10.07.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1520/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
cекретар судового засідання Колесник Д.А.
представники сторін:
від Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк": Герасименко М.В., довіреність №3 від 03.01.2019 року, представник;
від ТОВ "Приватофис": Новотоцьких А.В., довіреність №29/05-1 від 29.05.2019 року, представник;
інші представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк" Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року у справі № 904/1520/19 (суддя Рудь І.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
до відповідача-1: Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Океанмаш", м. Дніпро
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайлон", м. Дніпро
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ел Ті Груп", м.Дніпро
відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція новий світ", м. Дніпро
відповідача-5: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрілайн", м.Дніпро
відповідача-6: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М", м. Дніпро
відповідача-7: Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла", м.Дніпро
відповідача-8: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПФ", м. Дніпро
відповідача-9: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елара", м. Дніпро
відповідача-10: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів", м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис", м.Дніпро
про звернення стягнення на частку в статутному капіталі ТОВ "Приватофис" за договором застави №09/01/K/DZ від 28.03.2016 року,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року у справі № 904/1520/19 в задоволені заяви АТ "Комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що:
- не доведено належними та допустимими доказами, яким чином для позивача може бути ускладненим чи неможливим виконання рішення суду; в цій частині заява позивача взагалі нічим не обґрунтована, містить лише його власні міркування та припущення щодо потенційної загрози нібито неможливості виконання рішення суду; належні докази в підтвердження таких міркувань відсутні; що не є достатньою підставою для задоволення поданої заяви;
- позивачем не доведено фактичних обставин, з яких вбачається, що ТОВ "Приватофис" має прямий умисел та навмисно ухиляється від виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами, що є предметом позову, а зазначено лише про потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення;
- доказів на підтвердження наміру відчуження або зміни ТОВ "Приватофис" корпоративних прав чи доказів, що підтверджують будь-які дії вказаної юридичної особи, направлені на таке відчуження чи зміну, заявником до заяви про забезпечення позову не надано.
За вказаних обставин, припущення позивача, викладені у заяві, суд першої інстанції не вважав обґрунтованими.
Також судом першої інстанції зазначено, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки на час звернення позивача із даним позовом до суду заборгованість ТОВ "Приватофис" за кредитними договорами становить 688 973 713 грн. 90 коп., в той час як вартість часток відповідачів у статутному капіталі ТОВ "Приватофис" складає 763 693 449 грн. 98 коп.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, АТ "Комерційний банк "Приватбанк" оскаржило її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач вважає ухвалу необґрунтованою та такою, що постановлена із порушенням норм процесуального права і ґрунтується на передчасних висновках суду.
Зазначає, що :
- метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення;
- боржником, який є третьою особою у даній справі, не виконується його обов'язок щодо повернення кредитних коштів, що призвело до виникнення заборгованості у загальні сумі 688 973 713 (шістсот вісімдесят вісім мільйонів дев'ятсот сімдесят три тисячі сімсот тринадцять) гривень 90 копійок станом на дату подання даного позову;
- належним способом захисту порушених прав позивача є звернення стягнення на предмет застави;
- у випадку відчуження корпоративних прав ТОВ "Приватофис", виконання рішення у даній справі буде унеможливлено.
Також апелянт вказує на те, що:
- в силу законодавчого регулювання корпоративних правовідносин, у позивача та суду, в силу їх правового статусу, відсутня фактична можливість для відстеження дій, які вчиняються або плануються до вчинення, співвідповідачами, та які можуть мати своїм наслідком ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, що свідчить про обґрунтоване припущення, якого достатньо для задоволення заяви про забезпечення позову;
- положення статті 141 ГПК України передбачають наявність механізму відшкодування можливих збитків для відповідача, спричинених у разі застосування заходів забезпечення позову, а тому сама по собі можливість настання збитків для відповідача має наслідком застосування зустрічного забезпечення, а не відмову у застосуванні заходів забезпечення позову;
- накладення арешту на корпоративні права відповідачів та заборона вчинення реєстраційних дій щодо цих прав жодним чином не зашкодить господарській діяльності відповідачів та не завдасть їм жодних збитків;
- негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття заходів забезпечення даного позову, є безумовно більшими від можливих негативних майнових наслідків вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відчуження предмету застави, яка за договором застави оцінена у 763 693 449, 98 грн., призведе до порушення прав та законних інтересів позивача як кредитора третьої особи;
- заявлені заходи забезпечення позову є співмірними із предметом позову, оскільки такі заходи безпосередньо стосуються питання збереження предмету позову, незважаючи на вартість заставного майна;
Апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року у справі №904/1520/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (ідентифікаційний код: 33546549; 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14) у загальному розмірі 100%, що включає: 24, 98571%, що належить Науково-виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю "Океанмаш" (ідентифікаційний код: 30852560; 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32), 24, 99%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" (ідентифікаційний код: 33564306; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Робоча, будинок 172, приміщення 1), 5,710407%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ел Ті Груп" (ідентифікаційний код: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32, кімната 212), 8,567753%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція новий світ" (ідентифікаційний код: 37619793; 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Заводська, будинок 9, кімната 202), 0,042882%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрілайн" (ідентифікаційний код: 32952674; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Челюскіна, будинок 8), 9,424528%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" (ідентифікаційний код: 33116674; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, будинок 4, секція 1), 9,424528%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Канделла" (ідентифікаційний код: 33906849; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32), 8,286445%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПФ" (ідентифікаційний код: 32930996; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, будинок 4, секція 1), 4,283877%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Елара" (ідентифікаційний код: 33669725; 49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, будинок 4, секція 1), 4,283877%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів";
- заборони Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відчуження часток та зміни розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" у загальному розмірі 100%, що включає: 24, 98571%, що належить Науково-виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю "Океанмаш" (ідентифікаційний код: 30852560; 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32), 24, 99%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" (ідентифікаційний код: 33564306; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Робоча, будинок 172, приміщення 1), 5,710407%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ел Ті Груп" (ідентифікаційний код: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32, кімната 212), 8,567753%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція новий світ" (ідентифікаційний код: 37619793; 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Заводська, будинок 9, кімната 202), 0,042882%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрілайн" (ідентифікаційний код: 32952674; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Челюскіна, будинок 8), 9,424528%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" (ідентифікаційний код: 33116674; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, будинок 4, секція 1), 9,424528%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Канделла" (ідентифікаційний код: 33906849; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32), 8,286445%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПФ" (ідентифікаційний код: 32930996; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, б
09.07.2019 року позивач надав клопотання про зміну (доповнення) апеляційної скарги, до яких надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.06.2019 року.
З Витягу вбачається, що станом на час його отримання змінився розмір часток учасників ТОВ "Приватофис" порівняно з розміром їх часток у Товаристві на час звернення позивача до суду з позовною заявою.
В доповненнях позивач зазначає, що відповідно до наданого Витягу підтверджуються доводи апелянта про те, що відповідачі вчинили дії щодо перерозподілу часток у статутному капіталі ТОВ "Приватофис"; до складу учасників ТОВ "Приватофис" включено Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс-офіс", чим порушено п.12 договору застави щодо заборони заставодавцю відчужувати або іншим чином розпоряджатись предметом застави без письмової згоди заставодержателя.
З даного клопотання вбачається, що апелянтом було змінено прохальну частину апеляційної скарги, а саме зазначено, що скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року у справі №904/1520/19 та ухвалити нове рішення, яким:
-накласти арешт на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" (ідентифікаційний код: 33546549; 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, 14) у загальному розмірі 100%, що включає: 0,2880%, що належить Науково-виробничому Товариству з обмеженою відповідальністю "Океанмаш" (ідентифікаційний код: 30852560; 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32), 0,2880%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Тайлон" (ідентифікаційний код: 33564306; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Робоча, будинок 172, приміщення 1), 0,0658%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ел Ті Груп" (ідентифікаційний код: 36572550, 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32, кімната 212), 0,0988%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенція новий світ" (ідентифікаційний код: 37619793; 49038, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Заводська, будинок 9, кімната 202), 0,0005%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрілайн" (ідентифікаційний код: 32952674; 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Жовтневий район, просп. Героїв, буд. 11Л, кім. 340), 0,1086%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Зернопоставка-М" (ідентифікаційний код: 33116674; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, будинок 4, секція 1), 0,1086%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Канделла" (ідентифікаційний код: 33906849; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32), 0,0955%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПФ" (ідентифікаційний код: 32930996; 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, провулок Джинчарадзе, будинок 4, секція 1), 0,0494%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Елара" (ідентифікаційний код: 33669725; 49040, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Провулок Джинчарадзе, будинок 4, секція 1), 0,0494%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Комунальне обслуговування домів"(і.к. 33808540; м.Дніпро, вул. Наб. Перемоги, буд.32), 98, 8474%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс"(і.к. 33546601, м. Дніпро вул. Наб. Перемоги, буд.32);
-заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким інших суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відчуження часток та зміни розміру часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" у загальному розмірі 100%, що включає частки у статутному фонді у визначеному в доповненнях до апеляційної скарги розмірі кожного з учасників.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Приватофис" спростовує доводи скаржника, вважає оскаржувану ухвалу суду законною та обґрунтованою.
В усних поясненнях суду представник зазначав, що в господарському суді Дніпропетровської області на 11.07.2019 року у даній справі призначено розгляд повторного клопотання Банку про забезпечення позову із зазначенням обґрунтування, яке вказано апелянтом в доповненнях до даної апеляційної скарги.
Зазначає, що викладені в доповненнях до апеляційної скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" доводи не були предметом розгляду господарським судом 17.04.2019 року, тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.
Просить відмовити апелянту в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану.
Інші учасники апеляційного провадження відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Про належне повідомлення сторін в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення та поштові повернення, що свідчить про обізнаність сторін про розгляд справи апеляційним судом.
Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали господарського суду, колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін - відповідачів у даній справі.
В судовому засіданні 10.07.2019 року Центральним апеляційним господарським судом підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal у. the United Kingdom, (22414/93) 119961 ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Іншими словами, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року №16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (і тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляд) (стаття 65 ГПК України).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинена відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповіде заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення ста належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов'язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Колегією суддів встановлено, що в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначав, що зі змісту правовідносин сторін спору вбачається, що позивач є кредитором ТОВ "Приватофис" та заставодержателем предмету договору застави. Боржником не виконується його обов'язок щодо повернення кредитних коштів, що призвело до виникнення заборгованості у загальні сумі 688 973 713 грн. 90 коп. станом на дату подання позову. Належним способом захисту порушених прав позивача є звернення стягнення на предмет застави. В той же час, у випадку відчуження корпоративних прав ТОВ "Приватофис", виконання рішення у даній справі буде унеможливлено.
З огляду на зазначене, позивач вважав, що в даному випадку належить застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на корпоративні права ТОВ "Приватофис", а також шляхом заборонити Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь- яким інших суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії пов'язані з відчуженням або зміни корпоративних прав ТОВ "Приватофис".
На думку заявника, негативні наслідки, які можуть настати в результаті невжиття заходів забезпечення даного позову, є безумовно більшими від можливих негативних майнових наслідків вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відчуження предмету застави, яка за договором застави оцінена у 763 693 449 грн. 98 коп., призведе до порушення прав та законних інтересів позивача як кредитора ТОВ "Приватофис".
За вказаних обставин позивач вважав безумовно підтвердженою необхідність застосування судом заходів забезпечення позову задля забезпечення законних вимог позивача у справі та ефективного запобігання вчиненню ТОВ "Приватофис" дій, що призведуть до порушення прав позивача, як кредитора.
Аналізуючи доводи заявника та надану їм оцінку судом першої інстанції, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у даній господарський справі позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України, яким чином для позивача може бути ускладненим чи неможливим виконання рішення суду.
В цій частині заява позивача взагалі нічим не обґрунтована, містить лише його власні міркування та припущення щодо потенційної загрози нібито неможливості виконання рішення суду. При цьому відсутні належні докази в підтвердження таких міркувань.
Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення поданої заяви.
Разом з тим, доказів на підтвердження наміру відчуження або зміни ТОВ "Приватофис" корпоративних прав чи доказів, що підтверджують будь-які дії вказаної юридичної особи, направлені на таке відчуження чи зміну, заявником до заяви про забезпечення позову не надано.
За вказаних обставин, припущення позивача, викладені у заяві не можна вважати обґрунтованими А висновок суду про недоведеність заяви є правомірним.
У поданій апеляційній скарзі АТ КБ "Приватбанк" зазначає про те, що відповідачем або іншими особами може бути здійснено дії, які будуть спрямовані на ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. На підтвердження вчинення відповідачами таких дій апелянт подав зміни ( доповнення) до апеляційної скарги.
Щодо наданих доповнень (змін) до апеляційної скарги та наданого суду апеляційної інстанції доказу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:
Відповідно до ч.1 ст.266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У даній справі скаржником подано саме зміни до апеляційної скарги, що вбачається з прохальної її частини - міститься прохання накласти арешт на інші, ніж зазначено в заяві про забезпечення позову частки відповідачів у статутному капіталі ТОВ "Приватофис" та прохання накласти арешт на частку у розмірі 98,8474%, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкс-офіс" (ідентифікаційний код: 33546601; 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, буд. 32), яка не є стороною у даній справі.
Вказана заява подана з пропуском строку, передбаченого ч.1 ст.266 ГПК України.
В зв'язку з цим і вказане клопотання, і наданий додатково як доказ Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.06.2019 року не може бути прийнято судом апеляційної інстанції.
Під час судового розгляду колегією суддів встановлено і сторонами підтверджено у поясненнях, які зафіксовано протоколом звукозапису судового процесу, що на 11.07.2019 року господарським судом Дніпропетровської області призначено розгляд клопотання позивача про забезпечення позову саме з підстав, які аналогічні зазначеним у доповненнях (зміні) до апеляційної скарги.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за доказами, які існували на час прийняття оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що на час розгляду клопотання належні та допустимі докази щодо підстав для забезпечення позову позивачем надано не було.
Суд обґрунтовано зазначив, що саме лише припущення щодо неможливості в подальшому виконати рішення суду не є підставою для задоволення заяви позивача.
Крім того, господарським судом Дніпропетровської області враховано, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.
Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Заявлені АТ КБ "Приватбанк" заходи забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки на час звернення позивача із даним позовом до суду заборгованість ТОВ "Приватофис" за кредитними договорами становить 688 973 713 грн. 90 коп., (за даними позивача), в той час, як вартість часток відповідачів у статутному капіталі ТОВ "Приватофис" складає 763 693 449 грн. 98 коп.
У своїй апеляційній скарзі АТ КБ "Приватбанк" зазначає, що ним може бути звернено стягнення як заставодержателем на будь-яку з речей, і якщо виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя - різниця повертається заставодавцю (відповідно до норм Закону України "Про заставу").
Тобто, позивач зазначає про механізм звернення стягнення на частки у статутному капіталі ТОВ "Приватофис".
Однак, заявляючи вимогу про накладення арешту та заборону здійснення реєстраційних дій щодо усіх корпоративних прав ТОВ "Приватофис", АТ КБ "Приватбанк" просить накласти арешт на корпоративні права, на частку яких не буде звернено стягнення: а саме, частку у статутному капіталі ТОВ "Приватофис" на суму 74 719 736, 08 (763 693 449 грн. 98 коп. - 688 973 713 грн. 90 коп.), яка не забезпечує суму заборгованості, в рахунок погашення якої позивач просить звернути стягнення на корпоративні права учасників ТОВ "Приватофис".
В зв'язку з наведеним доводи апелянта про те, що накладення арешту на корпоративні права не призведе та не може призвести до будь- яких збитків для відповідачів - є необгрунтованим та безпідставним.
Отже, оскаржувана ухвала суду, кореспондується з нормами ст. 137 ГПК України (реальним порушенням прав).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції, розглядаючи клопотання, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 року у справі № 904/1520/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
Повний текст складено 16.07.2019 року.