15 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/15365/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного комітету телебачення і радіомовлення України (далі - Комітет, скаржник)
на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019
за позовом Державного комітету телебачення і радіомовлення України,
до видавництва Національної спілки письменників України "Український письменник",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна аудиторська служба України,
про стягнення 17 020,00 грн.,
Комітет 25.06.2019 (згідно з відмітками відділу поштового зв'язку) звернувся до Верховного Суду Касаційного господарського суду зі касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №910/15365/18, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/15365/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т.М., суддя - Колос І.Б., суддя - Бенедисюк І.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2019.
Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2019 № 29.3-02/1240 у зв'язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/15365/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Комітету у справі № 910/15365/18, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в даній справі є стягнення грошової суми у розмірі 17 020,00 грн., а, отже, ціна позову у справі № 910/15365/18 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України. Наявності таких випадків з матеріалів даної справи не вбачається і скаржником не наведено та не обґрунтовано, з огляду на таке.
У касаційній скарзі наведено зміст частини третьої статті 287 ГПК України, що касаційному оскарженню підлягають судові рішення у малозначних справах, якщо становлять значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Комітет стверджує, що дана справа № 910/15365/18 дійсно становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки Комітет забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері, а також є головним розпорядком бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми.
Скаржник зазначає про те, що справу віднесено до малозначних, однак її вирішення є ключовим для формування подальшої судової практики при розгляді інших аналогічних спорів про стягнення завданих Державному бюджету збитків, оскільки в рамках виконання бюджетної програми Комітетом укладено загалом шістнадцять договорів про закупівлю послуг з підготовки, виготовлення і розповсюдження (доставки) видань, положення яких є ідентичними між собою.
Розглядаючи зазначені у касаційній скарзі аргументи та доводи, з точки зору визначеності щодо фундаментального значення та/або суспільних інтересів та /або винятковості, Касаційний господарський суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Комітет у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення судових рішень неповно досліджено матеріали справи, неповно та не всебічно з'ясовано фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, необ'єктивно оцінені надані суду докази, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, а судами невірно витлумачені обставини справи.
Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи у контексті судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У касаційній скарзі відсутні посилання на текст судового рішення, де заявникові незрозумілі висновки, які можна неоднозначно тлумачити і які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання скаржника на ті обставини, що дана справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника не підтверджена жодними доказами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комітету на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 910/15365/18, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п'ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного комітету телебачення і радіомовлення України на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі № 910/15365/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко