Ухвала від 15.07.2019 по справі 908/6183/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.07.2019 Справа № 908/6183/15

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши матеріали позовної заяви

позивача - Приватного акціонерного товариства «ІнтерМікро Дельта, Інк», 69091, м.Запоріжжя, бульв.Шевченка, 71-а (адреса для листування: 04112, м.Київ, вул.Дегтярівська, 48, офіс АК)

до відповідачів:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтершина Уа», 03191, м.Київ, вул.Академіка Вільямса, 6, прим.3

- Приватного акціонерного товариства «Росава», 09108, м.Біла Церква Київської обл., вул.Леваневського, 91

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпромашбуд-ДБН», 79066, м.Львів, вул.Сихівська, 12, офіс 2

про витребування належного на праві власності майна (за переліком) з чужого незаконного володіння ТОВ «Інтершина Уа»

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/6183/15 про банкрутство ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк», м.Запоріжжя.

Згідно зі ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати, поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Спрямованість Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, в тому числі й за заявами боржника стосовно належності йому майна, задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси, в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Ст.12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, спір за поданою заявою є такими, що підлягають розгляду у справі про банкрутство ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк» із застосуванням усіх інструментаріїв позовного провадження, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Рівно так і подання позовної заяви має відповідати вимогам, встановленим Господарським процесуальним кодексом України.

Ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України у діючій на цей час редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (п.3); зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8), підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.10).

Згадані вимоги заявником не дотримані.

П.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року встановлено в розмірі 1921 грн.

У п.2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 підкріплено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч встановленій ст.164 Господарського процесуального кодексу України вимозі до своєї заяви заявником не було додано доказів сплати судового збору.

Заявником було подано також заяву про забезпечення позову (вих.б/н від 14.06.2019), в якій він просить заборонити ТОВ «Інтершина Уа» вчиняти будь-які дії щодо відчуження та розпорядження спірним майном (за переліком), а також заборонити нотаріусам України здійснювати будь-якого роду реєстрацій дії щодо спірного рухомого майна (за переліком).

Згідно ст.139 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п.5).

В п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір з розрахунку 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згадані вимоги законів заявником не дотримані.

Також до позовних матеріалів позивачем надано клопотання (вих.б/н від 14.06.2019) про відстрочення, розстрочення сплати судового збору.

Стосовно вказаного клопотання варто зауважити заявнику про невідповідність клопотання Закону України «Про судовий збір».

Так, ст.8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої слід врахувати заявнику при усуненні недоліків заяви, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Визначений перелік є вичерпним, на даний випадок положення ст.8 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджується.

Крім того заявнику зазначається наступне.

В позовній заяві в якості третіх осіб вказано ПАТ «Укрексімбанк» та Прокуратуру Запорізької області.

Однак зазначення заявником в позовній заяві третіх осіб розцінюється судом як клопотання про залучення до участі у розгляді спору третіх осіб та вирішується з відкриттям провадження чи після того у підготовчому засіданні у відповідності до ст.50 ГПК України.

Частинами 1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, заявнику слід у строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки заяви шляхом зазначення та направлення на адресу відповідачів та суду письмової заяви щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, зазначення ціни позову, та у зв'язку із цим - надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, ст.ст.2, 9, 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Заявнику у строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки заяви шляхом зазначення та направлення на адресу відповідачів та суду письмової заяви щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, зазначення ціни позову, та у зв'язку із цим - надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до ст.235 ГПК України. Не підлягає оскарженню окремо від судового рішення.

Ухвалу складено та підписано: 15.07.2019.

Суддя Р.А.Ніколаєнко