Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 липня 2019 р. Справа№200/910/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., при секретарі-Мангуш З.В., за участю представника позивача - Христенка С .В ., представника відповідача - Яковлєвої А.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року в частині застосування штрафу у розмірі 50 %, 75 %, а також нарахування пені, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року.
Під час підготовчого провадження представником позивача надано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд скасувати рішення № 00118291303, а податкові повідомлення-рішення № 0018311303, № 0018331303 в частині застосування штрафу у розмірі 50 %, 75 %, а також нарахування пені.
В обґрунтування позову представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" зазначає, що рішення № 00118291303 від 26.11.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 1 215 269, 36 грн є необґрунтованим. Так, підприємство позивача зареєстровано в зоні проведення антитерористичної операції, що триває на території Донецької і Луганської областей згідно указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, а Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ внесено доповнення у розділ VIII «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 93, відповідно до якого, платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. За таких обставин позивач вважає себе звільненим від сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, а відповідач, на його думку, неправомірно вимагає від нього виконання визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464 обов'язків зі сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції, а також штрафних санкцій за несвоєчасну його сплату.
Крім того, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення № 0018311303, № 0018331303 в частині застосування штрафу у розмірі 50 %, 75 %, а також нарахування пені є протиправними та підлягають скасуванню. Так, позивач вказує, що відповідачем визначено йому штрафні санкції згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України вперше у розмірі 25 % у вересні 2016 року, а в подальшому у розмірі 50 % у липні та 75 % у вересні 2017 року. Тоді як застосування штрафу більшого, за вказаною статтею Податкового кодексу України, можливе лише у разі встановлення контролюючим органом порушення протягом 1 095 днів вдруге, втретє та більше, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні. Тому позивач вважає, що є безпідставним застосування штрафу в розмірі 50 %, а також 75 % за порушення, вчинене ним повторно та втретє, оскільки відповідачем не доведено наявність акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, якими було б зафіксовано вчинення позивачем аналогічного порушення, що передувало прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування незгоди з позовними вимогами представник відповідача зазначає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів. Оскаржуване рішення № 00118291303 від 26.11.2018 року прийнято за несвоєчасну сплату зобов'язань з єдиного внеску. Представник Головного управління ДФС у Донецькій області вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 10-53-р діяло з 05.11.2014 року по 18.12.2015 року, тобто, у цьому періоді не було переліку населених пунктів, до проводилася АТО. Стосовно нарахування штрафу до підприємства-позивача представник відповідача зауважує, що положеннями статті 127 Податкового кодексу України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Податкового кодексу України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Відтак, застосування штрафу у розмірі 50 % та 75 % суми податку на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України можливо внаслідок неодноразового порушення, пов'язаного з ненарахуванням, неутриманням та/або несплатою (неперерахуванням) податків платником податків незалежно від того, чи було виявлено ці порушення під час однієї перевірки контролюючого органу.
З огляду на наведене, представник Головного управління ДФС у Донецькій області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика №105» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року та відкрито провадження по справі № 200/910/19-а. Призначено підготовче засідання по адміністративній справі № 200/910/19-а за правилами загального позовного провадження на 12 годину 00 хвилин 13.02.2019 року.
Проведення підготовчого засідання було відкладено на 27.02.2019 року на 12-00 год.
Ухвалою суду від 27.02.2019 року відкладено підготовче засідання по адміністративній справі до 12-00 год. 21.03.2019 року. Продовжено строк підготовчого провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика №105» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року на тридцять днів з метою надання позивачу часу для підготовки уточненої позовної заяви.
Pозгляд справи № 200/910/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика №105» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року відкладено з 21.03.2019 року на 17.04.2019 року о 10-45 год.
Ухвалою суду від 17.04.2019 року клопотання представників сторін про надання часу для примирення та зупинення провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика №105" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року,- задоволено. Зупинено провадження у справі № 200/910/19-а до 15:00 години 22.05.2019 року.
Pозгляд справи № 200/910/19-а перенесено з 22.05.2019 на 24.05.2019 року о 15-00 год. у зв'язку з відрядженням судді.
Ухвалою суду від 24.05.2019 року клопотання представників сторін про надання їм додаткового часу для примирення по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика №105" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року,- задоволено. Призначено судове засідання на 15-00 год. 19.06.2019 року.
Ухвалами суду від 19.06.2019 року поновлено провадження по справі, закрито підготовче провадження по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика №105" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року в частині застосування штрафу у розмірі 50 %, 75 %, а також нарахування пені. Призначено судовий розгляд по суті на 15 годину 00 хвилин 03.07.2019 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а представник відповідача заперечував проти їх задоволення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105", зареєстрований як юридична особа за адресою: 85486, Донецька обл., місто Селидове, селище міського типу Цукурине, вулиця Шахтна, будинок 40, включений до ЄДРПОУ за № 31832110, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.103-110).
Відповідач, Головне управління ДФС у Донецькій області, є юридичною особою та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Представниками відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика № 105» з питань податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року.
Актом встановлено наступні порушення:
1. пп. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202 п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, чинної в періоді, що підлягав перевірці, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за N 27/4248 (із змінами), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2015 рік всього у сумі 742 551 грн.
2. 14.1. 36 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.191 п. 14.1 ст.14, пп.14.1.202, п.п.14.1.203, п. 14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року занижено податок на додану вартість всього у сумі 76 326 грн., в т.ч: грудень 2015 року у сумі 61 753 грн., лютий 2016 року у сумі 2 080 грн. (з урахуванням перенесеного від'ємного значення), квітень 2016 року у сумі 11 760 грн., серпень 2016 року у сумі 733 грн.
3. п.п.16.1.6 п.16.1 ст.16, п. 46.1, ст. 46, п.49.1, п.49.2, п. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено не подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика № 105» звіту про суми податкових пільг за 1-3 квартали 2018 рік.
4. п.п. 242.1.1, п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, п. 243.1, п.243.2, п. 243.4 ст. 243, п. 246.2, п. 246.4, п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року (з урахуванням вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України) встановлено заниження суб'єктом господарювання податкового зобов'язання з екологічного податку в сумі 100 170,60 грн., у тому числі:
- 4 квартал 2015 року у сумі 30 411,49 грн.: по рядку 1.1 «За викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення» на суму 2 524, 98 грн. та по рядку 1.1.4 «За розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах» на суму 27 886, 51 грн.;
- 2 квартал 2016 року у сумі 29 664, 42 грн.: по рядку 4.1 «За викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» на суму 3 456, 19 грн. та по рядку 4.3 «За розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах» на суму 26 208, 23 грн.;
- 3 квартал 2016 року у сумі 40 094, 69 грн.: по рядку 4.1 «За викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення» на суму 3 490, 82 грн. та по рядку 4.3 «За розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах» на суму 36603,87 грн.
- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 250.1, п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України встановлено несвоєчасне подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика № 105» податкової декларації екологічного податку, наданої до Мар'їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, за 1 квартал 2016 року (вх. № 9099880201 від 16.06.2016 року, граничний термін подання декларації - 10.05.2016 року).
5. ст.115 Кодексу законів про працю України» від 10.12.1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями, ст.21, ст.24 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР із змінами та доповненнями, в частині порушення строків виплати заробітної плати; наявної заборгованості по заробітній платі станом на 30.09.2018 року в сумі 763 524, 89 грн. в тому числі заробітна плата: за липень 2018 року в сумі 517 822, 58 грн., за серпень 2018 року в сумі 245 702, 31 грн.
6. пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, п.3.1, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5, п.3.6 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за № 111/26556 в частині надання Податкових розрахунків (форма № 1ДФ) з недостовірними відомостями або помилками, які призвели до зміни платника податку за 4 квартал 2017 року, 2 квартал 2018 року та які призвели до зменшення податкових зобов'язань платника за 1 квартал 2018 року.
7. пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, ст.18, абз.2 п.57.1. ст. 57, пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1, ст.168, абз. «а» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в частині:
1) не сплати (перерахування) до бюджету нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб в сумі 1 358 928,16 грн., в тому числі за: червень 2017 року в сумі 280, 84 грн., липень 2017 року в сумі 53 501, 86 грн., вересень 2017 року в сумі 49 546, 31 грн., жовтень 2017 року в сумі 98 942, 32 грн., грудень 2017 року в сумі 128 481, 11 грн., січень 2018 року в сумі 154 117, 98 грн. (в тому числі утриманого із нарахованих сум дивідендів 792, 10 грн.), лютий 2018 року в сумі 133 551, 45 грн., березень 2018 року в сумі 135 234, 06 грн., квітень 2018 року в сумі 140 615, 78 грн., травень 2018 року в сумі 147 629, 17 грн., червень 2018 року в сумі 142 685, 63 грн., липень 2018 року в сумі 117 777, 71 грн., серпень 2018 року в сумі 56 563,94 грн.;
2) несвоєчасної сплати (перерахування) до бюджету нарахованого (утриманого) податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподатковуваного доходу в сумі 1 241 950,78 грн., в тому числі: нарахованого (утриманого) із сум заробітної плати в сумі 1 229 463,94 грн. в тому числі за періоди: вересень 2016 року в сумі 126 036, 98 грн., жовтень 2016 року в сумі 122 239, 92 грн., березень 2017 року в сумі 60 355, 69 грн., квітень 2017 року в сумі 155 688, 01 грн., травень 2017 року в сумі 129 530, 10 грн., червень 2017 року в сумі 142 827, 30 грн., липень 2017 року в сумі 76 943, 58 грн., серпень 2017 року в сумі 144 336, 94 грн., вересень 2017 року в сумі 94 917,00 грн., жовтень 2017 року в сумі 18 343,76 грн., листопад 2017 року в сумі 142 474, 66 грн., грудень 2017 року в сумі 6 520,00 грн., січень 2018 року в сумі 1 250, 00 грн., лютий 2018 року в сумі 1 400, 00 грн., березень 2018 року в сумі 1 000, 00 грн., квітень 2018 року в сумі 2 000, 00 грн., травень 2018 року в сумі 600, 00 грн., червень 2018 року в сумі 3 000, 00 грн.; нарахованого (утриманого) із сум нарахованих дивідендів в сумі 12 486, 84 грн. за січень 2018 року,
8. пп.1.1., пп. 1.2, пп. 1.3, пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.8 п.164.2 ст.164, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині заниження бази оподаткування військовим збором на загальну суму 1 400 000,00 грн., в тому числі за грудень 2017 року в сумі 800 000, 00 грн., за січень 2018 року в сумі 600 000, 00 грн. та заниження військового збору на загальну суму 21 000, 00 грн., в тому числі за грудень 2017 року в сумі 12 000, 00 грн., січень 2018 року в сумі 9 000, 00 грн.
9. пп.14.1.180 п.14.1 ст.14, ст.18, абз.2 п.57.1. ст. 57, пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п.168.1, ст.168, абз. «а» п.176.2 ст. 176, пп. 1.4 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, в частині:
1) не сплати (перерахування) до бюджету нарахованого (утриманого) військового збору в сумі 97 549, 91 грн., в тому числі за: серпень 2014 року в сумі 5 679, 22 грн., вересень 2014 року в сумі 6 211, 04 грн., жовтень 2014 року в сумі 6 219, 44 грн., листопад 2014 року в сумі 6 223, 43 грн., січень 2018 року в сумі 5 543, 44 грн., лютий 2018 року в сумі 10 871, 92 грн., березень 2018 року в сумі 10 471, 04 грн., квітень 2018 року в сумі 10 736, 27 грн., травень 2018 року в сумі 11 818, 87 грн., червень 2018 року в сумі 9 165, 44 грн., липень 2018 року в сумі 9 869, 21 грн., серпень 2018 року в сумі 4 740, 09 грн.;
2) несвоєчасної сплати (перерахування) до бюджету нарахованого (утриманого) військового збору під час виплати оподатковуваного доходу в сумі 642 564, 38 грн., в тому числі за: серпень 2014 року в сумі 84, 31 грн., жовтень 2014 року в сумі 75, 88 грн., грудень 2014 року в сумі 6 507, 67 грн., січень 2015 року в сумі 7 520, 54 грн., лютий 2015 року в сумі 4 877, 83 грн., березень 2015 року в сумі 7 080 ,68 грн., квітень 2015 року в сумі 7 348, 85 грн., травень 2015 року в сумі 7 619, 42 грн., червень 2015 року в сумі 7 263, 94 грн., січень 2016 року в сумі 7 930, 85 грн., лютий 2016 року в сумі 7 668, 30 грн., березень 2016 року в сумі 7 908, 64 грн., вересень 2016 року в сумі 10 513, 50 грн., жовтень 2016 року в сумі 10 228, 79 грн., лютий 2017 року в сумі 8 901, 61 грн., квітень 2017 року в сумі 6 332, 05 грн., травень 2017 року в сумі 10 920, 21 грн., червень 2017 року в сумі 6 360, 68 грн., липень 2017 року в сумі 10 972, 42 грн., серпень 2017 року в сумі 11 138, 43 грн., вересень 2017 року в сумі 8 035, 00 грн., жовтень 2017 року в сумі 9 953, 87 грн., листопад 2017 року в сумі 11 052, 01 грн., грудень 2017 року в сумі 3 481, 90 грн., січень 2018 року в сумі 1 250, 00 грн., лютий 2018 року в сумі 618, 63 грн., березень 2018 року в сумі 961, 91 грн., квітень 2018 року в сумі 1 300, 00 грн., травень 2018 року в сумі 600, 00 грн., червень 2018 року в сумі 3 000, 00 грн.;
3) несвоєчасної сплати (перерахування) до бюджету військового збору після виплати оподатковуваного доходу в сумі 45 934, 75 грн., в тому числі за: липень 2015 року в сумі 7 293, 46 грн., серпень 2018 року в сумі 7 736, 63 грн., вересень 2015 року в сумі 7 771, 70 грн., жовтень 2015 року в сумі 7 784, 55 грн., листопад 2015 року в сумі 7 759, 09 грн., грудень 2015 року в сумі 7 589, 32 грн.
10. п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого yаказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 в частині неподання Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень 2018 року.
11. абз.2 п.1 ч.1 ст.4, п.1 ч.2, п.4 ч.2 ст.6, абз.1 та 2 п.1 ч.1 ст.7, ч.5 ст.8, ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині:
- заниження бази нарахування єдиного внеску на загальну суму 2 955 386, 15 грн., в тому числі за травень 2018 року в сумі 842 248, 86 грн., червень 2018 року в сумі 822 703, 93 грн., липень 2018 року в сумі 692 999, 21 грн., серпень 2018 року в сумі 328 869, 38 грн., вересень 2018 року в сумі 268 564, 77 грн. та заниження суми нарахованого єдиного внеску на загальну суму 624 033, 54 грн., в тому числі за травень 2018 року в сумі 178 089, 00 грн., червень 2018 року в сумі 174 219, 44 грн., липень 2018 року в сумі 147 839, 67 грн., серпень 2018 року в сумі 68 675,85 грн., вересень 2018 року в сумі 55 209, 58 грн.;
- своєчасно не нараховано єдиний внесок на загальну суму 2 104 240, 89 грн., в тому числі за травень 2017 року в сумі 177 788, 55 грн., червень 2017 року в сумі 176 656, 03 грн., липень 2017 року в сумі 165 018, 13 грн., серпень 2017 року в сумі 176 247, 65 грн., вересень 2017 року в сумі 176 503, 75 грн., жовтень 2017 року в сумі 154 754, 60 грн., листопад 2017 року в сумі 183 487, 51 грн., грудень 2017 року в сумі 166 256, 06 грн., січень 2018 року в сумі 191 060, 12 грн., лютий 2018 року в сумі 180 611, 86 грн., березень 2018 року в сумі 175 585, 37 грн., квітень 2018 року в сумі 180 271, 26 грн.
На підставі виявлених порушень, податковим органом, зокрема, 26.11.2018 року винесено рішення № 0018291303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1 215 269,36 грн (а.с.95-96).
Крім того, 26.11.2018 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018311303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, а саме за податковим зобов'язанням у розмірі 1 358 136, 06 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 267 395,97 грн та нараховано пеню на всю суму у розмірі 63 045, 99 грн (а.с.97).
При цьому із розрахунку до вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що штрафні санкції застосовано у кратному розмірі, а саме 25 % за перше порушення, 50 % за друге та 75 % за третє відповідно. Водночас, пеню нараховано контролюючим органом як за несплату грошового зобов'язання так і за його несвоєчасну сплату (а.с.98-99).
Податковим органом також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018331303, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені, а саме за податковим зобов'язанням у розмірі 118 549, 91 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 108 380, 24 грн та нараховано пеню на всю суму у розмірі 9 596, 96 грн (а.с.100).
При цьому із розрахунку до вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що штрафні санкції також застосовано у кратному розмірі, а саме 25 % за перше порушення, 50 % за друге та 75 % за третє відповідно. Водночас, пеню нараховано контролюючим органом саме за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання (а.с.101-102).
До матеріалів справи позивачем додано лист Донецької торгово-промислової палати від 21.12.2018 року № 600/12.1-21-03, відповідно до якого зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" звільнено від сплати єдиного внеску на підставі норм чинного законодавства (а.с.111-112).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Таким чином, відповідач - є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України.
Так, відповідно до ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Отже, в матеріалах справи наявні всі докази правомірності проведення перевірки податковим органом.
В першу чергу, суд вважає за необхідне розглянути питання щодо правомірності винесення Головним управлінням ДФС у Донецькій області рішення № 0018291303 від 26.11.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1 215 269, 36 грн. Позивачем при оскарженні даного рішення помилково зазначено його № 00118291303, разом з тим зі змісту позову та матеріалів справи вбачається, що насправді оскаржується рішення № 0018291303.
Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі - Закон № 2464-VI).
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VI. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стаття 25 Закону № 2464-VІ регламентує заходи впливу та стягнення, і частиною першої цієї статті передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною одинадцятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції Закону до 01 січня 2015 року - 10 відсотків).
Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669- внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту: « 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Надаючи правову оцінку обставинам цієї справи, суд виходить з того, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VІ.
Так, дійсно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105", зареєстроване на території, на якій здійснювалась антитерористична операція (розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»).
З огляду на дію абзацу третього пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VІ відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань позивач перебуває на обліку у Покровській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу прийняте 26.11.2018 року відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, яка передбачає, що за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Суд зазначає, що з огляду на вищенаведене, рішення відповідача № 0018291303 від 26.11.2018 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Поряд з цим, суд зауважує, що Закон № 2464-VІ не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Суд виходить з того, що пункт 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ є чинним на цей час, зміни безпосередньо до Закону № 2464-VІ щодо виключення або викладення в новій редакції тощо пункту 9-4 розділу VIII цього Закону не внесені, чим спростовуються доводи податкового органу щодо втрати чинності положень цього пункту.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 30.03.2018 року у зразковій справі № 812/292/18 (№ Пз/9901/22/18) щодо нарахування пені та штрафів платникам податків, розташованих у зоні АТО.
Стосовно правомірності винесення податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року в частині застосування штрафу у розмірі 50 %, 75 % та пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Суд зазначає, що штрафні санкції позивачеві були нараховані за несплату військового збору та податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до визначення термінів, наведених у Податковому кодексі України, податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Пункт 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України визначає, що платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пп. 162.1.1); фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (пп. 162.1.2); податковий агент (пп. 162.1.3).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету регламентує ст. 168 Податкового кодексу України, п. 168.1, якої передбачає порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
Відповідно до пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).
Для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом (пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" не заперечує факту несвоєчасної сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України).
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України), тобто у строки, вказані у ст. 168 Податкового кодексу України.
Таким чином, положення Податкового кодексу України чітко визначають момент узгодження грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб та строки перерахування податку до бюджету. У разі несплати сум узгоджених грошових зобов'язань у строки, встановленні податковим законодавством, вони набувають статусу податкового боргу і платник податків несе відповідальність у вигляді штрафу за порушення строків перерахування податку.
Відповідальність платників податків за податкові правопорушення регламентується главою 11 Податкового кодексу України, яка серед іншого, передбачає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків (ст. 126 Податкового кодексу України) та за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (ст. 127 Податкового кодексу України).
Згідно зі ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 127 Податкового кодексу України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов'язків платником податків (податковим агентом). В такому випадку контролюючий орган за результатами перевірки визначає суму грошового зобов'язання платнику податків та застосовує штраф у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. В тому випадку, коли аналогічні дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Судом встановлено, що з розрахунку штрафної санкції з військового збору та податку на доходи фізичних осіб, застосованих до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України вбачається, що відповідачем застосовано штрафні санкції у розмірі 25 %, 50 %, 75 %.
Проте суд дійшов висновку, що у вказаних діях позивача не вбачається повторності, оскільки вказані порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою, а відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визначено розмір штрафу на підставі ст. 127 Податкового кодексу України, тобто за ненарахування, неутримання та/або несплату податку на доходи фізичних осіб взагалі, нараховано з ознаками повторності та як за такі, що здійснені втретє.
Отже, при розрахунку штрафних санкцій, що передбачені ст.127 Податкового кодексу України, відповідачем помилково розраховано відсоток штрафної санкції, а саме визначено порушення як неодноразові.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 50 % та 75 % є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно нарахування пені на неперерахування (несвоєчасне перерахування) військового збору та податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Статтею 129 Податкового кодексу України передбачені строки нарахування пені, а саме, пеня нараховується згідно з п.п.129.1.1 після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу; згідно з п.п. 129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); згідно з п.п.129.1.3 у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Відповідно до п.129.4 ст.129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.
Проте, стаття 10 Закону України № 1669 передбачає, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх податкових зобов'язань є наявність у такого суб'єкта господарювання Сертифікату ТПП про засвідчення форс мажорних обставин.
У позивача є сертифікати Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 7038 від 25.11.2016 року та № 7054 від 01.12.2016 року, якими з 20 травня 2014 року та 30 травня 2014 року по 04 грудня 2014 року засвідчено для позивача настання форс-мажорних обставин при дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів (а.с.200).
Крім того, позивачу надано висновок про істотну зміну обставин Торгово-промислової палати України від 08.12.2016 року, яким підтверджено настання істотної зміни умов ведення фінансово-господарської діяльності для позивача, пов'язаної із проведенням антитерористичної операції у Донецькій області, що ускладнило виконання договірних, податкових та інших зобов'язань (а.с.195-199).
Вказані факти встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року по справі № 805/541/17-а, а тому не потребують доведенню відповідно до ст.72 КАС України.
Так, дійсно у сертифікатах, які видані Товариству з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика № 105», визначений період звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язань, проте вказані сертифікати видані позивачеві у зв'язку із проведенням антитерористичної операції.
Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).
Суд зазначає, що розпорядженнями Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Донецьк та м. Селидове.
Відповідно до матеріалів справи відповідач знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), а саме до 04.12.2014 року у м. Донецьк, станом на день звернення з позовом м. Селидове (смт. Цукурине) Донецької області.
Водночас, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".
Суд звертає увагу, що відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України "Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей" розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил.
Операцію Об'єднаних сил на даний час не припинено.
За статтею 1 Закону № 1669 визначено датою закінчення антитерористичної операції є датою набрання чинності Указом Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України».
Указ Президента України «Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України», на даний час не приймався.
Крім того, загальновідомими обставинами є те, що на теперішній час бойові дії на території Донецької та Луганської області тривають.
Таким чином Сертифікат Торгово-промислової палати України застосовується при вирішенні питання про звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені з 14 квітня 2014 року з боку податкових органів та до моменту закінчення АТО, оскільки загальновідомим фактом є те, що антитерористична операція в Донецькій області розпочалась 14 квітня 2014 року та на даний час не є завершеною.
Так, згідно з ч.2 ст.72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.
У даному випадку позивачеві нарахована пеня саме за несвоєчасну сплату/несплату ним грошових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб та військового збору, проте, у відповідності до статті 10 Закону № 1669, Торгово-промислова палата засвідчила настання обставин непереборної сили при здійсненні діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів з травня 2014 року.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, які є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань в частині несвоєчасної сплати/не сплати грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору до закінчення АТО.
З огляду на наведене, суд вважає неправомірним притягнення позивача до податкової відповідальності в частині нарахування пені, отже податкові повідомлення-рішення від 26.11.2018 року № 0018311303 та № 0018331303 підлягають скасуванню в цій частині.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та прийняв протиправні рішення, які підлягають скасуванню.
З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.11.2018 року № 0018291303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1 215 269, 36 грн, податкового повідомлення-рішення від 26.11.2018 року № 0018311303 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі - 927 861, 95 грн та нарахування пені у розмірі 63 045, 99 грн та податкового повідомлення-рішення від 26.11.2018 року № 0018331303 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі - 78 742, 76 грн та нарахування пені у розмірі 9 596, 96 грн.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" до Головного управління ДФС у Донецькій області підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 64 від 08.01.2019 року (а.с.3). Оскільки позовні вимоги задоволенні в повному обсязі, відповідачем повинен бути відшкодований за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 19 210, 00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246,250,295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" (код ЄДРПОУ 31832110, 85486, Донецька обл., місто Селидове, селище міського типу Цукурине, вулиця Шахтна, будинок 40) до Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) про визнання протиправними та скасування рішення № 00118291303, податкових повідомлень-рішень № 0018311303, № 0018331303 від 26.11.2018 року в частині застосування штрафу у розмірі 50 %, 75 %, а також нарахування пені, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0018291303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1 215 269, 36 грн (один мільйон двісті п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень тридцять шість копійок), яке винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105".
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.11.2018 року № 0018311303 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 927 861, 95 грн (дев'ятсот двадцять сім тисяч вісімсот шістдесят одна гривня дев'яносто п'ять копійок) та нарахування пені у розмірі 63 045, 99 грн (шістдесят три тисячі сорок п'ять гривень дев'яносто дев'ять копійок).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 26.11.2018 року № 0018331303 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 78 742, 76 грн (сімдесят вісім тисяч сімсот сорок дві гривні сімдесят шість копійок) та нарахування пені у розмірі 9 596, 96 грн (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість гривень дев'яносто шість копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Збагачувальна фабрика № 105" суму судового збору у розмірі 19 210, 00 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті десять гривень).
Повний текст рішення складено 15.07.2019 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб