вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
15.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2935/19
Суддя Загинайко Т.В., розглянувши матеріали
за позовом заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Європейська, 15)
до відповідача-1: Сурсько-Михайлівської сільської ради (52410, село Сурсько-Михайлівка Солонянського району Дніпропетровської області, вул. Коржа Микити, буд. 100; ідентифікаційний код 04337891)
відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Басараба Максима Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про визнання недійсним договору від 15.01.2019 оренди майна, що належить до комунальної власності Сурсько-Михайлівської сільської ради та зобов'язання звільнити і повернути приміщення
Заступник керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3038/19 від 10.07.2019р.) до відповідача-1 - Сурсько-Михайлівської сільської ради та відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця Басараба Максима Леонідовича, в якій просить суд:
- визнати недійсним Договір оренди майна, що належить до комунальної власності Сурсько-Михайлівської сільської ради, укладений 15.01.2019р. між Територіальною громадою Сурсько-Михайлівської сільської ради в особі сільського голови Сурсько-Михайлівської сільської ради Сорука Володимира Івановича та Фізичною особою-підприємцем Басарабом Максимом Леонідовичем;
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Басараба Максима Леонідовича звільнити і повернути за актом приймання передачі Сурсько-Михайлівській сільській раді приміщення площею 9,0 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 в будівлі комунального закладу дошкільної освіти (дитячий садок) "Фіалочка" "Сурсько-Михайлівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області";
- про день розгляду справи повідомити сторони та прокуратуру Дніпропетровської області, яка забезпечуватиме участь у справі за даним позовом;
- стягнути з відповідачів - з Фізичної особи-підприємця Басараба Максима Леонідовича , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Сурсько-Михайлівської сільської ради на користь Прокуратури Дніпропетровської області 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. - судових витрат.
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Верховним Судом у постанові від 06.02.2019р. у справі № 927/246/18 зазначено, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
У частині 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
При цьому суд зауважує, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження та на те, що такий відсутній, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В даних випадках, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону
Всупереч наведеному, прокурор не підтверджує такий факт належними та допустимими доказами в розумінні статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, за відсутності обґрунтування прокурором підстав для звернення до суду із позовом, така позовна заява не відповідає вимогам щодо її подання, встановленим пункту 5 частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого позовна заява повинна містити, серед іншого, правові підстави позову.
Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 7-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: - надати письмове обґрунтування у підтвердженні правових підстав представництва у суді (з урахуванням правових позицій Верховного Суду).
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Європейська, 15) до відповідача-1: Сурсько-Михайлівської сільської ради (52410, село Сурсько-Михайлівка, Солонянського району, Дніпропетровської області, вул. Коржа Микити, буд. 100; ідентифікаційний код 04337891), відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Басараба Максима Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про визнання недійсним договору оренди майна, що належить до комунальної власності Сурсько-Михайлівської сільської ради від 15.01.2019 та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- надати письмове обґрунтування у підтвердженні правових підстав представництва у суді (з урахуванням правових позицій Верховного Суду).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.07.2019р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Загинайко