33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
м. Рівне
"15" липня 2019 р. Справа № 918/118/19
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання С.Оліфер, розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради про відстрочку виконання рішення у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради
про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання,
за участю представників сторін:
від стягувача (позивача): Родоман Т.О., дов. № 14-197 від 17.05.2019 року,
від боржника (відповідача): Кошелюк І.А., паспорт НОМЕР_1 від 25.03.1998 року,
У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" (далі - відповідач) про стягнення в сумі 1 989 384,69 грн, з яких: 1 534 962,55 грн - основний борг, 176 913,76 грн - пеня, 58 308,31 грн - 3% річних та 219 200,07 грн - інфляційні втрати.
Рішенням суду від 22.04.2019 року позов задоволено частково, стягнено з Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 246 199,91 грн основного боргу, 176 913,76 грн пені, 90 816,64 грн 3% річних та 312 767,67 грн інфляційних втрат та 27 399, 21 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення 14 090,04 грн інфляційних втрат відмовлено.
14.05.2019 року господарським судом на виконання рішення суду від 22.04.2019 року видано накази.
24.05.2019 року супровідним листом №918/118/19/532/19 матеріали справи №918/118/19 скеровані до Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 року.
05.06.2019 року старшим державним виконавцем Дубенського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 59275691.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 року апеляційну скаргу у справі 918/118/19 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 року залишено без змін.
25.06.2019 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 року.
Ухвалою суду від 26.06.2019 року вирішення питання про прийняття заяви Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради про відстрочку виконання рішення суду від 22.04.2019 року відкладено до повернення матеріалів справи №918/118/19 до Господарського суду Рівненської області.
04.07.2019 року на адресу Господарського суду Рівненської області із суду вищої інстанції повернулися матеріали справи №918/118/19.
Ухвалою суду від 09.07.2019 року заяву Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 року прийнято до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.07.2019 року.
У судове засідання 15.07.2019 року з'явились представники стягувача і боржника.
Суд, розглянувши заяву Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 року, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, встановивши обставини, з якими процесуальний закон пов'язує надання відстрочки виконання судового рішення, встановив таке.
Як вбачається із заяви, остання обґрунтована тим, що:
- основним видом діяльності підприємства заявника є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Ця діяльність є сезонною, від якої підприємство отримує дохід лише в опалювальний період, в літні періоди робота полягає в підготовці до чергового опалювального періоду;
- відповідач знаходиться у надзвичайно скрутному фінансовому становищі, внаслідок наявної дебіторської заборгованості населення, яка станом на 01.06.2019 року становить 4 067 000,00 грн. У період 2016 року та 9 місяців 2017 року Національною комісією тарифи коригувались та не покривали витрат на виробництво теплової енергії по всіх категоріях споживачів, у зв'язку з чим виникла різниця в тарифах на суму 9 275 260,00 грн, у числі по населенню в розмірі 8 488 876,00 грн. Для вирішення цієї проблеми підприємство зверталося до профільних організацій з проханням компенсувати такі витрати;
- з моменту ухвалення рішення суду боржником сплачено 45 000, 00 грн в рахунок погашення суми основного боргу.
На підтвердження обставин, викладених у заяві, підприємство надає платіжне доручення № 5064 від 25.06.2019 року на суму 45 000,00 грн, фінансовий звіт підприємства за 1 квартал 2019 року, постанову про відкриття виконавчого провадження № 59275691 від 05.06.2019 року, лист № 371 від 20.06.2019 року, лист № 1155/01.1/4 від16.04.2019 року, рішення Виконавчого комітету Дубенської міської ради № 134 від 05.04.2018 року, План робіт ремонту об'єктів теплопостачання КП "Дубнокомуненергія" по підготовці до роботи в опалювальний період 2019-2020 років.
Враховуючи викладене, відповідач, посилаючись на ст. 331 ГПК України, просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 22.04.2019 року строком на 10 місяців - до 22.02.2020 року та зупинити вчинення виконавчих дій на період відстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні представник стягувача заперечила проти задоволення заяви з підстав її необгрунтованості.
Розглянувши заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 237 ГПК України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 року виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 року Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у справі № 918/118/19, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Разом з цим згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні вказаної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
За ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Частиною 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Норма ст. 331 ГПК України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Питання відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Заразом, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
У свою чергу, доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України покладається на заявника.
Суд, давши оцінку обставинам, покладених в основу заяви про відстрочку виконання судового рішення, встановив, що основним видом економічної діяльності боржника є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, вказана діяльність є сезонною, від якої підприємство отримує дохід лише в опалювальний період, в літні періоди робота полягає в підготовці до чергового опалювального періоду, у зв'язку із чим становище підприємства в міжопалювальний період є фінансово складним. На підприємстві працює близько 100 осіб, фонд оплати праці яких складає близько 600 000,00 грн.
У випадку примусового виконання рішення суду на всі банківські рахунки підприємства буде накладено арешт, що паралізує роботу підприємства, унеможливить проведення ремонтних робіт на початок опалювального сезону 2019-2020 років, а також потягне за собою утворення заборгованості по заробітній платі.
Судом установлено, що Комунальне підприємство "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, про що свідчить сплата 45 000,00 грн в рахунок погашення суми основного боргу згідно з платіжним дорученням № 5064 від 25.06.2019 року.
Крім того, як вбачається з фактичних обставин справи, борг виник внаслідок різниці в тарифах на суму 9 275 260,00 грн, у тому числі по населенню в розмірі 8 488 876,00 грн, яка своєчасно не відшкодовувалася.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги загальний розмір суми, стягнутої судовим рішенням у цій справі, фінансовий стан боржника та ступінь його вини у виникненні спору, матеріальні інтереси сторін, загальний строк невиконання судового рішення, який є складовою права на справедливий судовий захист, суд вважає, що наведені відповідачем у цій справі обставини є такими, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення 1 246 199,91 грн основного боргу, 176 913,76 грн пені, 90 816,64 грн 3% річних, 312 767,67 грн інфляційних втрат та 27 399, 21 грн судового збору, а тому існують підстави для відстрочення виконання рішення у справі № 918/118/19 на шість місяців, тобто по 22.10.2019 року.
Вказаний строк, на думку суду, дозволить боржнику вжити заходів щодо відшкодування різниці в тарифах, стягнути дебіторську заборгованість, вчинити інші дії, необхідні для акумуляції коштів задля погашення заборгованості за судовим рішенням, ухваленим у цій справі.
Також у своїй заяві Комунальне підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради просить суд зупинити вчинення виконавчих дій на період відстрочки виконання рішення суду від 22.04.2019 року до 22.02.2020 року.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
У силу вимог ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Строки зупинення вчинення виконавчих дій визначено ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема ч. 1 цієї статті передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадку, передбаченому п. 6 ч. 1 ст. 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин.
Із системного аналізу наведених норм вбачається, що державний виконавець зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій за наявності ухвали про відстрочення виконання рішення суду, така зупинка відбувається автоматично, тобто без необхідності додаткового вирішення вказаного питання судом, не пізніше наступного робочого дня після пред'явлення йому ухвали про відстрочку виконання рішення суду.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви боржника, а саме: щодо відстрочення виконання рішення від 22.04.2019 року на шість місяців, тобто по 22.10.2019 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд
1. Заяву Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради про відстрочку виконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/118/19 від 22.04.2019 року задовольнити частково.
2. Відстрочити Комунальному підприємству "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради виконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі № 918/118/19 від 22.04.2019 року на шість місяців - по 22.10.2019 року включно.
3. У решті заяви Комунального підприємства "Дубнокомуненергія" Дубенської міської ради про відстрочку виконання рішення відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 15.07.2019 року та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 255, 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://rv.arbitr.gov.ua.
Ухвала підписана 15.07.2019 року.
Суддя О.Андрійчук