16 липня 2019 року Справа № 915/1226/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Каро” (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 20892727), в особі представника - адвоката Гурова В.Г. (свідоцтво серії МК №001367 від 13.07.2018, вул. Садова, 1, оф. 206, м. Миколаїв, 54001)
до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 39816845)
про: скасування розрахунку,
за участі представників сторін:
від позивача, відповідача: не з'явився,
встановив:
23.04.2019 позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 23.04.2019 до відповідачів про визнання протиправними дій співробітників Державної служби України з безпеки та транспорті з приводу складання розрахунку та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільного користування б/н, складеного згідно акту від 22.11.2018 Управлінням Укртрансбезпеки в Миколаївській області щодо нарахування Приватному підприємству “Виробничо-комерційне підприємство “Каро” до сплати 40,40 євро.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1226/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Ухвалою суду від 26.04.2019 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем приписів п.п. 2, 4, 10 ч. 3 ст. 162, п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України та встановлено позивачеві десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
17.05.2019 позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 26.04.2019, подано до господарського суду уточнену позовну заяву з додатками та доказами надіслання копії уточненої позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу.
Уточненою позовною заявою позивач просить суд скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільного користування №б/н, складений згідно акта від 22.11.2018 року Управлінням Укртранбезпеки в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті, щодо нарахування Приватному підприємству «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» до сплати 40,40 євро, судові витрати відшкодувати з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 2 ст 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Ухвалою суду від 22.05.2019 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.06, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.
13.06.2019 відповідачем подано суду клопотання про закриття провадження у справі.
Клопотання обґрунтовано посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 06.06.2018 у справі №820/1203/17 та від 30.01.2018 у справі №803/3/18, зокрема стосовно того, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
24.06.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 16.07.2019.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.
Клопотанням від 09.07.2019 представник позивача просить суд розглядати справу без його участі.
Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до змісту ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Протягом підготовчого провадження в цій справі учасникам провадження надано можливість скористатись своїми процесуальними правами, в тому числі, правом на участь в судовому засіданні, правом на подання заяв по суті справи та доказів.
З позовної заяви витікає та сторонами не оспорюється низка таких обставин.
Позивачу Приватному підприємству «Виробничо-комерційному підприємству «Каро» на праві приватної власності належить транспортний засіб КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_1 та спеціалізований причіп НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію ТЗ.
22 листопада 2018 року транспортний засіб КАМАЗ 5320, державний номер НОМЕР_1 , був зупинений співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті для проходження габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі Н-24 211 км + 920 м.
Актом № 0011765 від 22.11.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та розрахунком № б/н плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акту встановлено суму до сплати 40, 40 євро.
Позивач в уточненій позовній заяві просить скасувати зазначений розрахунок, посилаючись на порушення в момент його складення ряду положень чинного законодавства.
Господарський суд, дійшов висновку про закриття провадження в справі за цим позовом з таких міркувань.
Положення статтей 15, 16 Цивільного кодексу України, пов'язують можливість судового захисту того чи іншого права з фактом його порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує розрахунок плати за проїзд до акту перевірки від 22 листопада 2018 року з тих підстав, що, зокрема, відповідачем неправильно розрахована відстань за фактично пройдену частину маршруту по території України, не встановлено що транспортний засіб є контейнеровозом та не надано жодних достовірних доказів того, що саме 202 км - це саме пройдений маршрут транспортним засобом.
Господарський суд відзначає, що за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом не є штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Оскаржуваний рахунок не є підставою для примусового стягнення вказаної в ньому плати за проїзд, що виключає порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеної у постанові від 30.01.2019 у справі №803/3/18, оскаржуваний розрахунок не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на викладене, господарський суд констатує, що такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України встановлено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
На підставі вищевикладеного, клопотання відповідача підлягає задоволенню, провадження у справі слід закрити
У зв'язку з закриттям провадження у справі, сплачена сума судового збору підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 91, 130, 177, 181, п.1, 2 ч.1 ст.231, 232, 234, 235, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 12.06.2019 - задовольнити.
2. Закрити провадження у справі.
3. Повернути Приватному підприємству «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» (вул.. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 20892727) зі спеціального фонду Державного бюджету України (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банку 899998, рахунок 34313206083007, одержувач: УК у м. Миколаїв 22030101, ЄДРПОУ 37992781, код класифікації доходів: 22030101, Назва коду класифікації доходів: судовий збір, назва суду: Господарський суд Миколаївської області) судовий збір, сплачений при поданні позову за квитанцією №20 від 23.04.2019 в сумі 1921,00 грн.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
5.Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя В.О.Ржепецький