Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"02" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/238/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Макарчук В.І.
за участю:
прокурора - Вихристюк О.Л.- службове посвідчення № 043741 від 14.07.2016;
від позивача: Горкуша М.А- довіреність № 3 від 02.01.2019;
від відповідача: Канарський Б.Ф. - керівник ПОСП "Зірка" - паспорт НОМЕР_1 , виданий Ємільчинським РВ УМВС України в Житомирській області
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі
1. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;
2. Ємільчинської селищної ради
до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Зірка" (с.Горбове, Ємільчинський район)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки
Процесуальні дії по справі.
Керівником Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області подано позов до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Зірка" про:
- зобов'язання ПОСП "Зірка" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області;
- стягнення з ПОСП "Зірка" на користь Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 15783,60 грн.
Ухвалою господарського суду від 15.03.2019 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.04.2019.
01.04.2019 відповідач, подав відзив на позовну заяву (а.с. 55-58).
10.04.2018 прокурор, подав відповідь на відзив (а.с. 90-94).
Ухвалою від 11.04.2019 суд оголосив в судовому засіданні перерву до 10.05.2019.
07.05.2019 на адресу суду відповідачем подано письмові пояснення щодо обставин справи (а.с. 107-110).
Ухвалою господарського суду від 13.05.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання призначено на 28.05.2019.
В підготовчому засіданні від 28.05.2019 суд оголосив перерву до 04.06.2019.
На стадії підготовчого провадження 03.06.2019 та 04.06.2019 керівником Новоград - Волинської місцевої прокуратури подано клопотання (а.с. 150-151,154 про закриття провадження у справі № 906/238/19 в частині позовних вимог про зобов'язання ПОСП "Зірка" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області.
Разом з тим, прокурор просить вирішити питання про повернення на користь прокуратури Житомирської області судового збору в сумі 1921,00 грн., який сплачений за розгляд вищевказаної вимоги.
В підготовчому судовому засіданні суд повідомив учасників процесу, що вищевказане клопотання прокурора буде розглянуто під час розгляду справи по суті.
Ухвалою від 04.06.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/238/19 до судового розгляду по суті. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 02.07.2019.
14.06.2019 від позивача - Ємільчинської селищної ради надійшло клопотання, згідно якого останній повідомляє, що не заперечує проти клопотання прокурора щодо закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки самостійних претензій до відповідача не має та спір фактично відсутній.
У вказаному клопотанні позивач просив розгляд справи по суті здійснювати без участі його представника (а.с. 164).
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи.
В судовому засіданні від 02.07.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що відповідач в порушення Земельного кодексу України самовільно зайняв та використовує земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 (загальна площа 41,4685 га) на площі 15,00 га із земель резерву сільської ради державної форми власності для вирощування сільськогосподарських культур.
Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки підтверджується актом обстеження земельних ділянок № 355-ДКУ/467/АО/10/01/-18 від 20.06.2018, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 355/ДК/797/АП/09/01-18 від 20.06.2018, приписом № 355-ДК/0575Пр/03/01/-17 від 20.06.2018 та протоколом про адміністративне правопорушення № 355-ДК/0282П/07/01/-18 від 02.07.2018.
Зазначає, що керівника відповідача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення, що підтверджується постановою від 02.07.2018 за № 355/ДК/0282По/08/01-18.
Прокурор вказує, оскільки ПОСП "Зірка" самовільно використовує частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер НОМЕР_2 (загальна площа 41,4685 га) на площі 15,00 га за межами с.Горбове Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району, тому земельна ділянка має бути звільнена.
На стадії підготовчого провадження 03.06.2019 та 04.06.2019 керівником Новоград - Волинської місцевої прокуратури подано клопотання (а.с. 150-151,154) про закриття провадження у справі № 906/238/19 в частині позовних вимог про зобов'язання ПОСП "Зірка" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки земельна ділянка наразі відповідачем не використовується, покрита трав'яним покровом та чагарником.
Разом з тим, прокурор вказує, що внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, заподіяно шкоду територіальній громаді, яка згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963 , становить 15783,60 грн.
Заподіяна шкода в сумі 15783,60 грн. підлягає відшкодуванню на користь Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району.
Позивач зазначає, що незаконні дії відповідача по самовільному використанню земельної ділянки порушують права держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, як розпорядника земель та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель.
В результаті самовільного зайняття земельної ділянки до бюджету Ємільчинської селищної ради Житомирської області не надходять кошти за користування земельною ділянкою, що призводить до фактичного ослаблення економічних основ місцевого самоврядування та неможливості спрямувати ці кошти на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки місцевого бюджету на охорону здоров'я, освіту, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо.
Прокурор в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в частині стягнення завданої шкоди в сумі 15783,60грн. з підстав, викладених у позовній заяві.
В частині позовних вимог про зобов'язання ПОСП "Зірка" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області, просила закрити провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Представник позивача 1 - ГУ Держгеокадастру в Житомирській області в судовому засіданні підтримав позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача завданої шкоди в сумі 15783,60грн. з підстав, викладених у позовній заяві.
В частині зобов'язанні відповідача звільнити спірну земельну ділянку підтримав клопотання прокурора та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Позивач - 2 Ємільчинська селищна рада Ємільчинського району Житомирської області повноважного представника в судове засідання не направив.
Згідно поданого до суду клопотання від 14.06.2019 позивач повідомив, що не заперечує проти клопотання прокурора щодо закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки самостійних претензій до відповідача не має та спір фактично відсутній. Позивач просив розгляд справи по суті здійснювати без участі представника позивача.
Відповідач заперечив проти позову в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом саме прокурора. Зокрема, вказує, що прокурором не вжито жодних заходів прокурорського реагування. Посадових осіб Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області та Єміпьчинської селищної ради не притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.
Зауважує, що позов прокурором подано в інтересах держави в інтересах суб'єктів, які є юридичними особами i вправі самостійно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. Зазначає, що прокурором не доведено та не надано доказів того, що вказані особи не здійснюють або неналежним чином здійснюють свої повноваження в частині захисту інтересів держави.
Зазначає, що відповідачем не було самовільно зайнято земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області.
Зауважує, що при розпаюванні земель КСП "Зірка", з числа земель останнього були виділені земельні ділянки для випасання домашніх тварин.
В подальшому до засновника ПОСП "Зірка" ОСОБА_1 звернулись селяни з проханням про надання матеріальної допомоги для проведення робіт з перезалуження земельної ділянки для випасання домашніх тварин.
ОСОБА_1 виділив громадській оргазації - спілці громадян реорганізованого сг підприємства "Зірка" матеріально-технічні ресурси (паливно-мастильні матеріали, сільськогосподарську техніку, насіння) для проведення робіт з перезалуження.
Вказує, що роботи з перезалуження проводили жителі с. Горбове, які входять до спілки громадян реорганізованого сільськогосподарського підприємства "Зірка" та використовують пасовища, що розташовані на частині земельної ділянки.
Жителі с. Горбове самостійно провели роботи з перезалуження пасовищ, зібрали урожай, який розділили між собою.
Таким чином вважає, що прокурор та Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області помилково трактують дії ПОСП "3ірка", як порушення та самовільне захоплення земельних ділянок.
Крім того звертає увагу, що прокурором не надано жодних доказів того, що відповідач станом на дату звернення до суду використовує спірну земельну ділянку.
На підставі викладеного позов вважає безпідставним та просить відмовити в його задоволені.
В судовому засідання представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві та просив відмовити в задоволені позову.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 355-ДК від 11.05.2018 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель" наказано, зокрема, здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороню земель, усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земель сільськогосподарського призначення державної власності (земель запасу, резервного фонду), які не надані у власність, користування (оренду) на території Ємільчинської об'єднаної територіальної громади Ємільчинського району Житомирської області. (а.с. 24).
20.06.2018 позивачем -1 складено акт обстеження земельної ділянки за № 355/ДК/467/АО/10/01/-18.
За результатами обстеження земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 :000: НОМЕР_4 (загальна площа 41,4685 га), яка знаходиться за межами с.Горбове на території Ємільчинської селищної ради, Ємільчинської об'єднаної територіальної громади, Ємільчинського району, Житомирської області встановлено, що ПОСП "Зірка" в особі керівника ОСОБА_1 самовільно використовує для вирощування сільськогосподарської продукції вищевказану земельну ділянку на площі 15 га, без правовстановлюючих документів на землю. На момент перевірки рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) відсутні, що у відповідності до ст. 1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття даної земельної ділянки сільськогосподарського призначення на площі 15 га. (а.с.27)
Водночас, 20.06.2018 за № 355/ДК/797/АП/09/01/-18 ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки (а.с. 25).
Крім того, 20.06.2018 ГУ Держгеокадастр в Житомирській області внесено припис керівнику ПОСП "Зірка" ОСОБА_1 , яким приписано в строк до 16.07.2018 усунути порушення вимог земельного законодавства, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, або узаконити право власності чи надання її у користування (оренду). (а.с. 29 ).
09.07.2018 ГУ Держгеокадастр в Житомирській області (позивач-1) винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 31).
Прокурор зазначає, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки останнім згідно розрахунку позивача-1 завдано збитків в сумі 15783,60 грн., які підлягають відшкодуванню Ємільчинській селищній раді Ємільчинського району (а.с. 32).
Оскільки відповідач добровільно не усунув виявлених порушень земельного законодавства та не сплатив завдані збитки в сумі 15783,60 грн., з метою захисту інтересів держави в особах позивачів, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частинами 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач, відповідно до ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що ч.2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України.
Сторона при зверненні з позовом до господарського суду повинна довести, що її суб'єктивне право порушено, не визнано чи оспорюється, а об'єктом захисту є її охоронюваний законом інтерес.
Розглядаючи вимогу прокурора про звільненняОПСП "Зірка" самовільно зайнятої частини земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 , загальною площею 41,46585 га, розташована за адресою Житомирська область, Ємільчинський район, Ємільчинська селищна рада, відносить до земель запасу, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (а.с. 33).
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за таке порушення, зокрема, як самовільне зайняття земельних ділянок.
Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 15,00 га прокурор підтверджує актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 355/ДК/797/АП/09/01-18 від 20.06.2018; актом обстеження земельних ділянок № 355-ДКУ/467/АО/10/01/-18 від 20.06.2018; приписом № 355-ДК/0575Пр/03/01/-17 від 20.06.2018 та протоколом про адміністративне правопорушення № 355-ДК/0282П/07/01/-18 від 02.07.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Статтею 4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Згідно ч.2 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Норми ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Частиною першою статті 188 Земельного кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до пп. 25-1 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань зокрема організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Приписами статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.
Так, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, зокрема, мають право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;
- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;
- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;
- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.
Надані прокурором вищезазначені докази на підтвердження самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки складені державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Житомирській області Шишковським І.А. При перевірці була присутня головний спеціаліст відділу земельних ресурсів Ємільчинської селищної ради Сич ОСОБА_2 .
Дослідивши зміст акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 355/ДК/797/АП (а.с. 25) та акту перевірки (а.с. 27), суд дійшов висновку, що зазначений акт не є належним та допустимим доказом самовільного зайняття земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 у межах площі 15,00 га ПОСП "Зірка" з огляду на наступне.
Так, в акті перевірки (а.с. 25) та в акті обстеження земельної ділянки (ас. 27) відсутні посилання на докази, які б свідчили, що саме ПОСП "Зірка " зайняло частину земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 , тобто в зазначених документах позивачем -1 в порушення норм ст. 10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороню земель" належним чином не встановлено особу правопорушника земельного законодавства.
Зокрема, до акту обстеження та акту перевірки не долучено будь-яких пояснень, які б вказували та доводили, що саме ПОСП "Зірка" зайняло земельну ділянку.
Акт перевірки не містить відомостей про місцезнаходження юридичної особи - ПОСП "Зірка", яка перевіряється.
Водночас суд встановив, що акт перевірки та акт обстеження не містять інформації відомостей про фактичне місцезнаходження земельної ділянки площею 15,00 га на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 41,4685 га.
Також не зазначено про стан використання земельної ділянки, яку за посиланнями позивача-1 самовільно зайняв відповідач.
Крім того, акт обстеження та акт перевірки не містять інформації щодо того, яким чином було визначено, що відповідач зайняв 15,00 га земельної ділянки з числа земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 41,4685 га.
Суд також звертає увагу, що акт перевірки та акт обстеження в графі "підписи осіб, які були присутні при перевірці" не містить підпису відповідача. Суд вказує, що перевірка здійснювалась взагалі без участі відповідача. Акт перевірки також не містить відомостей про дату та адресу, за якою було направлено зазначений акт відповідачу.
Таким чином, із досліджених судом акту перевірки, акту обстеження, не вбачається, яка конкретно частина земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 відповідно до даних Державного земельного кадастру самовільно зайнята ПОСП "Зірка", що унеможливлює з'ясувати обставини вчиненого відповідачем порушення земельного законодавства.
Крім того зазначені документи не містять посилань на достовірні відомості того, що саме ПОСП "Зірка " допущено порушення земельного законодавства у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки.
До того ж, суд звертає увагу, що припис за № 355-ДК /0575Пр/03/01/18 від 20.06.2018 для усунення виявлених поршень надсилався керівнику ПОСП "Зірка" та надавався строк для добровільного усунення виявленого порушення земельного законодавства до 16.07.2018.
Натомість, позивач-1, до закінчення строку для добровільного усунення виявлених недоліків, 09.07.2018 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, якою гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. (а.с. 31).
До того ж, факт притягнення гр. ОСОБА_1 (керівника ПОСП "Зірка" ) до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є преюдиційним у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України та таким, що підтверджує вину ПОСП "Зірка" у порушенні норм ст. 211 ЗК України.
Суд також не розцінює як належний та допустимий доказ вчинення відповідачем порушення норм ст. 211 ЗК України, які виявились у самовільному зайнятті земельної ділянки і надані прокурором письмові пояснення ОСОБА_3 від 27.05.2019 (а.с. 141-142), оскільки такі пояснення не підтверджені первинними документами та були відібрані 27.05.2019, тобто після складення акту обстеження та акту перевірки від 20.06.2018.
При цьому суд звертає увагу, що в поясненнях ОСОБА_3 вбачаються розбіжності з даними, які зазначаються в акті перевірки та акті обстеження від 20.06.2018.
В акті перевірки та в акті обстеження відсутні посилання на те, що перевірка проводилась в присутності керівника ПОСП "Зірка" ОСОБА_1 і має місце вказівка, що при перевірці була присутня лише ОСОБА_3 та міститься її підпис.
Натомість, у своїх поясненнях ОСОБА_3 вказує, що проведення перевірки проводилось за участі керівника ПОСП "Зірка" ОСОБА_1 , який самостійно показував, де знаходяться земельні ділянки, що належать ПОСП "Зірка" та в подальшому безпосередньо показав земельну ділянку приблизною площею 15,00 га із земель резерву селищної ради державної форми власності, на якій було посіяно приблизно пшеницю.
ОСОБА_3 зазначила, що під час перевірки земельної ділянки вона бачила, що самовільне зайняття даної земельної ділянки було здійснено шляхом вирощування сільськогосподарських культур - приблизно пшеницею. Проте, достовірно яких сільськогосподарських культур вказати не може у зв'язку з тим, що рослини були досить молоді та зеленого кольору.
З урахуванням вищенаведених обставин справи, суд дійшов висновку, що прокурором та позивачами належними та допустими доказами не доведено факту самовільного зайняття ПОСП "Зірка" земельної ділянки площею 15,00 га в межах земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 41,4685 га.
Таким чином вимоги прокурора про зобов'язання ПОСП "Зірка" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області є безпідставними та не доведеними належними та допустими доказами, відтак суд відмовляє в задоволені позову в цій частині.
Стосовно вимоги прокурора про стягнення з ПОСП "Зірка" на користь Ємільчинської селищної ради Ємільчинського району Житомирської області шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 15783,60 грн., то суд дійшов наступного висновку.
Стягнення завданої шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 15783,60 грн. за своєю правовою природою є деліктною відповідальністю, до якої позивач просить притягнути відповідача.
Деліктна відповідальність - позадоговірна відповідальність за цивільним правом, пов'язана із заподіянням майнової і немайнової моральної шкоди внаслідок цивільного правопорушення.
Деліктна відповідальність настає при порушенні загального, обумовленого законом зобов'язання особи не завдати шкоду.
Деліктна відповідальність застосовується тільки за наявності цивільного правопорушення, під яким розуміється будь-яке порушення чужого суб'єктивного права.
До загальних умов деліктної відповідальності належать: наявність шкоди; протиправність поведінки правопорушника; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та результатом (шкодою); вина правопорушника. Вони визнаються загальними тому, що для виникнення деліктного зобов'язання їх наявність необхідна за будь-яких умов, я якщо інше не визначено законодавством.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом, умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.
За умовами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Порядок обрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки визначається Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого Постановою КМУ від 25 липня 2007 р. N 963.
Так, п.1 визначено, що Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).
Суд зазначає, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, у відповідності до вимог Методики, є матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки тощо.
Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки позивачем здійснено, виходячи з таких показників: площі, на якій виявлено самовільне зайняття земельної ділянки - 15 га; середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель, не за цільовим призначенням, визначений у додатка 1 , з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і3 , грн/га - 560,00 грн/га; коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4 - 1; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель - 1,879.
За розрахунком позивача-1 розмір завданої відповідачем шкоди становить 15783,60 грн. (а.с. 32).
Як вже встановлено судом , як на доказ самовільного зайняття земельних ділянок прокурор посилається на акт обстеження земельної ділянки, здійснений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області, проведеного на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від11.05.2018 № 355-ДК, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом обстеження - земельної ділянки № 355/ДК/797/АП/09/01/-18 від 20.06.2018, протокол про адміністративне правопорушення № 355/ДК/0282П/07/01/-18 від 02.07.2018 та постанову про накладення на керівника ПОСП "Зірка" ОСОБА_1 адміністративного стягнення № 355-ДК/0282По/08/011 від 09.07.2018.
Проте, вищезазначені докази самовільного зайняття земельної ділянки площею 15,00 га в межах земельної ділянки земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 41,4685 га суд вважає неналежними та не допустимими доказами вчинення відповідачем порушення вимог земельного законодавства.
Інших доказів прокурором та позивачами на підтвердження вчинення відповідачем порушення вимог земельного законодавства, а саме самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, суду не надано.
За вказаних обставин прокурором не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, наявності збитків у позивача та вини відповідача у завданні збитків відповідачу, що виключає юридичну можливість притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову в частині позову про стягнення з відповідача шкоди в сумі 15783,60 грн.
Щодо клопотання прокурора про закриття провадження у справі в частині зобов'язання ПОСП "Зірка" звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 15,00 га, яка знаходиться за межами с.Горбове Ємільчинського району Житомирської області, то суд дійшов висновку про відмову в задоволені такого клопотання з огляду на наступне.
Обгрунтовуючи подане клопотання прокурор зазначив, що в ході розгляду справи встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 41,4685 га наразі не використовується ПОСП "Зірка", відтак вважає що предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Припинення провадження у справі на підставі пункту 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, можливе в разі, коли предмет спору існував на момент звернення до суду та припинив існування в процесі розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладом відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд в процесі вирішення спору встановив, що прокурором та позивачами належними та допустимими доказами не доведено факту самовільного зайняття земельної ділянки, що вказує на те, що спору в цій частині фактично і не існувало на момент звернення до суду. Таким чином суд зазначає, що неможливо врегулювати спір, якого не існувало.
Отже підстави для закриття провадження в цій частині позову визначені п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України відсутні. За вказаних обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання прокурора про закриття провадження у справі.
Щодо заперечень відповідача про відсутність підстав для звернення до суду з даним позовом саме прокурора, то суд вважає такі заперечення безпідставними.
При цьому суд зазначає, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, повідомленням позивача-1 з клопотанням про вжиття захожім прокурорського реагування щодо припинення використання самовільно зайнятої земельної ділянки ПОСП "Зірка" та відшкодування заподіяної шкоди. Оскільки позивачами самостійно не вживались заходи щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства, прокурор звернувся до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про відмову задоволені позову.
В порядку ст. 129 ГПК України судові витрати в частині судового збору покладаються на прокурора.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.07.19
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- в справу
2- прокурору (рек. з повід.)
3,4- позивачам (рек. з повід.)
5- відповідачу (рек. з повід.)
6- прок. Житом. обл (рек. з повід.)