Справа № 487/2597/19
Провадження № 3/487/791/19
16.07.2019 року м.Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря: Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні, розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року за нововиявленими обставинами
05.07.2019 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просить переглянути постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що приймаючи вказану постанову, суд першої не врахував змін до КпроАП України внесених 06.02.2018 року.
За такого, під час розгляду справи, судом не були враховані важливі для даної справи обставини, що є підставою для скасування постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, та прийняття рішення з врахуванням змін внесених до чинного законодавства.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги викладені в заяві підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Дослідивши матеріали заяви, матеріали адміністративної справи 487/2597/19, суд приходить до наступних висновків.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за3 ст. 126 КУпАП і накладено га нього стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн..
Вказана постанова ОСОБА_1 не оскаржувалась та набрала законної сили 18.06.2019 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, провадження у справах про адміністративне правопорушення, вважається кримінальним у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Європейського суду з прав людини від 30.10.2014 року у справі «Швидка проти України»).
Оскільки перегляд постанови за нововиявленими обставинами не врегульовано Кодексом України про адміністративні правопорушення, а Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, тому суд вважає за доцільне застосувати норми права, що регулюють подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до ст.6 п.1 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод «… кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом».
З метою не порушення права заявника на доступ до правосуддя, об'єктивний і всесторонній розгляд, данні обставини впливають на призначене покарання особи, у вчиненні адміністративного правопорушення.
До того ж відповідно до статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
При цьому пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.
Як вбачається із практики Європейського суду, стаття 6 §1 Конвенції не передбачає абсолютної заборони переглядати остаточні рішення.
Європейський суд прямо допускає, що за певних, виключних обставин остаточне рішення може бути переглянуте навіть тоді, коли терміни його оскарження пройшли. Цей же принцип покладено в основу вимоги статті 6, що справа має бути розглянута «судом, встановленим на підставі закону».
Так, у судовому засіданні встановлено, що після набрання законної сили вищезазначеної постанови стали відомі обставини, які не були відомі суду і не досліджувались на час судового розгляду при ухваленні рішення суду і які разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність рішення суду, що належить переглянути.
Такою обставиною є те, що відповідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 6-7, ст.40) № 2234-VIII, було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) 4) у статті 126 назву доповнено словами "або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами"; після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: "Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців".
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП слід задовольнити, постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 3 ст. 126 КУпАП скасувати.
Так, 23.03.2019 року о 12 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «KIA Magentis» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), по вул. Космонавтів на території автогаражного кооперативу «Олімп» у м. Миколаєві, при цьому був обмежений в праві керуванням транспортними засобами на підставі постанови Заводського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області від 01.11.2018 року.
Тим, самим ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 126 КпроАП України.
Таким чином, провина ОСОБА_1 у вчинені вказаного правопорушення підтверджується наступними матеріалами: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 281044 від 28.03.2019 року; постановою ВП №53228475 від 01.11.2018 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 126 КпроАП України.
Відповідно до ст. 38 КпроАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 28.03.2019 року серія: БД № 281044, датою скоєння правопорушення є 23.03.2019 року.
Таким чином, на момент розгляду справи, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплинув.
У відповідності до п. 7 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що на момент розгляду справи у суді, закінчився строк для накладення адміністративного стягнення, та керуючись ч. 1 ч. 2 ст.38, п. 7 ч.1 ст. 247, 278, КУпАП
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року за нововиявленими обставинами - задовольнити.
Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.06.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.3 КпроАП України ОСОБА_1 , у зв'язку з нововиявленими обставинами - скасувати.
ОСОБА_1 - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КпроАП України.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КпроАП України, закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.О. Притуляк