослужбовців, на яких розповсюджується норма статті 59 Закону № 796-ХІІ.
Враховуючи зазначене, ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачала, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок № 1210), а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок № 1210 пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Водночас особам, які отримують пенсію на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку № 1210.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі №822/1346/18, адміністративне провадження № К/9901/62803/18, зокрема зазначив, що: "частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає окрему категорію військовослужбовців, які: брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, об'єднаних фактом того, що відповідна участь здійснювалась у період проходження строкової військової служби.
Колегія суддів вважає, що частину 3 статті 59 Закону № 796-XII необхідно застосовувати з урахуванням її синтаксичного аналізу та контекстного зв'язку з іншими її положеннями та положеннями статті 10 Закону № 796-XII, а також з урахуванням попередньої редакції вказаної статті, яка передбачала лише одну категорію військовослужбовців, що мали право обчислення пенсії по інвалідності, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 (справа № 3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами визнане неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до ст.91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 25 квітня 2019 року положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ поширюються не тільки на осіб, які у період проходження строкової військової служби приймали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок чого стали інвалідами, а й на осіб, які були призвані на військові збори та внаслідок виконання робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС стали інвалідами, тобто на позивача у цій справі.
Разом з тим, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії останній діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовна вимога в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, за висновком колегії суддів, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання відповідача здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В іншій частині позову слід відмовити.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. у справі № 0440/4877/18 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко