58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
м. Чернівці
12 липня 2019 року Справа № 926/1394/19
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Швеця М.В., секретар судового засідання Маковей М.О., розглянувши справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО»
до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк»
про стягнення грошових коштів в сумі 463703,94 грн.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Текро» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» про стягнення грошових коштів у сумі 463703,94 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару за договором поставки № 16/03/18 від 16 березня 2018 року, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 463703,94 грн за поставлений товар.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019 року справу призначено судді Швецю М.В.
Ухвалою суду від 18.06.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.07.2019 року - 10:30 год.
Ухвалою суду від 02.07.2019 року розгляд справи відкладено на 12 липня 2019 року - 11:00 год.
Позивач явку своїх представників в судове засідання 12.07.2019 року не забезпечив, проте через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог за вх. № 1720 від 10.07.2019 року у зв'язку з частковим погашенням відповідачем за період з 12.06.2019 року по 09.07.2019 року боргу у сумі 50000 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку, а отже, залишок суми боргу становить 413703,94 грн. Крім того, позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного, заява про зменшення позовних вимог мала бути подана позивачем до 02.07.2019 року. Отже, клопотання про зменшення позовних вимог подане до суду з порушення строку встановленого процесуальним законом.
Стаття 118 Господарського процесуального кодексу України, визначає, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин клопотання позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 1720 від 10.07.2019 року), яке подане до суду з порушення строків встановлених Господарським процесуальним кодексом України, залишається без розгляду.
Відповідач явку своїх представників в судове засідання 12.07.2019 року не забезпечив, відзиву на позовну заяву не направив.
Відповідачу за вказаною у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою його місцезнаходження Господарським судом Чернівецької області надсилалися рекомендованими листами з повідомленнями про вручення ухвали від 18.06.2019 року та від 02.07.2019 року, проте один лист був повернутий до господарського суду з відміткою пошти «за відмовою адресата від одержання», а 12.07.2019 року на адресу суду повернулось повідомлення про вручення ухвали від 02.07.2019 року з відміткою про вручення 08.07.2019 року, що в силу ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України вважається, що вказані ухвали були вручені відповідачу належним чином і, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце призначених цими ухвалами судових засідань.
Відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України уразі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
16 березня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО» (постачальник, позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №16/03/18.
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується постачати (передавати) товар у власність покупця, для використання його на розсуд останнього, а покупець зобов'язується приймати вказаний товар та сплачувати за нього на умовах даного договору.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що предметом поставки за даним договором є наступний товар: комбікорми, премікси кормових добавок, вітамінно-мінеральні суміші, білково-вітамінно-мінеральні добавки, пробіотичні добавки та інші препарати, в тому числі ветеринарні, дезінфектанти, антибіотики, що використовуються у тваринництві та птахівництві.
Відповідно до п. 4.1. покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, зазначеною у відповідних видаткових накладних та рахунках - фактурах постачальника на кожну партію товару. Загальна сума договору складається з вартості всього товару, поставленого постачальником за період дії цього договору, шо підтверджено належним чином оформленими накладними.
Покупець здійснює оплату за товар у наступному порядку: 100% вартості кожної партії товару на умовах відстрочки платежу в строк не пізніше 30 календарних днів від дати поставки, але в будь-якому випадку до дати наступної поставки, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п. 4.3. договору).
Позивач за договором поставки №16/03/18 від 16.03.2018 року поставив відповідачу товар на загальну суму 710103,94 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 439 від 28.03.2018 року, № 617 від 18.04.2018 року, № 741 від 03.05.2018 року, № 971 від 11.06.2018 року, № 1536 від 07.09.2018 року та №1803 від 26.10.2018 року.
Відповідач свої зобов'язання за договором поставки №16/03/18 від 16.03.2018 року щодо оплати поставленого товару виконав частково в сумі 246400 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку СТОВ «Свіженька-Мілк» за період з 05.07.2018 року по 23.07.2018 року та за період з 16.03.2018 року по 12.06.2019 року, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 463703,94 грн.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Зобов'язання у відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, 05.07.2019 року відповідачем в добровільному порядку погашено частину основного боргу перед позивачем в сумі 50000 грн після звернення ТОВ «Текро» з позовом до суду, що підтверджується банківською випискою по рахунку з 12.06.2019 року по 09.07.2019 року.
Відповідно до п. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Із врахуванням вищевикладених норм та фактичних обставин справи, суд вважає що провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 50000 грн підлягає закриттю за відсутністю предмета спору між сторонами.
Станом на день розгляду справи у суді сума заборгованості ТОВ «Свіженька-Мілк» перед ТОВ «Текро» складає 413703,94 грн, що підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню. В частині стягнення заборгованості в сумі 50000 грн слід закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково в залежності від результатів вирішення спору.
Відповідач сплатив частину суми основного боргу в розмірі 50000 грн після звернення позивача із даним позовом (18.06.2019 року), таким чином, спір виник з вини відповідача, тому на нього покладається судовий збір в сумі 6955,56 грн, сплачений позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись статтями ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» (59452, Чернівецька обл., Заставнівський район, с. Горішні Шерівці, вул. Задубрівська, буд. 2, ідентифікаційний код 36752260, р/р № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», МФО 356334) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКРО» (04071, м. Київ, вул. Спаська, буд. 5, оф.60, ідентифікаційний код 25409463, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «УКРСИББАНК», МФО 351005) грошові кошти в розмірі 413703,94 грн та судовий збір в сумі 6955,56 грн.
3. В частині стягнення заборгованості в сумі 50000 грн - закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15.07.2019 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.В. Швець