номер провадження справи 4/80/19
08.07.2019 Справа № 908/1158/19
м. Запоріжжя Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с № 1800)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Шишкуна Дениса Ігоровича, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 58146,04 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.
За участю представники сторін:
від позивача - Кусий Є.О., довіреність № 4784-К-О від 08.11.2018;
від відповідача - не з'явився;
14.05.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява б/н від 25.04.2019 (вх. № 1252/08-07/19 від 14.05.2019) Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Шишкуна Дениса Ігоровича, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 в загальному розмірі 58146,04 грн., яка складається з: 41666,66 грн. - заборгованість за кредитом, 4144,45 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7999,11 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 4335,82 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019 справу № 908/1158/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.06.2019 у зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі № 908/1158/19, присвоєно справі номер провадження 4/80/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 08.07.2019.
В судовому засіданні 08.07.2019 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 08.07.2019 до початку розгляду справи по суті позивач звернувся до суду з усним клопотанням про часткове закриття провадження у справі № 908/1158/19 в частині позовних вимог про стягнення з ФОП Шишкуна Д.І. заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 в розмірі 30000,00 грн. Заявлене клопотання обґрунтоване частковим погашенням відповідачем заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 в цій сумі після відкриття судом провадження у справі № 908/1158/19. У підтвердження часткової оплати відповідачем заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 позивачем надано суду належним чином посвідчені копії квитанцій від 04.07.2019 № RC_TKSNU5JCR806X2129BEJN на суму 14000,00 грн., № RC_H92KR35JCRM8LY01UAYUEP на суму 2000,00 грн. і № RC_H1G30X5JCRIBJ5M1NG182F на суму 14000,00 грн.
Також представник позивача в судовому засіданні 08.07.2019 надав суду усні пояснення, що враховуючи умови кредитного договору № б/н від 02.07.2018 сплачена відповідачем сума в розмірі 30000,00 грн. зарахована в першу чергу у відшкодування заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість по кредиту, в сумі 4144,45 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 7999,11 грн. та погашення пені в сумі 4335,82 грн. (всього на суму 16479,38 грн.) та частково в погашення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в сумі 13520,62 грн.
Клопотання позивача про часткове закриття провадження у справі № 908/1158/19 враховано судом при вирішення спору у даній справі.
Позовні вимоги викладені у позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 212, 509, 526, 530, 543, 549, 554, 559, 610, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст., ст. 173, 174, 193, 216, 230-232 ГК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 02.07.2018 ФОП Шишкун Д.І. через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви відповідач приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» (позивача) http://privatbank.ua і які разом із заявою складають кредитний договір б/н від 02.07.2018, та взяв на себе зобов'язання виконати умови цього договору. Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. 02.07.2018 на підставі укладеного сторонами договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою банку. На виконання Умов та правил надання банківських послуг відповідач підписанням Анкети-заяви погодився на такі істотні умови договору: вид кредиту - строковий; розмір кредиту - визначається ПриватБанком, вказується у профайлі Позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом - 2 % в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5. цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4 % на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і порядку згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до виписки банку відповідачем 1 здійснювалося часткове погашення кредиту. Станом на 18.04.2019 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 41666,66 грн., з яких: 29166,69 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом і 12499,97 грн. - залишок поточної заборгованості за наданим кредитом. У зв'язку із порушення відповідачем умов кредитного договору б/н від 02.07.2018 в частині вчасного повернення кредитних коштів, позивачем відповідачу на прострочену заборгованість нараховані відсотки згідно п., п. 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов в розмірі 4144,45 грн., відсотки у вигляді щомісячної комісії згідно п., п. 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов в розмірі 7999,11 грн. і пеня згідно п. 3.2.8.10.1. Умов в розмірі 4335,82 грн. Враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості в розмірі 30000,00 грн. і умови кредитного договору № б/н від 02.07.2018 на теперішній час є погашеними заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість по кредиту, в сумі 4144,45 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 7999,11 грн., пеня в сумі 4335,82 грн., а також частково погашена заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в сумі 13520,62 грн. З урахуванням вище викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача решту суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 в розмірі 28146,04 грн.
Відповідач особисто або представник відповідача в судове засідання 08.07.2019 не з'явилися без повідомлення суду про поважність причин неявки.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем) фізичної особи-підприємця.
В листі Міністерства юстиції України від 23.01.2018 № 1028/8.4.3/Ін-18 надано роз'яснення, що згідно статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до ст. 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем проживання Фізичної особи-підприємця Шишкуна Дениса Ігоровича є: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
За зазначеною адресою направлялася ухвала суду від 07.06.2019 про відкриття провадження у справі № 908/1158/19, яка повернулася на адресу суду без вручення адресату з відміткою підприємства поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання».
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1158/19 та про дату, час і місце розгляду судом справи № 908/1158/19.
Крім того, зважаючи на те що часткове погашення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 відповідачем здійснено після відкриття судом провадження у справі № 908/1158/19, відповідач має бути обізнаний про розгляд судом відповідної справи, предметом розгляду якої є стягнення заборгованості за цим договором.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Ухвалою суду по справі від 07.06.2019 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 25.06.2019 подати суду відзив на позовну заяву з його документальним обґрунтуванням, а також у разі незгоди з сумою заборгованості та нарахованими штрафними санкціями - навести свій контррозрахунок.
Відповідач відзив на адресу суду не направив.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Нормами ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
02.07.2018 Фізичною особою-підприємцем Шишкуном Денисом Ігоровичем (відповідачем у справі) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ». Відповідно до цієї заяви відповідач (Позичальник) приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги «КУБ», які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» (позивача у справі) http://privatbank.ua, а також прийняв на себе всі зобов'язання, зазначені в цих Умовах.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, відповідачем та позивачем укладено кредитний договір № б/н від 02.07.2018, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що Банк (позивач) за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту (відповідачу) строковий «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).
Відповідно до п. 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, а саме: 02.07.2018 на підставі кредитного договору позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 02.07.2018 по 18.04.2019.
Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п. 3.2.8.3.1.3. Умов).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах, а саме: 2 % від початкової суми кредиту (п. 1.4. Анкети-заяви).
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1.Умов.
Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п.1, 7 ст.193 ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом з матеріалів справи, в серпні і вересні 2018 року відповідачем здійснювалося часткове повернення кредитних коштів, у зв'язку із чим станом на 18.04.2019 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становив 41666,66 грн., з яких: 29166,69 грн. - залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом і 12499,97 грн. - залишок поточної заборгованості за наданим кредитом, що підтверджується випискою за рахунком № НОМЕР_1 .
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
16.04.2019 Банк звернувся до відповідача (боржника) з претензією вих. № IG2ZPKUB0R3G9 від 11.04.2019, в якій вимагав негайно сплатити прострочену заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.07.2018.
Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Не сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Згідно із ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом):
- «Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ»;
- «Об'єкт перевірки: Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf», який свідчить про накладення на документ «Анкета - заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.pdf» ФОП Шишкуном Денисом Ігоровичем 02.07.2018 електронного цифрового підпису, а також ЕЦП ПАТ КБ Приватбанк. Вірність вказаних підписів підтверджено Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (АЦСК АТ КБ «ПРИВАТБАНК», діяльність якого здійснюється на підставі свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів серії А № 45, атестату відповідності № 9885 від 28.02.2014 та експертного висновку № 05/02/02-3000 від 15.08.2014 (які є загальнодоступними на сайті https://acsk.privatbank.ua/acskdoc).
Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).
Відповідачем не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 02.07.2018 за допомогою ЕЦП «Анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги «КУБ» через систему інтернет-клієнт-банкінгу позивача, а також факт отримання від позивача кредитних коштів у сумі 50000,00 грн. та наявності боргу за кредитним договором № б/н від 02.07.2018.
Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах цієї господарської справи відсутні та суду не надавались.
Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки), суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ КБ «Приватбанк» та ФОП Шишкуном Д.І. шляхом накладення 02.07.2018 позивачем та відповідачем їх ЕЦП на документ «Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ» укладено в письмовій формі кредитний договір № б/н від 02.07.2018.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів повернення кредитних коштів за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 в повному обсязі суду не надав.
В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст.. 212 ЦК України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору.
У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві, а саме: 48 % річних від суми залишку непогашеного кредиту (п. 1.6. Анкети-заяви).
Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов)
Враховуючи викладене, за період з 03.08.2018 по 18.04.2019 за відсотковою ставкою 48 % річних на прострочену суму заборгованості відповідачу нараховано 4144,45 грн. відсотків за користування кредитом.
Крім того, на підставі вище наведених пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов за період з 02.09.2018 по 02.04.2019 позивачем відповідачу нараховано 7999,11 грн. відсотків у вигляді щомісячної комісії.
Як вже зазначалося раніше, правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктками 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції.
Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки сторонами було визначено інший період нарахування штрафних санкцій, то нарахування пені понад строки встановлені ч. 6 ст.232 ГК України з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано не суперечить вимогам чинного законодавства.
З урахування вимог п. 3.2.8.10.1. Умов позивачем заявлялися вимоги про стягнення пені в розмірі 4335,82 грн., яка розрахована за період з 07.09.2018 по 18.04.2019.
Після порушення провадження у даній справі відповідачем частково сплачена заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 в розмірі 30000,00 грн., яка розподілена позивачем наступним чином: повністю погашені заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість по кредиту, в сумі 4144,45 грн., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 7999,11 грн., пеня в сумі 4335,82 грн., а також частково погашена заборгованість за кредитом (тілом кредиту) в сумі 13520,62 грн.
Часткова сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 підтверджується квитанціями від 04.07.2019 № RC_TKSNU5JCR806X2129BEJN на суму 14000,00 грн., № RC_H92KR35JCRM8LY01UAYUEP на суму 2000,00 грн. і № RC_H1G30X5JCRIBJ5M1NG182F на суму 14000,00 грн. (Належним чином посвідчені копії зазначених квитанцій залучені позивачем до матеріалів справи).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується часткове погашення ФОП Шишкуном Д.І. заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 в розмірі 30000,00 грн. після відкриття провадження у даній справі, враховуючи пояснення представника позивача стовно порядку зарахування АТ КБ «Приватбанк» цих коштів, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення з ФОП Шишкуна Д.І. на користь АТ КБ «Приватбанк» 13520,62 грн. заборгованості за кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором № б/н від 02.07.2018, 4144,45 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7999,11 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 4335,82 грн. пені, у зв'язку із чим провадження у справі № 908/1158/19 в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.
Судом в судовому засіданні 08.07.2019 роз'яснено позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
З урахуванням вище викладеного, оскільки заборгованість за кредитним лімітом (тілом кредиту) в сумі 28146,04 грн. станом на час прийняття рішення залишається не погашеною, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 28146,04 грн. заборгованості за кредитом підлягає задоволенню судом.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення 28146,04 грн. заборгованості за кредитом.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в частині задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається повністю в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення судового збору в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 991,13 грн., у зв'язку із закриттям провадження у справі № 908/1158/19 в частині позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Шишкуна Дениса Ігоровича, м. Запоріжжя про стягнення 28146,04 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.07.2018 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шишкуна Дениса Ігоровича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 28146 (двадцять вісім тисяч сто сорок шість) грн. 04 коп. заборгованості за кредитом та 929 (дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 87 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Провадження у справі № 908/1158/19 в частині позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шишкуна Дениса Ігоровича, м. Запоріжжя на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ 13520,62 грн. заборгованості за кредитом (тілом кредиту) за кредитним договором № б/н від 02.07.2018, 4144,45 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 7999,11 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 4335,82 грн. пені закрити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 15» липня 2019 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.