Справа № 520/13982/19
Провадження № 2-о/520/273/19
08.07.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
доповідач - суддя Васильків Олена Василівна,
присяжні - Криштофор Вікторія Юріївна,
Авдєєва Ірина Вікторівна,
секретар судового засідання - Белінська Ганна Сергіївна,
за участі прокурора Гробован Олени Сергіївни та заявника - лікаря-психіатра Комунальної установи «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_9;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в окремому провадженні цивільну справу за заявою лікаря-психіатра Комунальної установи «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_9 про надання дозволу на психіатричний огляд громадянина без його згоди чи згоди його законного представника, -
18.06.2019 року лікар - психіатр Комунальної установи «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_9 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою, в якій просить суд надати дозвіл на примусовий психіатричний огляд ОСОБА_1 , 1970 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , без його згоди. В обґрунтування наданої заяви лікар психіатр КУ «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_9 посилається на те, що за відомостями, які одержані стосовно ОСОБА_1 , 1970 року народження, який мешкає за адресом: АДРЕСА_1 , є достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у нього тяжкого психічного розладу, внаслідок чого він вчиняє реальні дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, може завдати значної шкоди своєму здоров'ю, у зв'язку з погіршенням психічного стану, у разі ненадання йому психіатричної допомоги. Заявник вказує, що припущення про наявність психічного розладу у ОСОБА_1 ґрунтується на інформації про його поведінку, отриману від сусідів та дільничного відділу поліції, висновку лікаря-психіатра та інших доказах. На підставі пояснень дільничного поліцейського, особистим спостереженням лікаря та коментарів сусідів лікар вважає неможливим отримання усвідомленої добровільної згоди ОСОБА_1 на його психіатричний огляд з метою подальшого вирішення питання щодо надання йому психіатричної допомоги.
Ухвалою суду від 19.06.2019 року провадження у справі відкрито.
У судовому засіданні заявник лікар - психіатр Комунальної установи «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_9, який одночасно є представником Комунальної установи «Міський психіатричний диспансер», надану заяву про надання дозволу на психіатричний огляд громадянина без його згоди чи згоди його законного представника підтримав у повному обсязі та просить суд її задовольнити.
У судовому засіданні прокурор Одеської місцевої прокуратури №1 Гробован О.С. заперечувала проти задоволення заяви про надання дозволу на психіатричний огляд громадянина без його згоди чи згоди його законного представника, посилаючись на те, що таке звернення є передчасним та не підтверджено належними доказами.
Особа, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та прокурора Одеської місцевої прокуратури №1, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , 1970 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що мешканці будинку АДРЕСА_1 21.03.2019 року звернулись до начальника Київського ВП м. Одеси з заявою щодо того, що в їх будинку в кв. 50 проживають психічно хворі брати ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Сусіди зазначають, що вказана квартира перетворена на руїни, за комунальні борги відключені газ, світло та каналізація, та в таких умовах утримуються більше 30 кішок, яким брати приносять відходи з альтфатерів, внаслідок чого по всій парадній розповсюджується сморід. Також сусіди посилаються на те, що брати ОСОБА_1 жорстоко поводяться з тваринами.
З приводу вказаного питання сусіди також подали заяви завідуючому Одеського КУ «Міський психіатричний диспансер» та Голові Київської районної адміністрації Одеської міської ради.
На підставі вказаного звернення 30.05.2019 року начальником Київського ВП м. Одеси головному лікарю Одеського КУ «Міський психіатричний диспансер» було направлено прохання вжити заходів стосовно госпіталізації та лікування гр. ОСОБА_1 , 1970 р.н., та ОСОБА_5 , 1975 р.н.
26.06.2019 року відповідь на звернення сусідів також була надана заступником голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради, з якої вбачається, що з огляду на те, що питання дотримання громадського порядку та прийняття заходів стосовно жорстокого поводження з тваринами відносяться до компетенції Національної поліції, Київською районною адміністрацією Одеської міської ради направлено лист на адресу Київського відділу поліції м. Одеси ГУНП в Одеській області з проханням провести перевірку за фактами, викладеними у зверненні, та, у разі виявлення порушень, вжити заходи в межах своєї компетенції.
Згідно висновку дільничного лікаря-психіатра КУ «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_9 від 18.06.2019 року, громадянин ОСОБА_1 під наглядом лікаря-психіатра КУ «Міський психіатричний диспансер» не перебуває, за медичною допомогою не звертався. 24.05.2019 року за письмовою заявою сусідів, наданою до КУ «Міський психіатричний диспансер», в якій містилася інформація про неадекватну та соціально-небезпечну поведінку громадянина ОСОБА_1 лікар намагався оглянути його на дому. 06.06.2019 року на стук у двері квартири №50 ніхто не відповів. Разом з дільничним поліцейським та ОСОБА_8 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , проведена інспекція прилеглої території кв. 50. Виявлено ознаки забруднення території навколо кв. 50 з розбитими шибками в вікнах забитих побутовим сміттям, з яких на вулицю виходять у великій кількості тварини (коти). З дверей кв. 50 розповсюджується по всьому дому неприємний сморід.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 341 ЦПК України заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду: про госпіталізацію особи до психіатричного закладу - протягом 24 годин; про психіатричний огляд - протягом трьох днів; про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів. Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається за присутності особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, стосовно якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.
Статтею 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначено, що психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та ч. 3 ст. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків чи відсутності батьків або іншого законного представника психіатричний огляд неповнолітнього здійснюється за рішенням (згодою) органів опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду. Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 342 ЦПК України залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
В статті 8 Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб».
В даному випадку питання щодо надання згоди на психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, є безумовним фактом втручання у приватне життя особи, а тому може бути здійснене лише у випадку доведеності необхідності такого втручання, та наявності законних підстав.
В ході розгляду справи судом встановлено, що на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема щодо відключення комунікацій в кв.50 де проживає ОСОБА_1 та жорстокого поводження з тваринами, суду належних та допустимих доказів в сенсі ст. ст. 77, 78 ЦПК України не надано. Звернення лікаря-психіатра до суду ґрунтується лише на заяві сусідів та візуальному огляді прилеглої до квартири №50 території.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи думку прокурора щодо передчасного звернення лікаря до суду, суд приходить до висновку, що зібрані по справі докази та їх оцінка не доводять наявність підстав для обґрунтованого припущення про наявність у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу та необхідності примусового психіатричного огляду, в зв'язку з чим заява не підлягає задоволенню, так як не обґрунтована та не доведена.
Керуючись ст. ст. 293-300, 339-342, 354-355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви лікаря-психіатра Комунальної установи «Міський психіатричний диспансер» ОСОБА_9 (місцезнаходження: 65091, м. Одеса, 1-й Разумовський провулок, буд. 4) про надання дозволу на психіатричний огляд ОСОБА_1 без його згоди, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п. 15.5 та п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.
Повний текст рішення суду складено 16.07.2019 року.
Суддя Васильків О. В.
Присяжні Криштофор В.Ю.
Авдєєва І.В.