Рішення від 08.07.2019 по справі 159/2643/19

Справа № 159/2643/19

Провадження № 2-а/159/99/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Лесика В.О.,

за участю секретаря Посполітак Г.О.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Троцюка Євгена Олександровича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Троцюка Євгена Олександровича, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

У позовній заяві покликається на ту обставину, що 21.05.2019 року поліцейським роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Троцюком Євгеном Олександровичем було винесено постанову серії НК №338424 від 15 травня 2019 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 255 грн.

Як вказано у постанові, 15 травня 2019 року о 11 годині 16 хвилин під час руху транспортним засобом BMWX5 д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, рухався зі швидкістю 82 км./год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 32 км./год. , чим порушив п.п. 12.4 ПДР України.

Зазначені дії відповідача вважає неправомірними, а постанову незаконною, такою що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Обгрунтовує свої доводи наступним.

15 травня 2019 року він рухався в транспортному засобі BMWX5 д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, де і був зупинений відповідачем, який підійшов до автомобіля позивача, звинуватив в скоєнні правопорушення, а саме перевищення швидкості, на його пояснення, про те що він не міг рухатись з такою швидкістю, оскільки в той день на вулиці були погані природні умови , ішов сильний дощ, інспектор поліції не реагував. Вважає, що використання вимірювального пристрою «TruCAM» є неправомірним. Оскільки наказ Міністерства внутрішніх справ від 01.03.2010 року «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», де був вищезазначений вимірювальний пристрій, втратив чинність 26.12.2018 року.

В постанові ніде не зазначено, що зйомка проводилась в автоматичному режимі, також із постанови не встановлено, що саме позивач і на якому транспортному засобі рухався у населеному пункті, і що саме ця швидкість належить саме його транспортному засобу.

В оскаржуваній постанові не викладено його пояснень та не міститься жодних посилань на докази, які свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також відповідач жодним чином не спростував та не заперечив його тверджень, викладених у поясненні, що свідчить про необ'єктивність та упередженість дій Відповідача при притягненні його до адміністративної відповідальності.

Оскаржувану постанову вважає незаконною, оскільки відповідачем не визначено точного місця вчинення правопорушення, а саме не зазначено в якому населеному пункті ним здійснено перевищення швидкості , та чи саме він рухався за кермом транспортного засобу та вважає, що твердження відповідачем, про начебто, перевищення швидкості руху є невірним та незаконним і не може бути допустимим та неналежним доказом, оскільки невідомо, яким технічним приладом здійснювалася відео фіксація його ТЗ та чи визначений цей прилад наказом MBС, як такий, якому надано дозвіл до застосування поліцією в відповідних дозволених законом режимах та умовах відео фіксації швидкості ТЗ та чи така зйомка проводилась дійсно в автоматичному режимі.

Тому очевидно, що відповідач не мав права застосовувати технічний засіб призначений для відео фіксації швидкості руху ТЗ саме в ручному режимі та в місці, яке не визначене дорожнім знаком 5.70.

Просить визнати протиправними дії поліцейського роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Троцюка Євгена Олександровича та скасувати постанову серія НК №338424 від 15 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а зазначену справу про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, а ухвалою цього ж суду від 03 червня 2019 року залучено до участі в справі у якості співвідповідача Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.

Представник відповідача, не погоджуючись з даним позовом, подав до суду відзив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги повністю підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити в повному обсязі.

У судове засідання відповідачі повторно не з'явилися. Про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином судовими повістками. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.286 КАС України.

Так, згідно ст.288 ч.1 п.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно ст.289 КУпАП, ст.286 ч.2 КАС України скаргу на рішення (постанову) по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови серії НК №338424 від 15 травня 2019 року, винесеної поліцейським роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Троцюком Євгеном Олександровичем, 15 травня 2019 року о 11 годині 16 хвилин під час руху транспортним засобом BMWX5 д.н.з.НОМЕР_1 на автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече,119 км. рухався зі швидкістю 82 км./год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 32 км./год. , чим порушив п.п. 12.4 ПДР України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Частина 1 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п.12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Суд, дослідивши доводи сторін, та надані на їх підтвердження докази, дослідивши відеозаписи, надані відповідачем, приходить до наступного висновку.

Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху,правил,що забезпечують безпеку руху транспорту,правил користування засобами транспорту(зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126 КУпАП).

Органи Національної поліції мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Разом з тим, ч.3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції,та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).

Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.

У відповідності до п.1 р.ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Тобто під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням.

Разом з тим, суд вважає, що з наданих доказів не можливо встановити точне місце події. Так, з наданого відповідачем відеозапису, зробленого за допомогою приладу TruСam LTI 20/20 (серійний номерТС001006), не можливо встановити рух автомобіля позивача в межах населеного пункту в розумінні ПДР України.

Як встановлено у судовому засіданні, вимірювання швидкості руху автомобіля позивача проводилося за допомогою лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів TruCAM LTI 20/20 серійний номер№ ТС001006.

Згідно наказу №33 від 01.03.2010 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010 року за №262/17557 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» в переліку технічних засобів , що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху перебував лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM», але на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №1052 (z0019-19) від 26.12.2018 року наказ втратив чинність.

А отже, на думку суду мало місце використання неналежного вимірювача швидкості «TruCAM»LTI 20/20.

Окрім цього, відповідно до змісту постанови, додатком до неї крім відеозапису з приладу «TruCAM» № ТС001006, є відеозапис з камери ZM 03.11.

Відповідно до п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Як вбачається з дослідженого відеозапису, він є перерваним, складається з трьох окремих частин (окремих файлів), не відображає факту вчинення правопорушення позивачем (рух автомобіля), не відображає що подія мала місце в межах населеного пункту.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині скасування постанови та закриття провадження у справі знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Постанову поліцейського роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області Троцюка Євгена Олександровича від 15 травня 2019 року серії НК №338424, якою піддано ОСОБА_1 адміністративному стягненню за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 ( двісті п'ятдесят п'ять ) грн.-скасувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Повний текст рішення складено 15.07.2019 року.

Головуючий:В. О. Лесик

Попередній документ
83033628
Наступний документ
83033630
Інформація про рішення:
№ рішення: 83033629
№ справи: 159/2643/19
Дата рішення: 08.07.2019
Дата публікації: 18.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Розклад засідань:
30.01.2020 10:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд