Вирок від 16.07.2019 по справі 678/1554/18

Справа № 678/1554/18

1-кп/684/8/2019 В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року Старосинявський райсуд Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

його захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт Стара Синява Хмельницької області кримінальне провадження № 12018240180000359 від 29 вересня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в смт. Летичів Хмельницької області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, розлучений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, працює сторожем в СФГ «Темп» с. Горбасів Летичівського району Хмельницької області, проживає по АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України несудимий,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_7 29 вересня 2018 року близько 14 год. 50 хв. в ході розмови із ОСОБА_6 , який стояв у вхідних дверях власної квартири АДРЕСА_2 вирішив із застосуванням насильства проникнути у квартиру останнього та відкрито викрасти його майно.

Тоді ж реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідків і свідомо бажаючи настання таких наслідків, наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область носа, від чого останній впав на підлогу, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді осаджень шкіри спинки носа та правого вуха, що могли утворитися від щонайменше дворазової травмуючої дії тупих твердих предметів, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки та які не є небезпечними для життя та здоров'я потерпілого.

Подолавши таким чином можливий опір потерпілого, ОСОБА_7 незаконно проник у приміщення вказаної квартири, де у кухні на дерев'яному стільці виявив грошові кошти у сумі 600 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США, які належать ОСОБА_6 , після чого, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків в присутності потерпілого із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для його життя та здоров'я, взяв у руки грошові кошти в сумі 400 доларів США, що відповідно курсу Національного банку України становить 11319,30 грн., та вибіг із ними з будинку, і таким чином відкрито викрав вказані грошові кошти, чим спричинив потерпілому майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав вину лише в заподіянні тілесних ушкоджень, заперечивши викрадення грошових коштів. Вказав, що 29 вересня 2018 року в післяобідній час після розмови з знайомим ОСОБА_9 вирішив порозмовляти з потерпілим ОСОБА_6 з приводу підозри у можливих його відносинах з ОСОБА_10 , яка являється цивільною дружиною останнього. Розпитавши перехожого про місце проживання потерпілого, зайшов на його подвір'я, постукав у двері, після того як потерпілий відкрив двері, не переступаючи поріг житла, наказав останньому не втручатися в чужу сім'ю та наніс один удар кулаком правої руки в ділянку носа. Потерпілий його відпихнув, вони схопили один одного за верхній одяг, шарпались, скотились по сходах на подвір'я. Зрозумівши більшу силу потерпілого, він залишив господарство, при цьому проходячи повз трьох сусідів, також як потерпілий, сказав їм викликати поліцію, вказавши на можливі стосунки потерпілого і з їхніми дружинами. Зазначив, що даний конфлікт тривав близько 3 хвилин. Метою такого візиту до потерпілого назвав бажання зберегти сім'ю знайомого ОСОБА_11 та запобігання більш серйозних наслідків. Підтвердив, що його родичі підходили до потерпілого задля врегулювання даного конфлікту, проте заперечив пропонування 400 доларів США.

Незалежно від невизнання вини обвинуваченим у вчиненні вищевказаного суспільно - небезпечного діяння, його винуватість підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_6 суду надав показання про те, що 29 вересня 2018 року в другій половині дня перебував вдома по першому АДРЕСА_3 , відкривши на стук вхідні двері, з незрозумілих для нього причин незнайомий чоловік завдав йому один удар кулаком в ділянку носа, від чого він відступив один-два кроки назад, потім другий удар в праве вухо, після чого він впав та відчув запаморочення на кілька хвилин. Прийшовши до тями, він побачив, що невідомий вибігав з кухні, при цьому щось схопивши, та намагався втекти. Наздоганяючи його, він схопив його ззаду за куртку, запитуючи, хто він, чого прийшов, що взяв. Після чого вони скотились по сходах на подвір'я, боролися. Побачивши сусідів, він крикнув викликати поліцію. Після того як сусід ОСОБА_12 біг до нього невідома особа поспішно залишила подвір'я. Конфлікт тривав до 5 хвилин. В нього був розбитий ніс, обличчя все в крові, від чого були плями крові на подвір'ї, обвинуваченому удари не наносив, у нього була порвана кофта, штани були в крові. Також викликав поліцію. В стресовій ситуації він не одразу помітив відсутність коштів. Перед цією подією він заплатив працівнику за ремонтні роботи 10 доларів, а решту 600 доларів США залишив на табуретці в кухні. З цих коштів залишилось 200 доларів США, які лежали на підлозі біля табуретки. Повідомив, що до нього приходили родичі обвинуваченого і пропонували повернути 400 доларів США, якщо він забере заяву з поліції. З обвинуваченим особисто не знайомий, жодних відносин не мав.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 суду надали показання про те, що в обідній час 29 вересня 2018 року почули крик сусіда ОСОБА_6 . Підбігши через 3-4 хвилини до господарства потерпілого, побачили обвинуваченого та потерпілого, які тримали один одного за верхній одяг, шарпались. У потерпілого обличчя було в крові. ОСОБА_13 викликав поліцію на прохання ОСОБА_6 . ОСОБА_12 підбіг до потерпілого, тоді обвинувачений поспіхом залишив подвір'я. Після цього до них підійшов сусід ОСОБА_14 . Потерпілий розповів в присутності всіх трьох про побиття невідомим з невідомих причин, про викрадення грошей дізнались пізніше.

Свідок ОСОБА_14 підтвердив показання про заподіяння потерпілому ОСОБА_6 вищевказаних тілесних ушкоджень. Крім цього вказав на те, що перед побиттям обвинувачений ОСОБА_7 розпитував його про місце проживання потерпілого.

Свідок ОСОБА_15 надав суду показання про те, що восени 2018 року виконував ремонтні роботи в господарстві ОСОБА_6 , за що той сплатив йому 10 доларів США, через тиждень після того останній йому розповів про його побиття та викрадення 400 доларів США.

Свідок ОСОБА_16 повідомив суд, що в денну пору дня 29 вересня 2018 року його рідний брат ОСОБА_7 йшов до ОСОБА_6 порозмовляти з приводу сім'ї ОСОБА_9 , від чого він намагався його відмовити. По дорозі брат запитав перехожого про місце проживання потерпілого. Сам пішов до нього додому, де пробув кілька хвилин. Він залишився на дорозі, було чути крики брата та ОСОБА_6 . Біля двору останнього стояли сусіди, один з яких згодом зайшов на подвір'я. Брат не казав про викрадення грошей і їх у нього він не бачив.

Свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 повідомили суд про те, що в післяобідню пору 29 вересня 2018 року зустріли ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 біля одного з магазинів смт. Летичів. Так як у ОСОБА_7 не було грошей, його вгостили пивом. Згодом ОСОБА_9 забрала дружина. Потім пішли в напрямку цегельного заводу, де ОСОБА_7 затримала поліція з причин їм невідомих.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що проживають в цивільному шлюбі більше десяти років. Підтвердили, що в першій половині дня 29 вересня 2018 року ОСОБА_7 був в них гостях та вживав алкоголь, потім пішов в невідомому напрямку, після обіду зателефонував ОСОБА_9 , запросивши випити пива біля місцевого магазину, звідки через деякий час його забрала дружина. Заперечили наявність заявленої обвинуваченим можливої подружньої зради та звернення до останнього з проханням порозмовляти з цього приводу з потерпілим.

На відсутність будь-яких розмов про подружню зраду в сім'ї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказала свідок ОСОБА_19 , яка являється сестрою останньої та колишньою співмешканкою обвинуваченого.

Свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які являються працівниками поліції Летичівського ВП, суду надали покази про те, що в другій половині 29 вересня 2018 року почергово поступило два повідомлення відповідно про побиття ОСОБА_6 та про викрадення у нього грошових коштів. При виїзді на місце події потерпілий розповів та показав місце, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, проникнення в житло та викрадення коштів невідомим. Зі слів останнього особа невідомого була встановлена за даними системи «Армор», в подальшому затримана, під час чого вчиняла супротив, намагалась заподіяти собі шкоду, відмовлялась надавати показання. Під час досудового розслідування проводились відповідні процесуальні та слідчі дії, які підтвердили вчинення ОСОБА_7 інкримінованого злочину.

Даними протоколу огляду місця події від 29 вересня 2018 року з фотоілюстраціями (домогосподарство по першому АДРЕСА_3 ) на момент огляду виявлено перед сходами до квартири та на сходах плями бурого кольору ззовні схожі на кров. Встановлено, що з веранди при відкритих дверях проглядається кухня, де біля ніжок табуретки знаходились 200 доларів США купюрами по 100 доларів США. Під час огляду застосовувалось фотозйомка, були присутні поняті ОСОБА_12 та ОСОБА_24 . Доповнень, зауважень, клопотань не заявлено.

Відповідно до змісту висновку експерта № 109 від 30 жовтня 2018 року у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді осаджень шкіри спинки носа та правого вуха, що могли утворитися від щонайменше 2-х разової травмуючої дії тупих твердих предметів, не виключено в час вказаний в ухвалі суду про призначення судово-медичної експертизи та відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминущі наслідки. Утворення виявлених на тілі тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту виключається, так як при цьому механізмі характер та локалізація ушкоджень були б іншими.

При проведенні слідчого експерименту (протокол від 26 жовтня 2018 року), відеозапис якого був відтворений в судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_6 на місці події детально розповів у який спосіб обвинувачений заподіяв йому тілесні ушкодження, як зайшов всередину житла, вказав місце, куди він впав від ударів обвинуваченого, і те, що звідки проглядалась кухня, як вибігав обвинувачений з квартири, де він його наздогнав, схопивши ззаду за куртку, як вони скотились зі сходів та боролись на подвір'ї, де були сусіди і як обвинувачений вийшов з подвір'я.

Суд критично оцінює та розцінює, як намір уникнути відповідальності за вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, твердження обвинуваченого ОСОБА_7 про заподіяння лише легких тілесних ушкоджень. Викрадення коштів обвинуваченим підтверджується послідовними, логічними показами потерпілого, які в часі, способі узгоджуються з показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Корисливий мотив злочину вбачається з пояснень самого обвинуваченого про те, що його родичі підходили до потерпілого для відшкодування шкоди, його поспішне залишення подвір'я потерпілого, його схильність до девіантної поведінки, відсутність постійного заробітку, надмірна емоційність, конфліктність, недостатнє розуміння обов'язку не порушувати права та законні інтереси громадян, зокрема, на особисте життя, приватну власність, громадський порядок.

Суд піддає сумніву твердження свідка ОСОБА_16 про те, що обвинувачений не викрадав грошових коштів, оскільки вони не узгоджуються із показаннями потерпілого та інших свідків. Та оцінює такі показання, як бажання допомогти обвинуваченому уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, оскільки вони являються один одному рідними братами.

Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та поєднаному з проникненням у житло, доведена, тому його дії за ч. 3 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає часткове визнання винуватості, щире каяття в частині визнаного.

Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_7 раніше на протязі сімнадцяти років шість разів судимий за умисні корисливі середньої тяжкості та тяжкі злочини проти власності та громадської безпеки до реальної міри покарання (в переважній більшості у виді позбавлення волі), та з не знятою і непогашеною у встановленому законом порядку судимістю через незначний проміжок часу після звільнення з місця позбавлення волі повторно вчиняв злочини, в останнє був засудженим вироком Летичівським районним судом Хмельницької області від 09 листопада 2011 року, в силу ст. 89 КК України вважається несудимим, в вересні 2018 року вчинив злочин проти власності, в провадженні іншого суду на розгляді перебувають кілька інших кримінальних провадження, що свідчить про його явне та свідоме небажання ставати на шлях виправлення, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку в лікарів нарколога, невролога та психіатра не перебуває, згідно досудової доповіді визначено високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, тому суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання ст. 75 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги часткове визнання вини, дотримання під час судового розгляду зобов'язань по запобіжному заходу, участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також те, що покарання має на меті не лише кару, а передусім виправлення особи, судприйшов до висновку про достатнє призначення покарання у виді позбавлення волі в наближеному до мінімальних меж, визначених у санкції інкримінованого кримінального правопорушення.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

З цих же підстав, а також у зв'язку із тим, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з огляду на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, ухилитись від суду, а також з метою забезпечення виконання вироку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід з застави на тримання під вартою.

У зв'язку з пред'явленням цивільного позову під час судового розгляду кримінальної справи позов залишено без розгляду.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

засудив:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

Змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з застави на тримання під вартою, строк покарання обчислювати з моменту його затримання, зарахувавши в строк відбуття покарання строк тримання під вартою з 29 вересня 2018 року по 21 лютого 2019 року включно в розрахунку відповідно до ч.5 ст.72 КК України один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

З набранням вироком законної сили, предмет застави в сумі 35240 грн. повернути заставодавцю.

З набранням вироком законної сили скасувати арешт на майно, яке зазначене в ухвалі слідчого судді Летичівського районного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2018 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди залишити без розгляду.

Речові докази:

флисову кофту та футболку - повернути ОСОБА_6 ;

мобільний телефон марки Nokia моделі С2 та чоловічі штани синього кольору - повернути ОСОБА_7 .

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження. Обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя _________ ОСОБА_1

Попередній документ
83049181
Наступний документ
83049185
Інформація про рішення:
№ рішення: 83049183
№ справи: 678/1554/18
Дата рішення: 16.07.2019
Дата публікації: 20.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Старосинявський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (03.09.2019)
Результат розгляду: Повернуто
Дата надходження: 30.08.2019