10.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 910/5462/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Клапків Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС"
вул.Філатова, 22/8, м. Київ, 01042; вул. Голосіївська, 30Д, офіс 306, м. Київ, 01023
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"
вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76019
про стягнення страхового відшкодування в сумі 29 970 грн 63 коп
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення страхового відшкодування в сумі 29 970 грн 63 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, укладеного позивачем з фізичною особою ОСОБА_1 , ТДВ "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" виплатило останній страхове відшкодування в сумі 29970 грн 63 коп на відновлюваний ремонт транспортного засобу, який було пошкоджено внаслідок ДТП, винуватцем якої є ОСОБА_2 .
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" відповідно до полісу №АЕ5267493.
Таким чином, у ТДВ "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" виникло право вимоги до відповідача, як до страховика винної у ДТП особи, про відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності страховика на суму 29970 грн 63 коп, заподіяної внаслідок ДТП.
13.05.2019 Господарський суд м. Києва постановив ухвалу про направлення зазначеної позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області в порядку ст. 31 ГПК України, у зв'язку з чим матеріали справи №910/5462/19 з супровідним листом від 28.05.2019 направлені за встановленою підсудністю.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи № 910/5462/19 передані на розгляд судді Рочняк О. В.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.06.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення, судовий розгляд справи по суті призначив на 10.07.2019.
21.06.2019 до господарського суду від позивача надійшла заява №160 від 20.06.2019 (вх.№10869/19) про розгляд справи без участі представника. В поданій заяві вказано, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Сторони не скористалися передбаченим ГПК України правом на участь представників у судовому засіданні 10.07.2019, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України, належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Згідно з приписами ч.1 та п.2 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, в зв'язку з чим суд, у відповідності до вимог ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
18.10.2015 між ТДВ "СТ "МЕГАПОЛІС" (страховик) та фізичною особою ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 01361/02/222 (договір), відповідно до умов якого його предметом є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону пов'язані з володінням та (або) користуванням, та (або) розпорядженням транспортним засобом, а саме: автомобілем HYUNDAI I10 (застрахований транспортний засіб), реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, фіолетового кольору.
У відповідності до умов договору страховик бере на себе зобов'язання та встановлену цим договором плату (страховий платіж) здійснити виплату страхового відшкодування шляхом часткового або повного відшкодування останньому збитку, понесеного ним у зв'язку з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованого наземного транспортного засобу.
Договір набуває чинності з дати, що йде за датою надходження страхового платежу на поточний рахунок (або до каси) страховика і діє з 16.10.2015 по 15.10.2016.
Пунктом 7.1.1 договору сторонами визначено такий страховий ризик як пошкодження чи знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП). ДТП- подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки страхувальнику (п.18 договору).
Згідно п.11.1 договору страхова сума становить 219 780 грн, загальний страховий платіж - 8351 грн 64 коп.
В розділі 20 договору сторонами узгоджено права та обов'язки, а саме страхувальник має право отримати страхове відшкодування при настанні страхового випадку, а страховик - перевіряти надану страхувальником інформацію, а також виконання (дотримання) страхувальником умов цього договору та правил страхування, вимагати від страхувальника інформацію, необхідну для встановлення факту настання страхового випадку, обставин та причин його виникнення та проводити огляд пошкодженого транспортного засобу. Страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі у розмірах та порядку передбаченим даним договором згідно графіку (п. 20.2.2.)
У відповідності до п.21.1.3 договору страхувальник при настанні події з транспортним засобом (ДТП) зобов'язаний негайно, але в будь-якому не пізніше 2-х годин з моменту, коли страхувальнику стане відомо про настання події, повідомити про подію державні органи, уповноважені на її реєстрацію (при ДТП-ДАІ МВС України), дочекатися і отримати від них документи, підтверджуючі факт настання, час та обставини події. При оформленні події вжити всіх можливих заходів для об'єктивної фіксації обставин, учасників та причин її настання, а також отримати для надання страховику всі необхідні документи згідно договору.
З моменту, коли страхувальнику стане відомо про настання події, що має ознаки страхової, повідомити про неї страховика протягом двох годин телефоном або факсом та протягом трьох діб письмово оформити заяву про страховий випадок за формою, визначеною страховиком (п.21.1.6).
У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний надати страховику заяву на виплату страхового відшкодування (п.22.1.2 договору). При ДТП: довідку з органів ДАІ МВС України про ДТП із зазначених обставин, учасників, причин і винуватців настання ДТП, копії схеми та копії протоколу огляду місця ДТП та пояснень учасників ДТП, також постанову суду стосовно винуватця ДТП (п.22.1.3). Документи, що підтверджують розмір збитку (звіт про оцінку майна; калькуляція та оригінали рахунків за ремонт транспортного засобу; оригінали документів, що підтверджують факт виконання відновлювальних (ремонтних робіт на транспортний засіб (акти про виконані роботи тощо); оригінали документів, що підтверджують факт оплати за виконані (ремонтні) роботи).
Пунктом 23.1 договору сторони узгодили порядок та умови виплати страхового відшкодування та розмір збитку. Після отримання письмового повідомлення про настання події, що має ознаки страхової, страховик протягом п'яти робочих днів призначає за узгодженням із страхувальником час та місце огляду транспортного засобу представником страховика, який проводиться за участю страхувальника, а у випадку наявності особи, відповідальної за заподіяння збитку, така особа запрошується до проведення огляду. За результатами огляду складається акт огляду.
Протягом п'яти робочих днів з моменту отримання всіх документів, підтверджуючи факт, причини, обставини, наслідки настання страхового випадку та визначення розміру збитку страховик складає страховий акт із зазначенням розміру страхового відшкодування (п.23.2).
У відповідності до даного договору (п.23.4) страховик відшкодовує реальні (прямі) збитки, а саме при пошкоджені транспортного засобу - у розмірі вартості відновлювальних робіт, вартості придбання та доставки запасних частин і матеріалів, необхідних для проведення ремонту пошкодженого застрахованого транспортного засобу, при цьому відшкодуванню підлягає вартість заміни і ремонту тільки тих вузлів, деталей та агрегатів, пошкодження яких викликане страховим випадком. Страхове відшкодування виплачується страховиком у строк не більше п'ятнадцяти робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Остаточний розмір страхового відшкодування встановлюється з врахування умов, після вирахування безумовної франшизи та несплачених частин страхового платежу ( в разі сплати страхового платежу за графіком, такі платежі вважаються сплаченими).
Згідно п.23.15 договору страхове відшкодування виплачується в національній валюті України шляхом сплати на рахунок страхувальника або на рахунок СТО, на якій проводився ремонт застрахованого транспортного засобу, або готівкою з каси страховика фізичній особі-отримувачу страхового відшкодування.
Після виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги до особи, що несе відповідальність за збитки, заподіяні внаслідок страхового випадку.
19.05.2016 о 10 год 00 хв у м.Одеса по вул.Осіпова, 25, за участю автомобілів HYUNDAI (застрахований транспортний засіб), реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 та FIAT PUNTO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП).
Внаслідок ДТП пошкоджено автомобіль HYUNDAI, що був застрахований у ТДВ "СТ "МЕГАПОЛІС".
19.05.2016 страхувальник ОСОБА_1 у встановлені договором строки звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (додаток №1 до договору), додавши до неї всі визначені договором документи для прийняття страхувальником рішення, що підтверджують настання страхового випадку.
На виконання умов договору, страхувальником здійснено огляд застрахованого транспортного засобу та відповідно складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість).
У відповідності до п.23.2.1 договору, 09.08.2016 страховиком складено страховий акт №573/16 згідно розрахунку від 01.08.2016 ( додаток №1), який є невід'ємною частиною цього акту. Згідно даного страхового акту страховиком визначено, що збиток внаслідок ДТП є страховим випадком, у зв'язку із яким розмір страхового відшкодування становить 29970 грн 63 коп .
ТОВ "Тюнінг-Сервіс Клуб Маршал" виставлено рахунок - фактуру №ТС-00001031 на сплату 29970 грн 63 коп за ремонт транспортного засобу з врахуванням ПДВ, яке становить 4995 грн 11 коп.
В звіті №110/1 від 05.06.2016 щодо експертної оцінки вартості (розміру) збитків завданих пошкодженням власнику транспортного засобу, складеному за замовленням позивача суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 24255 грн 80 коп.
Відповідно до платіжних доручень №3480 від 09.08.2016 та №3504 від 11.08.2016 позивач перерахував ТОВ "Тюнінг-Сервіс Клуб Маршал" 29970 грн 63 коп страхового відшкодування на ремонт автомобіля.
Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2016 у справі №522/10338 -п/17 (провадження №3/522/3743/16), яка набрала законної сили, водія ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУ про АП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно полісу №АЕ5267493 цивільно-правова відповідальність транспортного засобу FIAT PUNTO, реєстраційний номер НОМЕР_2 станом на час вчинення ДТП застрахована в ПрАТ СК "Галицька".
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що постановою Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2016 у справі №522/10338 -п/17 (провадження №3/522/3743/16) встановлено обставини щодо причин та винуватців ДТП, що мала місце 19.05.2016 о 10 год 00 хв у м.Одеса по вул.Осіпова, 25, зазначені обставини є встановленими та не підлягають доказуванню у даній справі.
Відносини у сфері страхування врегулювано Цивільним кодексом України (гл.67 "Страхування") та законами України, серед яких базовим є закон "Про страхування".
Відповідно до ч.1 ст.11 цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності ч.1 ст.626, ч.1 ст.627 та ч.1 с.628 договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування) - ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст.355 Господарського кодексу України передбачено, що об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Положеннями ст.979 ЦК України визначено правову природу договору страхування, за яким страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Аналогічна норма закріплена і в статті 16 Закону України "Про страхування". Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно з ст.8 вказаного закону страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно ст.982 ЦК України, істотними умови договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
В силу положень ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з абз.3 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст.990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно приписів ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно приписів статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Отже, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування набуває право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Право вимоги переходить до страховика в межах виплаченої суми страхового відшкодування. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
Доказів оплати позивачу коштів відповідач, в порушення вимог ст.ст.74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ТДВ "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" до ПрАТ СК "Галицька" про стягнення 29 970 грн 63 коп суми сплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими та належать до задоволення.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 130, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" (вул.Василіянок, 22, м.Івано-Франківськ, 76018, код 22186790) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство "МЕГАПОЛІС" (вул.Філатова, 22/8, м. Київ, 01042; вул. Голосіївська, 30Д, офіс 306, м. Київ, 01023, код 34348559) 29 970 грн 63 коп (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят) гривень 63 коп. страхового відшкодування та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) гривню судового збору.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.07.2019
Суддя О.В. Рочняк