16 липня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/276/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» від 12.07.2019 про забезпечення позову
у судовій справі № 927/276/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оріон-Логістик”
місцезнаходження: вул. Резервна, буд. 8, м. Київ, 04074;
адреса для листування: вул. Тульчинська, буд. 6, м. Київ, 04080
До відповідача: Приватного підприємства “Агрофірма “Кладьківка”
місцезнаходження: вул. 1-ого Травня, буд. 9А, с. Кладьківка, Куликівський район, Чернігівська область, 16351
Про стягнення 424960,98 грн
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Оріон-Логістик” подано позов до Приватного підприємства “Агрофірма “Кладьківка” про стягнення 536684,34 грн заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів, а саме: 496499,99 грн боргу, 37093,31 грн пені за період з 18.01.2019 по 27.03.2019, 3091,11 грн трьох процентів річних за період з 18.01.2019 по 27.03.2019.
Заявлений позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг по перевезенню вантажів №10/12 від 10.12.2018 щодо оплати послуг по перевезенню вантажів згідно акту № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.01.2019.
Ухвалою суду від 10.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2019 о 10:00 год.
03.06.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву від 30.05.2019 № 24 з додатком.
02.07.2019 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 02.07.2019, в якій позивач, зокрема, зазначив, що відповідачем, після пред'явлення позивачем позову до суду, здійснено часткову сплату заборгованості у розмірі 150000,00 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача 424960,98 грн, у тому числі прострочену заборгованість за надані послуги у розмірі 346499,92 грн; пеню за порушення термінів оплати за період з 18.01.2019 по 02.07.2019 у розмірі 72373,20 грн; 3% річних за період з 18.01.2019 по 02.07.2019 у розмірі 6087,86 грн; та понесені судові витрати.
Суд розцінив заяву позивача про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення в частині стягнення пені та 3% річних та в судовому засіданні 02.07.2019 постановив протокольно ухвалу про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення в частині стягнення пені та 3% річних. Заяву з додатком долучено до матеріалів справи.
01.07.2019 відповідачем подано письмові пояснення № 30 від 27.06.2019 з додатком.
Ухвалою суду від 09.07.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2019 об 11:30 год.
15.07.2019 позивачем подано заяву про забезпечення позову від 12.07.2019, в якій заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти в розмірі ціни позову 424960,98 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Приватного підприємства «Агрофірма «Кладьківка» (код ЄДРПОУ 35493468) № НОМЕР_1 , відкритому в Чернігівському РУ АТ КБ «Приватбанк» (м. Чернігів), МФО 353586; № НОМЕР_2 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 353586.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що позивачем було надано суду всі можливі докази наявності заборгованості між сторонами провадження (а також визнання її відповідачем), зокрема: копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 02.01.2019, копію акту звіряння взаємних розрахунків станом на 13.03.2019, копії документів, що підтверджують надсилання оригіналів цих документів. Позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, адже відповідач, попри визнання заборгованості, не вчиняє жодних дій для урегулювання спору та тривалий час ухиляється від виконання своїх фінансових зобов'язань.
Розглянувши подану заяву суд встановив:
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всупереч наведеним нормам, заявником (позивачем) у поданій заяві не обґрунтовано, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду; суттєво утруднить його виконання; порушить права позивача або може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, заявником не подано жодних належних доказів, що підтверджують можливі заходи до майбутнього ухилення відповідача від виконання рішення, а кошти, які знаходяться на його рахунках зменшаться, зникнуть на момент виконання рішення суду.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.73, 74, 76, 79, 86, 136, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Логістик» (місцезнаходження: вул. Резервна, буд. 8, м. Київ, 04074; адреса для листування: вул. Тульчинська, буд. 6, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 3843506) про забезпечення позову, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали направити сторонам.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.07.2019.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Л. М. Лавриненко