Дата документу 12.07.2019
Справа № 501/3678/18
2/501/512/19
02 липня 2019 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:
головуючої судді - Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача: ОСОБА_2
третя особа: Державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області Манахова Елла Володимирівна
предмет та підстави позову: про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Пасічник О.В.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - адвокат Дубінчук Ж.М.
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області Манахова Е.В. про усунення спадкоємця від права на спадкування спадщини за законом, згідно якого просить суд усунути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок смерті ОСОБА_3 , яка є її бабусею, до складу якої ввійшли всі її права та обов'язки, які існували на момент смерті.
2. Позов мотивований тим, що вона (позивачка) є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,8 кв.м., яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 грудня 1999 року НОМЕР_3 зареєстрована в рівних долях за ОСОБА_3 та позивачем.
Позивачка вказує в позові, що за час життя, її мати не склала заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування її всіх прав та обов'язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є її діти - вона (позивачка) ОСОБА_1 , та її син ОСОБА_4 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 помер у віці 44 роки. Після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцем першої черги є його донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Інших дітей у нього не має.
Позивачка стверджує в позові, що в період з 2010 року вона разом із чоловіком ОСОБА_5 та трьома дітьми - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 проживала окремо у найманих квартирах, так її третя дитина мала як раз народитися, а друга донька ще була дуже маленькою, аби не робити дискомфорт матері та надати їй спокійне проживання.
На протязі останнього року, а саме у 2017 році, позивачка майже проживала разом із матір'ю - ОСОБА_3 аж до її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , так як мати останній рік дуже погано себе почувала і потребувала стороннього догляду.
Увесь цей час позивачка доглядала за померлою, а саме купувала їй продукти харчування, ліки, сплачувала за комунальні послуги, за лікування та необхідні обстеження. Така ситуація склалась, оскільки мати не могла самостійно забезпечувати своє життя та достатні умови для існування з огляду на похилий вік та вікові хвороби, адже останній рік мати вже не мала змоги самостійно без сторонньої допомоги зробити життєво важливі дії - сходити в туалет, помитися, поїсти, з деякими обмеженнями пересуватися по квартирі, а на улицю взагалі не виходила, внаслідок чого знаходилася у безпорадному стані.
Позивачка вказує, що на протязі всього часу перебування у безпорадному стані бабусі, її онука ОСОБА_2 мала можливість допомагати померлій спадкодавиці, адже ОСОБА_2 працювала та проживала у одному місті - Чорноморську, до того ж померла неодноразово телефонувала їй, але не могла дозвонитися, та телефонувала вона (позивачка), адже відлучалася на роботу та переживала за мати, коли її залишала, але остання категорично відмовлялася навіть навідати бабусю, не кажучи вже про догляд та допомогу їй, жодного разу не прийшла та не зателефонувала. При цьому ОСОБА_2 мешкала окремо, ніколи не цікавилася життям своєї бабусі, не приходила, не телефонувала, останні 10 років ніхто з родичів її не бачив та не зустрічався, за весь час життя її батька - померлого ОСОБА_4 , вона з ним спілкувалася лише маленькою, а у дорослому віці з батьком зв'язок не підтримувала, аж доки він не помер, ніякої участі не приймала у захороненні та інших матеріальних затратах на поховання, так і за час життя бабусі ОСОБА_3 , ніколи не навідувалася та не спілкувалася із нею, не цікавилася станом її здоров'я, тобто ухилялася від надання їй необхідної допомоги, не давала грошей на життєві потреби, так само і участі у погребінні та організації поминального обіду не приймала.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не надавала матеріальної допомоги по догляду в період повної непрацездатності та не піклувалася ані за житгя свого батька ОСОБА_4 , ані за життя своєї бабусі ОСОБА_3 , позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.
3. Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позов, просила суд відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача (а.с.46-52).
Відзив мотивований тим, що вона, ОСОБА_2 (уроджена ОСОБА_2 ) є онукою померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . Її батьки ОСОБА_10 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 червня1988 року до 09 липня 2003 року.
Відповідач ОСОБА_2 не визнала той факт, що вона повинна бути усунена від права на спадкування у зв'язку з вимогами частини 5 статті 1224 ЦК України, а саме у зв'язку з тим, що вона, як спадкоємниця за законом, ухилялась від надання допомоги спадкодавцю, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Також, відповідачка вказує у відзиві на позов, що докази, на які посилається позивачка не підтверджують наявність жодного з юридичних фактів, з якими закон пов'язує можливість усунення спадкоємиця від права на спадкування за законом, а саме доказів того що спадкодавець ОСОБА_11 знаходилась в безпорадному стані, що їй був потрібен сторонній догляд та допомога від онуки ОСОБА_2 , а також те, що вона (померла) зверталась за такою допомогою до відповідачки, а остання відмовила їй в наданні допомоги.
4. ОСОБА_1 22.02.2019 року надала до суду відповідь на відзив, просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.132-134).
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
5. Державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області Манахова Е.В. була належним чином сповіщена про день і час судового розгляду справи, однак до суду не з'явилась, 04.01.2019 року надала до суду заяви про розгляд справи без її участі (а.с.37, 163).
6. Представник позивача 31.01.2019 року надав до суду заяву про визнання причини її неявки поважною та відкладення розгляду справи (а.с.38).
7. Представник відповідача 31.01.2019 року надав до суду клопотання про продовження строку проведення підготовчого судового засідання (а.с.39).
8. Відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позов, просила суд відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача та у відзиві просила суд викликати в судове засідання свідків (а.с.46-52).
9. Представник відповідача 14.02.2019 року звернулась до суду з клопотанням про забезпечення доказів (а.с.81-83).
10. Представники позивача та відповідача 14.02.2019 року звернулись до суду із заявою про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.84, 85).
11. Позивач ОСОБА_1 27.06.2019 року надала до суду клопотання про долучення доказів (а.с.197-198).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
12. Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 17 грудня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с.33-34).
13. Ухвалами Іллічівського міського суду Одеської області від 14 лютого 2019 року витребувано докази (а.с.88-90), закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.91-92).
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
14. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9).
15. Після одруження позивачка змінила своє прізвище з « ІНФОРМАЦІЯ_9 » на « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.8).
16. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50, 8 кв.м., (а.с.18-19), яка на підставі свідоцтва про право власності на житло від 31 грудня 1999 року НОМЕР_3 зареєстрована в рівних долях за ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , про що Іллічівським бюро технічної інвентаризації зроблено відповідний запис в реєстровій книзі №ПР-19 за реєстровим номером 178 стор. №109 від 17.04.2000 року (а.с.19).
17. Син померлої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.24).
18. Після смерті ОСОБА_3 до Чорноморської міської державної нотаріальної контори звернулись: донька померлої ОСОБА_1 та онука померлої ОСОБА_2 , що підтверджується копією спадкової справи до майна померлої №155/2-18 (а.с.96-131).
19. Згідно листа головного лікаря ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» від 07.02.2019 року 301/15-251, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебувала на диспансерному обілку у сімейного лікаря поліклініки №1 ДЗ «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті МОЗ України» з 2016 троку з діагнозом - ІХС. Артеріальна гіпертензія. З 2017 року з діагнозом - Бронхіальна астма. Хронічний пієлонефрит. Інформації про призначення пенсії по інвалідності немає. Висновок ЛКК про односторонній догляд ОСОБА_3 , 1942 р.н. не надавався (а.с.61).
20. Також судом досліджено копії:
- виписки №1412 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 07.02.2018 року (а.с.135-136);
- виписки №12701 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 19.11.2017 року (а.с.137-138);
- виписки №6256 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 15.06.2015 року (а.с.139);
- виписки №12433 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 26.11.2013 року (а.с.140-141);
- виписки №8420 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 15.08.2012 року (а.с.142);
- виписки №9912 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 09.09.2011 року (а.с.143);
- протоколу ультразвукового дослідження №3447 від 31.01.2011 року (а.с.144);
- листків викликів медичної допомоги від 07.02.2018 року (а.с.145), від 28.05.2017 року (а.с.146), від 19.11.2017 року (а.с.147), від 21.08.2016 року (а.с.148), від 27.01.2015 року (а.с.149), від 14.06.2015 року (а.с.150), від 04.06.2012 року (а.с.151), від 11.06.2018 року (а.с.220),
- довідки про розмір пенсії ОСОБА_3 за 2013-2018 роки (а.с.152-156);
- дані по абоненту ОСОБА_3 за послуги теплоенерго та інші послуги (а.с.199-207);
- протоколу ультразвукового дослідження №3447 від 31.01.2011 року (а.с.208);
- виписки №8420 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 15.08.2012 року (а.с.209);
- виписки №9443 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_3 від 21.08.2016 року (а.с.218-219);
- виписки з медичної картки ОСОБА_3 (а.с.221-226).
21. В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив, що знайомий з позивачкою з 2000 року, допомагав возити її мати ОСОБА_3 в лікарню, інколи заходив до них додому. Знає, що останнім часом мати позивачки хворіла, потребувала сторонньої допомоги, ОСОБА_16 вела господарство. Племінницю позивачки бачив 10-12 років тому, позивачка з племінницею не спілкується. Померла ОСОБА_3 особисто до нього не зверталась за допомогою.
22. Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що померла ОСОБА_3 проживала самостійно, в останній час дуже хворіла, ОСОБА_16 повністю опікувалась матір'ю. Померла ОСОБА_3 хотіла спілкуватись зі своєю онукою, жаліла, що та не відповідає на її дзвінки. Зі слів ОСОБА_18 знає, що вона ходила до своєї племінниці додому, але та їй не відкрила двері.
23. Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона з 1998 року є сусідкою померлої ОСОБА_3 , яка проживала в квартирі одна та часто просила у неї допомоги (купити хліб, по господарству і т.і.), просила розшукати онуку. Чому померла та її онука перестали спілкуватись їй не відомо.
24. Свідок ОСОБА_20 , свекруха позивача по справі в судовому засіданні пояснила, що її син та позивачка по справі перебувають в шлюбі понад 13 років. Померла ОСОБА_3 хотіла спілкуватись зі своєю онукою - відповідачкою по справі, телефонувала їй. Померла потребувала допомоги, оскільки не могла себе самостійно обслуговувати.
25. В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що позивачка є її кумою, вона постійно допомагала померлій (купувала одежу, ліки, продукти). Онука давно не спілкувалась з померлою бабусею, яка 3-4 роки назад телефонувала онуці, але та не відповіла. Причини того чому бабуся та онука не спілкувались їй не відомо, померла ОСОБА_3 хотіла спілкуватись з онукою.
26. Свідок ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що він є чоловіком позивачки по справі, стосунки з померлою між ним, його сім'єю були добрі. Вони з дружиною часто відвідували померлу, вона проживала окремо. Останні роки померла ОСОБА_3 потребувала допомоги, вона не могла самостійно себе обслуговувати, вони з дружиною купували ліки, продукти. Померла потребувала допомоги 8-10 років, але відповідачка разом із своєю матір'ю відмовились спілкуватись з померлою. Померла ОСОБА_3 займалась вихованням відповідачки по справі з її народження, потім перестала спілкуватись. Теща просила його звернутись до онуки про допомогу. У тещі була дача в районі бази відпочинку «Альбатрос», але вона її продала ще за своє життя.
27. Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснила, що померлу ОСОБА_3 знала 15 років, тому що у неї з позивачем були дружні стосунки з її донькою - позивачем по справі. Позивачка просила у неї допомоги (піти в магазин, сплатити комунальні послуги тощо). З відповідачем вона знайома понад 8 років. Померла ОСОБА_3 не спілкувалась з онукою, але хотіла її бачити. На думку свідка померла потребувала сторонньої допомоги, оскільки останні тижні перед смертю не могла себе самостійно доглядати.
28. Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що вона є перукарем та періодично приходила додому до померлої ОСОБА_3 підстригти її. Померла потребувала сторонньої допомоги, хотіла підтримки рідних. На думку свідка відповідачка була забезпеченою, оскільки працювала в «Радуга» - зробила такий висновок по зовнішньому вигляду.
29. Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила, що вона знала померлу ОСОБА_3 ще до народження позивачки. Померла виростила відповідачку, любила її. Коли позивачка виросла, у неї погіршились стосунки з померлою матір'ю. Померла ОСОБА_3 була самодостатньою забезпеченою жінкою, у них був будинок в м. Києві , декілька квартир в м. Чорноморську . Позивачка ОСОБА_16 забороняла матері відповідачки спілкуватись з померлою. ОСОБА_3 не зверталась до онуки за допомогою. Відповідачку знає з 6 років, вона працювала в «Радуга» манікюрницею. Про смерть ОСОБА_3 дізналась від сусідів.
29. Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснила, що померла рідко приходила до своєї онуки, потім взагалі перестала спілкуватись з відповідачем. За останні роки ніхто відповідачку не розшукував щодо допомоги бабусі. Відповідачка працювала, але чи могла вона допомагати померлій не знає.
30. Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що вона є матірю відповідачки, не спілкувалась з померлою ОСОБА_3 8 років, тому що позивач заборонила їм спілкуватись із своєю матір'ю біля 8 років назад. Померла виростила відповідачку. Ніхто до неї та до відповідачки не звертався про допомогу померлій. Відповідачка місце проживання не міняла, проживає за тією ж адресою багато років і номер телефону не поміняла. Про смерть ОСОБА_3 дізнались від сусідів. Померла ОСОБА_3 не потребувала допомоги, тому що була забезпеченою людиною.
V. Оцінка Суду.
31. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ч.5 ст.1224 ЦК України, яка передбачає усунення спадкоємця за рішенням суду від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що він ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
32. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що позивач не надав жодного доказу в підтвердження того, що позивач або сама померла ОСОБА_3 зверталися до відповідача за допомогою, а їм було відмовлено. Також не доведено того факту, що померла потребувала допомоги саме від відповідача, а та, в свою чергу, мала можливість надати допомогу, однак не вчиняла необхідних дій та не надані будь-які докази, що встановлюють той факт, що померла за життя перебувала у безпорадному стані та потребувала допомоги.
Суд дійшов до такого висновку з огляду на наступне.
33. Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
34. Відповідно до ч.3, 5, 6 ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
35. Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
36. В позовній заяві, позивач просить усунути відповідача від права на спадкування за законом майна померлого, посилаючись на те, що відповідачка ухилялася від надання допомоги спадкодавцю.
37. До предмету доказування за такою вимогою (ч.5 ст.1224 ЦК) відноситься безпорадний стан спадкодавця, потреба в отриманні допомоги, винний характер ухилення від надання допомоги з боку спадкоємця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
При цьому наявність хвороб на час смерті, їх тривалий характер, давність набуття не свідчать про безпорадний стан за життя чи на час смерті спадкодавця.
38. Позивачем не надано доказів того, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб (в тому числі і від того ж позивача), чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу та чи ухилявся він від надання такої допомоги.
39. Відповідно роз'яснень п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України (далі - СК).
Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
40. Крім того, аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №127/11015/17.
41. Отже, до предмету доказування відноситься ухилення від надання допомоги спадкодавцеві пов'язане із винною поведінкою особи і характеризується умисною формою вини.
42. Проте, будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 потребувала утримання, а ОСОБА_2 ухилявся (умисно ухилялася) від виконання обов'язку щодо утримання, матеріали справи не містять.
43. На підставі викладеного, у задоволенні позову ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування спадщини за законом слід відмовити.
44. Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
45. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
46. Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
47. Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
48. З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
49. Згідно чч.1, 2, 3 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторонни під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
50. Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво всуді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
51. Представник відповідача у відзиві на позов просив стягнути з позивача всі витрати по справі, які підтверджені квитанціями.
Так, по справі позивачем 24 січня 2019 року укладено угоду про правову допомогу з адвокатом Дубінчук Ж.М. (а.с.41), що підтверджується витягом з угоди (а.с.74).
52. За надання правової допомоги позивачем проведено оплату в розмірі 7000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 37 (а.с.73) та вактом виконаних робіт (а.с.76).
53. Крім того, вматеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору за клопотання про забезпечення доказів у розмірі 384,20 грн. (а.с.80).
54. Отже, Суд для цілей розподілу витрат пов'язаних з розглядом справи, враховує вимоги ст.ст.137, 141 ЦПК і, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову в повному обсязі, доходить до висновку про їх стягнення з позивача на користь відповідача.
З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Державний нотаріус Чорноморської державної нотаріальної контори Одеської області Манахова Елла Володимирівна про усунення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок смерті ОСОБА_3 , яка є її бабусею, до складу якої ввійшли всі її права та обов'язки, які існували на момент смерті - відмовити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та судовий збір у розмірі 384,20 грн.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
6. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
7. Повний текст рішення виготовлено 12 липня 2019 року
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко