Справа № 161/7127/19
Провадження № 2-а/161/321/19
26 червня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Плахтій І.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Царюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гонтар Н.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до поліцейського роти №2 УПП у Волинській області ДПП Національної поліції України Гонтар Н.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Свій позов обґрунтовує тим, що 16.04.2019 відповідачем було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 8.4. «в» ПДР України, а саме: за здійснення зупинки транспортного засобу в дії знаку 3.34. На ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 255 грн.
Однак, на думку позивача, постанова є неправомірною, оскільки обставини справи не відповідають обставинам, зазначеним в постанові.
А тому, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії НК №381483 від 16.04.2019.
Позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Вимоги адміністративного позову підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяву. У відзиві сторона відповідача вимоги позову не визнала, заперечували щодо його задоволення. Винесену постанову вважають підставною та обґрунтованою. Зазначили, що факт порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксовано на відеореєстратор, що і слугувало підставою притягнення останньої до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, запис з нагрудної камери, суд дійшов висновку, що заявлений позов підставний та підлягає до задоволення.
З постанови про адміністративне правопорушення серії НК №381483 від 16.04.2019 вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , 16.04.2019 о 11 год. 30 хв. в м. Луцьку по пр. Президента Грушевського, 2, здійснила зупинку в дії знаку 3.34, чим порушила пункт 8.4. «в» ПДР України, та скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с. 6). На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП установлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, про такі докази в оскаржуваній постанові не зазначено.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі, і за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил зупинки, стоянки.
З викладених в постанові обставин вбачається, що ОСОБА_1 не виконала вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», а саме: здійснила зупинку транспортного знаку в забороненому місці, чим порушила пункт 8.4. «в» ПДР України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У своєму відзиві на позовну заяву, відповідач обґрунтовував підставність винесення постанови наявними відеоматеріалами з камер нагрудного реєстратора поліцейського ZM0310 від 16.04.2019, що і були враховані поліцейським Гонтар Н. М. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до відеозапису нагрудного реєстратора інспектора поліції встановлено, що на даному відеозаписі зафіксований факт встановлення особи водія, перевірки реєстраційних документів на транспортний засіб, роз'яснення прав ОСОБА_1 та роз'яснення останній суть вчиненого правопорушення, повідомлено про розгляд справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Однак, факту вчинення правопорушення на даному відеозаписі не зафіксовано. Не подано і інших доказів (як то фіксування технічними засобами фото- відеозйомки) перебування транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 відповідач належним чином не зафіксував факт правопорушення, керувався лише візуальним сприйняттям обставин та власним переконанням.
Відсутність заперечень ОСОБА_1 на час винесення постанови, не підтверджує факту вчинення нею правопорушення.
За таких обставин, суд вважає, що доводи сторони відповідача ґрунтуються на оціночних судженнях. Адже, безпосередніх, належних та допустимих доказів (фіксації) правопорушення суду не надано.
Аналіз законодавчих норм, заперечення сторони позивача щод о вчинення адміністративного правопорушення дає підстави дійти висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, повинен був зібрати та належним чином оформити докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення для спростування позиції позивача.
Стороною відповідача відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, на підтвердження своїх заперечень не надано суду жодних належних та допустимих доказів наявності в діях позивача адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та вини позивача в його вчиненні як то: пояснень свідків, показань технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи відсутність належної фіксації правопорушення та не подання таких доказів суду, суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування постанови є підставними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 20, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 243-246 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського роти №2 Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гонтар Н.М. серії НК №381483 від 16.04.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 03.07.2019.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій