02.07.2019 Справа №607/25453/18
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 607/25453/18
02 липня 2019 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючої судді Черніцької І.М.
- за участю секретаря судового засідання Облещук О.В.
сторони в судове засідання не з'явились
розглянувши у загальному позовному проваджені у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог - Білецька сільська рада Тернопільського району про визнання договору дійсним та визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу а саме, Ѕ частини нежитлового приміщення, корівника верхнього за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення - штучного запліднення за адресою: АДРЕСА_1 , який було укладено 06 грудня 2017 року між ним та відповідачем, і визнання за ним права вланості на вказані об'єкти нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 грудня 2017 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі продажу, згідно умов якого він придбав у ОСОБА_2 за ціною 161 000 гривень Ѕ частину приміщення корівника верхнього в АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення - штучного запліднення в АДРЕСА_1 . Умови договору вони виконали в повному обсязі, він по даний час користується та утримує спірне майно. Однак, відповідачка ухиляється та не з'являється до нотаріуса щодо посвідчення нотаріально спірного договору купівлі-продажу, чим порушує його права. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.
Ухвалою суду від 28 лютого 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, до участь у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору була залучена Білецька сільська рада, яка представляє інтереси Великоглибочецької територіальної громади у зв'язку із приєднанням в результаті реорганізації Великоглибочецької сільської ради та Білецької сільської ради.
У судове засідання позивач не з'явився, хоча про час та місце його повідомлявся належним чином. Попередньо останній подав через канцелярію суду 28.02.2019 року заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Попередньо її представник -адвокат Магдич О.О. подала заява про слухання справи за їх відсутності, позов визнають та не заперечують щодо його задоволення.
Адвокат Магдич О.О. була присутня у підготовчому судовому засіданні, позов визнала. Зазначила, що дійсно між сторонами спору було укладено договір купівлі-продажу вищезазначених приміщень, умови якого були виконанні сторонами. Позивач фактично набув право власності на спірні об'єкти нерухомості, користується та утримує їх. Однак, через відсутність відповідачки на території України та її об'єктивну неможливість прибути до нотаріуса, вказаний договір не може бути нотаріально посвідчений на даний час. Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.
Представник Білецької сільської ради у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином.
Попередньо подав заяву про слухання справи за їх відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.
Адвокат Варода П.Б., який представляє інтереси сільської ради, був присутній у підготовчому судовому засіданні, не заперечив щодо задоволення позову.
Неявка учасників судового розгляду справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником Ѕ частини нежитлового приміщення, корівника верхнього, за адресою - АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу укладеного із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 27.06.2007 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Будз Н.Є. за реєстром № 3458, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10.07.2007 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації за №15172351.
Крім того, ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення штучного запліднення за адресою- АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу приміщення укладеного із ОСОБА_8 26.10.2007 року, посвідченого нотаріально приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Брикса Т.І. за реєстром № 3770, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 10.12.2007 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації за №16973741.
06 грудня 2017 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 , у простій письмовій формі, був укладений договір купівлі-продажу Ѕ частини нежитлового приміщення корівника верхнього за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення пункту штучного запліднення за адресою: АДРЕСА_1 .
В момент укладення даного договору позивач оплатив відповідачу повністю ціну приміщень, яка була встановлена у підпунктах 1.5 та 3.1 спірного договору у розмірі 161 000 гривень.
У відповідності до пункту 2.1 договору купівлі-продажу сторони обумовили, що одночасно із підписанням даного договору, тобто з 06.12.2017 року Продавець (відповідач ОСОБА_2 ) передає, а Покупець (позивач ОСОБА_1 ) отримує усю правовстановлюючу та технічну документацію на приміщення, а також наявні ключі, які надають фактичний доступ до них. Підписи сторін на даному договорі свідчать про те, що фактична передача приміщень відбулась.
У п. 1.1 договору сторони також погодили, що вказані об'єкти нерухомого майна, які є предметом договору купівлі-продажу від 06 грудня 2017 року розташовані на земельній ділянці на території Великоглибочецької сільської ради, кадастровий номер НОМЕР_1 .
Встановлено та не заперечується відповідачем, що даний договір купівлі-продажу нерухомого майна підписаний сторонами та фактично виконаний ними.
Вказаний договорів не був нотаріально посвідчений.
Відповідно до довідки виданої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Магдич О.О. від 10 травня 2019 року встановлено, що до неї впродовж 2018 року звертався ОСОБА_1 з приводу нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в селі с . Великий Глибочок Тернопільського р-ну. Продаж даних приміщень повинна була здійснити ОСОБА_2 . Усі представлені ОСОБА_1 правовстановлюючі документи дозволяли оформити та посвідчити нотаріально договір купівлі-продажу. Однак, ОСОБА_2 на неодноразові запрошення з'явитись до нотаріальної контори не реагувала. Зі слів родичів ОСОБА_2 , зокрема сина, вона на даний час перебуває за межами України та повертатись не має наміру.
З довідки Білецької сільської ради за № 211 від 27 березня 2019 року вбачається, що земельні ділянки, на яких розміщенні приміщення корівника та штучного запліднення по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 на даний час нікому у власність чи користування не передані.
Крім того, власником іншої Ѕ частини нежилого приміщення, приміщення корівника верхнього за адресою: АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується відміткою приватного нотаріуса Федірко Г.М. на витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши у сукупності наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В силу вимог ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Положеннями ст. 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого частину третю статті 640 ЦК України викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК України виключено слова «та державної реєстрації».
Таким чином, положення статті 220 ЦК України можливі до застосування за умови укладення таких правочинів після набрання чинності вищезазначеного Закону, тобто після 01 січня 2013 року.
Між тим, до вказаної дати договір купівлі-продажу нерухомості в силу ст. 657 ЦК України підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, тому не міг бути визнаний судом дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України (Постанови ВСУ від 30.01.2013 року № 6-162цс12 та від 19.06.2013 р. у справі № 6-49ц13 ).
Тобто, до моменту внесення змін, судова практика виходила з того, що до моменту державної реєстрації договір купівлі-продажу нерухомості юридично не є укладеним.
За змістом ч. 2 ст. 220 ЦК України та роз'яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд може визнати дійсним нікчемний договір, а не договір, який не є укладеним (Рішення колегії суддів Верховного Суду України від 30 березня 2011 р.).
Окремо Верховний суд вказує, що однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Отже для того, щоб визнати дійсним не посвідчений нотаріально договір суду необхідно встановити три обставини :
-сторони договору досягли згоди зі всіх його істотних умов і це підтверджено письмовими доказами;
-відбулось повне або часткове виконання договору;
-одна із сторін ухиляться від його нотаріального посвідчення.
Встановлено та сторонами визнано, що між сторонами відбулось фактичне повне виконання договору купівлі-продажу від 06 грудня 2017 року щодо сплати коштів та передачі предмету договору.
Сторони досягли згоди зі всіх його істотних умов і це підтверджено змістом договору підписаним сторонами та визнається сторонами спору.
Покупець приміщень ОСОБА_1 виконав усі залежні від нього вимоги, які були необхідні для нотаріального посвідчення договору, а саме надав правовстановлюючі документи на наступне нерухоме майно: 1) Ѕ частину нежитлового приміщення, а саме приміщення корівника верхнього, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; 2) нежитлове приміщення- приміщення штучного запліднення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3
З причин відсутності продавця нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в селі с.Великий Глибочок Тернопільського р-ну між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відбулось. Зі слів родичів продавця ОСОБА_2 остання на даний час виїхала проживати за межі України, термін її повернення на територію України невідомий.
Таким чином, судом встановлено, що сторони вчинили всі дії на виконання спірного правочину, досягли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, відбулась фактична передача предмету договору та сплата коштів від покупця продавцю.
Однак, відповідачка ОСОБА_2 ухилилась від нотаріального посвідчення даного правочину, на даний час факт її ухилення від нотаріального посвідчення договору є безповоротнім і у позивача відсутня будь-яка інша можливість вжити заходи для нотаріального посвідчення даного договору, а тому порушені права позивача підлягають поновленню судом.
Механізмом поновлення прав покупця, який виконав усі дії на виконання умов договору купівлі-продажу, що не був нотаріально посвідчений у зв'язку із ухиленням сторони продавця від нотаріального посвідчення договору є передбачена ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України можливість визнання договору дійсним в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, вважаю, що позов підлягає до часткового задоволення шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06 грудня 2017 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно умов якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив належні їй Ѕ частину нежитлового приміщення- корівника верхнього що по АДРЕСА_1 та нежитлове приміщення-штучного запліднення, що по АДРЕСА_3 .
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності за позивачем на дані об'єкти нерухомості не підлягають до задоволення як передчасні, оскільки судом не встановлено на даний час порушення таких прав позивача, а діючим законодавством не встановлено такого способу захисту прав покупця у разі безповоротного ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 704 грн.80коп. щодо вимог про визнання договору дійсним.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 203, 204, 205, 209, 638, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ,РНОКПП - НОМЕР_3 ), третя особа, без самостійних вимог - Білецька сільська рада Тернопільського району (вул. Гетьмана Мазепи,27 с.Біла Тернопільського району, код ЄДРПОУ-14029160) про визнання договору дійсним та визнання права власності задовольнити частково.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06 грудня 2017 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно умов якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив належні їй Ѕ частину нежитлового приміщення- приміщення корівника верхнього, що по АДРЕСА_1 та нежитлового приміщення-штучного запліднення, що по АДРЕСА_3 .
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 704 грн. 80коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 ,РНОКПП - НОМЕР_3 .
Третя особа: Білецька сільська рада, вул. Гетьмана Мазепи,27 с.Біла Тернопільського району, код ЄДРПОУ-14029160.
Повне судове рішення складено 02 липня 2019 року.
Головуюча