вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" липня 2019 р. Справа№ 910/13976/13
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від скаржника: Крупа Р.А. - довіреність № 2420 від 17.11.2017
від ліквідатора банкрута: Севастьянов С.В. - договір № 19/05-31 від 31.05.2019
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року
у справі № 910/13976/13 (суддя Пасько М.В.)
за заявою 1. Приватного підприємства „Євротерм-Львів"
2. Приватного підприємства „Вібур"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хорст"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі №910/13976/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 04.04.2019 року, ліквідовано банкрута - ТОВ „Хорст", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі № 910/13976/13 закрито.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Ярмолінський Ю.В. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у даній справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі № 910/13976/13 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.
Згідно відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, скаржник отримав копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 23.05.2019 року.
23.05.2019 року, згідно відтиску поштового штемпелю, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 20.05.2019 року подано докази направлення апеляційної скарги членам комітету кредиторів боржника та ліквідатору боржника, а також докази доплати судового збору у розмірі 1 728,90 грн.
Ухвалою суду від 28.05.2019 року вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі № 910/13976/13, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 20.06.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
31.05.2019 року апелянт завернувся до суду із заявою про участь у судовому засіданні 20.06.2019 року та у всіх наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції, проведення якої просить забезпечити у приміщенні Господарського суду Черкаської області або Черкаського окружного адміністративного суду, або Апеляційного суду Черкаської області, або Придніпровського районного суду м. Черкаси, або Соснівського районного суду м. Черкаси.
За наслідками розгляду поданої заяви ухвалою суду від 04.06.2019 року заяву арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. задоволено, призначено проведення судового засіданні 20.06.2019 року у справі № 910/13976/13 в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Черкаському окружному адміністративному суду.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. з 18.06.2019 року по 21.06.2019 року у відрядженні у зв'язку із проведенням Національною школою суддів України тренінгу щодо розгляду справ з питань банкрутства для господарських судів, ухвалою суду від 10.06.2019 року розгляд справи №910/13976/13 в режимі відеоконференції відкладено на 27.06.2019 року.
До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від Департаменту капітального будівництва та дорожнього господарства Чернівецької ОДА надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Ухвалою суду від 27.06.2019 року відкладено розгляд справи на 11.07.2019 року на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України та відмовлено в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про участь у судовому засіданні 11.07.2019 року в режимі відеоконференції.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019 року для розгляду справи № 910/13976/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді:Отрюх Б.В., Грек Б.М.
Ухвалою суду від 11.07.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № 910/13976/13 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року.
Представник скаржника в судовому засіданні 11.07.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у даній справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Представник ліквідатора банкрута в судовому засідання проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
11.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Разом з тим, в силу ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення ухвали суду від 04.04.2019 року, колегією суддів встановлено наявність порушення судом норм матеріального права, а саме Закону про банкрутство, так і процесуального права, як наслідок, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13976/13 про банкрутство ТОВ „Хорст", провадження у якій порушено ухвалою суду від 05.12.2013 року за заявою ПП "Євротерм-Львів" та ПП "Вібур". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 року за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 31 606 987,80 грн.
Постановою господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року ТОВ „Хорст" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лахненка Є.М.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника в ліквідаційній процедурі на загальну суму 34 789 713,11 грн., до якого, в тому числі, включено вимоги Ярмолінського Ю. В. першої черги на суму 26 819,44 грн.
Строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора банкрута неодноразово продовжувались судом, зокрема ухвалами від 01.12.2015 року, від 19.01.2016 року, від 17.11.2016 року, від 08.06.2017 року та від 26.10.2017 року.
05.10.2016 року до господарського суду надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора станом на 20.07.2016 року та ліквідаційного балансу банкрута станом на 15.07.2016 року.
03.04.2019 року до господарського суду надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора станом на 20.07.2016 року із урахуванням Доповнення до звіту станом на 13.02.2019 року та ліквідаційного балансу банкрута станом на 13.02.2019 року, в якому ліквідатор просить суд затвердити звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та завершити ліквідаційну процедуру у справі № 910/13976/13 про банкрутство ТОВ „Хорст".
За наслідками розгляду заявленого клопотання ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі №910/13976/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 04.04.2019 року, ліквідовано банкрута - ТОВ „Хорст", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі № 910/13976/13 закрито.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси.
З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі „Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи „Серявін та інші проти України", „Проніна проти України").
В силу положень процесуального законодавства рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються, а також яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.
Відповідні положення знайшли своє відображення у ст. 236 ГПК України.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарські суди повинні дотримуватись передбаченої статтями 234, 238 ГПК структури та послідовності викладення рішення.
Так, згідно ч. 1 ст. 234 ГПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної частини, описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою, мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу, а також резолютивної частини.
В той же час, прийнята судом першої інстанції ухвала за результатами розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута не відповідає вимогам зазначених вище положень законодавства.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить стислого викладу суті поданого звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника, оцінки доданих до нього і наявних у справі доказів, а також аналізу повноти вчинення ліквідатором заходів в ліквідаційній процедурі, з тексту ухвали не вбачається, у який саме спосіб суд дійшов висновку щодо можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.
Приймаючи спірну ухвалу, господарський суд міста Києва з посиланням на ст. 46 та 83 Закону про банкрутство, які регулюють питання закриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку із поданням на затвердження звіту ліквідатора, обмежився лише вказівкою на те, що згідно наданого на затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника, вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, оскільки ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
За таких обставин, відсутність в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції мотивувальної частини та викладу обставин, встановлених судом першої інстанції, з посиланням на відповідні докази у справі, а саме належного дослідження вчинення ліквідатором всіх дій, передбачених Законом про банкрутство, здійснення всіх можливих заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна банкрута, та законного і обґрунтованого затвердження поданого звіту та закриття провадження у справі, позбавляє можливості всебічного, повного та об'єктивного перегляду такої ухвали судом апеляційної інстанції, як наслідок колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року як такої, що прийнята з порушенням норм процесуального права щодо дослідження всіх обставин справи у їх сукупності на підставі повного та всебічного розгляду справи та відповідного їх відображення у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали.
Одночасно з наведеним вище, апеляційний суд під час перегляду справи в апеляційному порядку, досліджуючи поданий суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
В силу п. 6 ст. 83 наведеного Закону, провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо судом затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст. 46 цього Закону.
Отже, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається зі звіту ліквідатора, з метою виявлення майна чи інших активів для формування ліквідаційної маси банкрута ліквідатором направлено низку запитів до реєструючих та контролюючих органів, до повноважень яких входить ведення державної реєстрації прав власності на нерухомість, землю, технічні засоби, автотранспорт, зокрема:
- Запит до Державної авіаційної служби України (№02-11/73 від 23.07.2015 року) щодо надання інформації про те, чи проводилась органам Укравіації документи та відомості, необхідні для переміщення вантажів та/або пасажирів повітряним простором України та, чи зареєстровані за ТОВ „Хорст" об'єкти цивільної авіації - одержано відповідь за №21.1.19-13498 від 04.08.2015 року про те, що в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ТОВ „Хорст" повітряні судна ніколи не були зареєстровані.
- Запит до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (№02-11/07 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність/відсутність у ТОВ „Хорст" дозволу на виконання будівельних робіт та переліку замовника будівництва - одержано відповідь за №40-3-5 від 13.01.2015 року про те, що станом на 12.01.2015 року у Єдиному реєстрі відсутня інформація щодо видачі дозволів на виконання будівельних робіт та наявності в переліку замовників будівництва ТОВ „Хорст".
- Запит до БТІ у м. Києві (№02-11/08 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність нерухомого майна, зареєстрованого за ТОВ „Хорст", відповідно до даних книг реєстрації БТІ - одержано відповідь за №95 (И-2015) від 06.01.2015 року про те, що КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» проводило державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна відповідно до поштової адреси об'єкта нерухомого майна. Дані Бюро не систематизовані за найменуванням юридичної особи та/або прізвищем, ім'ям, ім'ям по-батькові власника, ідентифікаційним кодом та (чи) адресою його реєстрації, місця проживання. Для отримання інформації, станом на 31.12.2012 року, щодо реєстрації права власності за ТОВ „Хорст" на об'єкти нерухомого майна, необхідно вказати поштову адресу відповідного об'єкта нерухомого майна та здійснити оплату згідно рахунку, складеного на підставі тарифів, передбачених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 02.10.2013 року за №1751, зареєстрованого в ГУЮ у м. Києві від 23.10.2013 року за №52/1044.
- Запит до Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві (№02-1 1/10 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність/відсутність у банкрута об'єктів підвищеної небезпеки, великотоннажних автомобілів, технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації у вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, об'єктів нафтогазового комплексу, ділянок надр, наданих для експлуатації та будівництва підземних споруд - отримано відповідь за №04-03/400 від 29.01.2015 року про те, що за ТОВ „Хорст" великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальні споруди, парові і водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води, в Територіальному управлінні Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві не зареєстровані.
- Запит до Державного агентства земельних ресурсів України (№02-11/11 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність у банкрута у власності чи в оренді земельних ділянок, а також про останні дії, які були пов'язані із зміною чи припиненням земельних відносин ТОВ „Хорст" - одержано відповідь за №33-28-0.21-237/2-15 від 14.01.2015 року про те, що запит направлено до територіальних органів земельних ресурсів. ГУ Держземагентства у Житомирській області, ГУ Держземагентства у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, ГУ Держземагентства у Черкаській області, ГУ Держземагентства у Львівській області, ГУ Держземагентства у Київській області, ГУ Держземагентства у м.Києві, ГУ Держземагентства в Одеській області, ГУ Держземагентства у Закарпатській області, ГУ Держземагентства у Тернопільській області, ГУ Держземагентства у Кіровоградській області, ГУ Держземагентства у Вінницькій області, ГУ Держземагентства у Харківській області, ГУ Держземагентства у Хмельницькій області, ГУ Держземагентства у Рівненській області, ГУ Держземагентства в Івано-Франківській області повідомили про те, що за ТОВ „Хорст" на території області права власності або користування на земельні ділянки не зареєстровані.
- Запит до ДПІ у Печерському районі міста Києва (№02-1 1/12 від 29.12.2014 року) щодо інформації про факт та строки надання банкрутом останньої звітної документації, про наявність відкритих розрахункових рахунків у кредитно - банківських установах, повідомити фактичне місцезнаходження ТОВ „Хорст", якщо воно не співпадає з юридичною адресою фірми, повідомити прізвище головного бухгалтера, контакті телефони та домашню адресу, а також, якщо особа, яка займає зазначену посаду, змінювалась протягом діяльності банкрута, надати інформацію чи проводилася робота по примусовому стягненню податкової заборгованості та, які активи були виявлені та реалізовані, а також чи були виявлені печатки та документи, та чи порушувалася кримінальна справа щодо посадових осіб банкрута з питань несплати податків чи з інших формулювань - отримано відповідь №4746/10/26-55-15-06 від 28.01.2015 року про те, що останній звіт підприємством подано 28.02.2014 року з податку на прибуток за 2013 рік. Надано інформацію про відкриті рахунки в кредитно-банківських установах.
- Запит до Філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» (№02-11/13 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність/відсутність у банкрута об'єктів промислової власності - одержано відповідь за №06-46 від 12.01.2015 року про те, що для надання інформації відносно наявності об'єктів промислової власності, яка належить ТОВ „Хорст", необхідно провести патентно-інформаційний пошук. Вартість пошуку, згідно з діючими Тарифами на патентно-інформаційні та інші послуги Філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг», складається з вартості проведення іменного пошуку відомостей про винаходи (корисні моделі), промислові зразки, знаки для товарів і послуг ТОВ „Хорст", що становитиме 720 грн. (з урахуванням ПДВ).
- Запит до Державної служби інтелектуальної власності України (№02-1 1/14 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність/відсутність у банкрута об'єктів інтелектуальної власності - отримано відповідь №1-8/620 від 30.01.2015 року про те, що про те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки законами України про охорону прав на об'єкти права інтелектуальної власності та Положенням про Державну службу інтелектуальної власності України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 року №436/2011, не передбачено проведення Державною службою пошуку відносно наявності об'єктів інтелектуальної власності будь-яким особам, у Державної служби відсутні правові підстави для проведення пошукових робіт та надання зазначеної вище інформації.
- Запит до Київської міської митниці ДФС України (№02-11/15 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про те, чи подавалися митним органам документи та відомості, необхідні для переміщення товарів і транспортних засобів через митний контроль України та, чи переміщувалися товари і транспортні засоби через митний кордон України - отримано відповідь №222/10/26-70-20-04 від 19.01.2015 року про те, що інформація щодо митного оформлення товарів ТОВ „Хорст" у базі даних електронних копій митних декларацій Київської міської митниці ДФС за період з 29.12.2011 року по 16.01.2015 року не виявлено.
- Запит до Державної інспекції сільського господарства в місті Києві (№02-11/17 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність сільськогосподарської техніки, дорожньо-будівельної та меліоративної техніки зареєстрованої, або яка була зареєстрована в інспекції за ТОВ „Хорст" згідно з даними інформаційно-пошукових систем - отримано відповідь №01-1 1/44 від 16.01.2015 року про те, що станом на 14.01.2015 року в м. Києві немає зареєстрованої техніки за ТОВ „Хорст".
- Запит до Печерського районного центру зайнятості (№02-11/16 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про кількість працівників ТОВ „Хорст" станом на останню звітну дату та, у разі звільнення працівників - вказати фактичну дату звільнення, вказати наявність/відсутність заборгованості по заробітній платі перед працівниками - надано відповідь №07-152 від 17.01.2015 року, що додається в додатку.
- Запит до ГУ статистики у м. Києві (№02-1 1/18 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про факт та строки надання ТОВ „Хорст" останньої звітно-статистичної документації, вказати наявність/відсутність заборгованості перед бюджетом по податкам та зборам, вказати наявність дебіторської та кредиторської заборгованості банкрута та строки її виникнення, надати копії звітів, наданих ТОВ „Хорст" на останню звітну дату - одержано відповідь за №13-08/1241 від 16.01.2015 року про те, що ТОВ „Хорст" до ГУ статистики у м. Києві останню фінансову звітність подавало за 2013 рік, статистичну звітність не подавало.
- Запит до УПФ в Печерському районі м. Києва (№02-11/20 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про факт та строки надання ТОВ „Хорст" останньої звітної документації; повідомити про наявність інформації відносно всіх відкритих розрахункових рахунків ТОВ „Хорст" в кредитно-банківських установах: надати копію акту перевірки, якщо така перевірка мала місце; зазначити кількість працівників ТОВ „Хорст" станом на останню звітну дату: вказати наявність/відсутність заборгованості по заробітній платі перед працівниками ТОВ „Хорст" та перед бюджетом по податкам та зборам: вказати наявність дебіторської та кредиторської заборгованості банкрута та строки її виникнення; повідомити фактичне місцезнаходження ТОВ „Хорст", якщо воно не співпадає з юридичною адресою - одержано відповідь за №537/07 від 15.01.2015 року з наступною інформацією:
- останній звіт поданий підприємством за 2 місяці 2013 року;
- розрахункові рахунки ТОВ „Хорст" в кредитно-банківських установах: р/р НОМЕР_1 14821, МФО 300885 в ТОВ „Артем-Банк"; р/р НОМЕР_2 , МФО 380106 в ЗАТ АКБ «Трост-капітал»;
- останній акт перевірки був 20.02.2003 року, відповідно до ст. 341 номенклатури справ термін зберігання актів перевірок підприємств, установ, організацій складає 5 років, таким чином надати копію акту немає можливості;
- згідно останнього звіту за 2 місяці 2013 року на підприємстві значилося 2 працівники;
- заборгованість по заробітній платі перед працівниками ТОВ „Хорст" - 41837,61 грн.;
- станом на 05.01.2015 року у ТОВ „Хорст" кредиторська заборгованість перед Управлінням відсутня. Дебіторська заборгованість виникла станом на 21.01.2011 рік та становить 597,01 грн.
- за інформацією, яка була надана підприємством при взятті його на облік до Управління, фактичне місцезнаходження ТОВ „Хорст" співпадає з юридичною адресою.
- Запит до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (№02-11/21 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації стосовно наявності/відсутності у ТОВ „Хорст", зареєстрованих плавзасобів великого та малого флоту - отримано відповідь №110-05/1/1-15 від 30.01.2015 року про те, що Укрморрічінспекцією ведеться електронна версія Державного судового реєстру України та Суднової книги України, відповідно до якої записи щодо суден, власником або судновласником яких є юридична особа ТОВ „Хорст", відсутні.
- Запит до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (02-1 1/22 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про підприємства, установи, організації, акціями яких володіє ТОВ „Хорст", а саме повідомити їх назви, адреси, коди тощо, а також назви та реєстраторів і розмір пакетів акцій, що належать банкруту та пов'язаним з ними особами - отримано відповідь №09/04/1171/НК від 22.01.2015 року про те, що станом на 30.09.2014 року ТОВ „Хорст" серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів (10% і більше статутного капіталу) відсутнє.
- Запит до УДАІ ГУ МВС України у м. Києві (№02-11/19 від 29.12.2014 року) щодо надання інформації про наявність авто-, мототранспортних засобів зареєстрованих, або які були зареєстровані в УДАІ ГУ МВС України у м. Києві за ТОВ „Хорст" згідно з даними інформаційно-пошукових систем ДАІ та надати копії право установчих документів щодо наявного автотранспорту - отримано відповідь від 05.01.2015 року за №10/16 про те, що згідно даних АІС «Автомобіль» м. Києва станом на 21.01.2015 року транспортних засобів не зареєстровано.
Крім того, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отримано витяги:
- згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно №34010935 від 23.02.2015 року відомості у вказаному реєстрі відсутні.
- згідно витягу з Державного реєстру іпотек №34011696 від 23.02.2015 року відомості відсутні
- згідно витягу з Державного реєстру обтяжень №34012423 від 23.02.2015 року встановлено арешт ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві нерухомого майна в межах суми боргу, а саме 8 935 900,24 грн.
З Державного реєстру обтяжень рухомого майна отримано витяг №46431043 від 25.02.2015 року, з якого вбачається, що транспортний засіб - бурова машина марки SОILМЕС R825, держ.номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , 2005 року випуску перебуває у заставі у ПАТ „Артем-Банк" (код ЄДРПОУ 26253023, м. Київ. вул. Артема, 103) згідно Договору застави технологічного транспортного засобу № 1647 від 27.09.2011 року.
З метою зняття арештів, в порядку статті 38 Закону про банкрутство, на адреси ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві та ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві направлено Заяви від 28.08.2015 року про припинення чинності дії арештів.
Окрім наведеного ліквідатором вжито заходи, спрямовані на закриття розрахункових рахунків в банківських установах.
Так, з листа ДПI у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 28.01.2015 року встановлено, що ТОВ „Хорст" має розрахункові рахунки відкриті у наступних банківських установах: ПАТ „АКБ „Траст - капітал": ПАТ „КБ „Правекс - банк"; ПАТ „АК „Промінвестбанк"; АТ „Укрексімбанк"; ПАТ „КБ „Хрещатик"; АКБ „Новий"; ПАТ „ДБ „Сбербанку Росії". На адреси вищезазначених банківських установ направлено запит з проханням повідомити про наявність розрахункових рахунків ТОВ „Хорст"; у разі їх наявності повідомити адреси відділень, де відкрито рахунки, та зазначити перелік необхідних документів для їх закриття.
ПАТ „АКБ „Новий" листом №2/3-1181 від 07.08.2015 року повідомило, що ТОВ „Хорст" має відкритий рахунок № НОМЕР_5 , залишок грошових коштів на вказаному рахунку становить 0,00 грн. Заборгованість ТОВ „Хорст" перед Банком складає 25,50 грн. Адреса, за якою необхідно звернутися для вирішення питання про закриття рахунку ТОВ „Хорст" - м. Київ, вул. О. Теліги, 11, відділення №14 АКБ „Новий".
ПАТ „АК „Промінвестбанк" листом №20-2-14/1704 від 13.08.2015 року повідомило, що ТОВ „Хорст" станом на 13.08.2015 року має відкритий поточний рахунок № НОМЕР_6 у національній валюті по якому залишок коштів відсутній.
ПАТ „ДБ „Сбербанку Росії" листом від 17.08.2015 року за №7678/4/07-2-6-Б повідомило, що рахунок ТОВ „Хорст" № НОМЕР_7 у Банку закрито.
У зв'язку із тим, що відповіді від ПАТ „АКБ „Траст - капітал", АТ „Укрексімбанк" та ПАТ „КБ „Хрещатик" на адресу ліквідатора ТОВ „Хорст" не надходили, 25.09.2015 року до зазначених банківських установ направлено повторні запити з проханням повідомити про наявність/відсутність розрахункових рахунків ТОВ „Хорст" із зазначенням адрес відділень, у яких відкрито дані рахунки.
Ліквідатором в робочому порядку вжито заходів для закриття розрахункових рахунків у наведених вище банківських установах.
Розрахунковий рахунок п/р НОМЕР_8 в АТ „Артем-Банк", МФО 300885 використовувався як ліквідаційний рахунок у процедурі банкрутства ТОВ „Хорст".
Крім того, у процедурі ліквідації ТОВ „Хорст" звільнення працівників і виплата їм вихідної допомоги не відбувалися через відсутність на час визнання боржника банкрутом працевлаштованих на підприємстві осіб.
16.01.2015 року ліквідатором (голова інвентаризаційної комісії) разом із інвентаризаційною комісією у складі Директора ТОВ „Хорст" Шеховцова Є.С., Директора ТОВ „ФЗ" Махрінського Т.О. (зберігач) та представника ПП «Євротерм - Львів» Тарасевича Р.В. розпочато інвентаризацію активів ТОВ „Хорст", шо підтверджується Актом №1 від 16.01.2015 року.
Під час проведення інвентаризації майна банкрута встановлено наявність технологічного транспортного засобу машина марки SOIMЕС R825, заводський номер 2263, рік випуску - 2005. Технічний стан даного транспорту - розукомплектований, зокрема, відсутнє: головний буровий ротор, контргруз, комп'ютер керування двигуном, блок управління параметрів буріння. Вказаний технологічний транспортний засіб знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Бориспільська, 40. Відповідальність за належне збереження вищезазначеного майна покладено на директора ТОВ „ФЗ" Махрінського О.Т.
Інших майнових активів ТОВ „Хорст" ліквідатором під час проведення інвентаризації не виявлено.
Ліквідатором здійснено продаж майна банкрута шляхом проведення аукціону. Так, для продажу майна банкрута на підставі договору було залучено організатора аукціону - ТБ «Київська універсальна біржа». Організатора аукціону було обрано за конкурсом, проведеним ліквідатором.
Листом від 03.08.2015 року за № 19/04-1318 заставодержателем надано згоду на реалізацію майна, яке перебуває в заставі, у складі цілісного майнового комплексу за початковою ціною 34 789 713,11 грн.
Аукціон (відкриті електронні торги) з продажу майна, призначений на 15.09.2015 року за початковою вартістю майна 34 789 713,11 грн. визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників.
Листом від 21.10.15 року за № 19/04-1935 заставодержателем надано згоду на реалізацію майна, яке перебуває в заставі, у складі цілісного майнового комплексу на повторному аукціону за початковою ціною 27 831 770,49 грн.
Аукціон (відкриті електронні торги) з продажу майна, призначений на 23.11.2015 року за початковою вартістю 27 831 770,49 грн. визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників.
Листом від 15.12.2015 року за №19/05-2534 заставодержатель погодив порядок проведення другого повторного аукціону за початковою вартістю майна 22 265 416,39 грн.
Аукціон (відкриті електронні торги) з продажу майна, призначений на 02.02.2016 року за початковою вартістю .майна 22 265 416,39 грн. визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю учасників.
Листом від 24.02.2016 року за №19/04-518 заставодержателем надано згоду на реалізацію майна, яке перебуває в заставі, за оціночною вартістю.
Аукціон (відкриті електронні торги) з продажу майна, призначений на 18.04.2016 року за початковою вартістю 1 025 400.00 грн. визнано таким, що відбувся. Переможцем аукціону визнано ФОП Махрінська Т.В . Ціна, за якою було реалізовано майно, склала 1 025 400,00 грн.
Відповідно до Протоколу проведення аукціону було укладено договір купівлі-продажу майна від 22.04.2016 року. Розрахунки за придбане майно на аукціоні від 18.04.2016 року проведено повністю.
Загальна коштів, отриманих від продажу майна банкрута (за вирахуванням вартості послуг щодо організації проведення аукціонів з продажу майна (ТБ «Київська універсальна біржа») становить 1 016 171,14 грн.
Враховуючи, що Технологічний транспортний засіб - бурова машина марки SOILМЕС R825 перебувала у заставі в ПАТ „Артем-Банк", кошти від її реалізації майна спрямовані заставодержателю (за мінусом винагороди організатора аукціону). Зазначене підтверджується листом ПАТ „Артем-Банк" від 30.06.2016 року за №14/04-1813.
В подальшому, в ході проведення ліквідаційної процедури у даній справі ліквідатором встановлено наявність у боржника дебіторської заборгованості відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року у справі № 910/13006/14, якою затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „УкрБудКонтракт", в тому числі, кредиторські вимоги ТОВ „Хорст" на загальну суму 8 170 512, 65 грн.
Ліквідатором у відповідності до вимог законодавства вживались дії щодо реалізації відповідного майна.
Так, 20.08.2018 року на офіційних веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України опубліковано повідомлення про те, що другий повторний аукціон з продажу частинами (лотами) майна ТОВ „Хорст", проведений 15.08.2018 року, визнано таким,що відбувся. Ціна продажу майна склала 5 752,29 грн. Переможцем даного аукціону є ОСОБА_4
14.09.2018 року між ТОВ „Хорст" та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу майна ТОВ „Хорст", відповідно до якого ТОВ „Хорст" зобов'язується передати у власність ОСОБА_4 кредиторські вимоги ТОВ „Хорст" до ТОВ „УкрБудКонтракт" на загальну суму 8 170 512,65 грн., визнані ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2015 року у справі №910/13006/14.
Умовами зазначеного Договору передбачено, що право власності на Об'єкт аукціону переходить до Покупця з моменту сплати його повної вартості на поточний рахунок Продавця, вказаний у Договорі, та підписання Сторонами акту приймання-передачі Об'єкту аукціону.
ОСОБА_4 свої зобов'язання стосовно оплати вартості майна було виконано вчасно та в повному обсязі, у зв'язку із чим 14.09.2018 року між ТОВ „Хорст" та переможцем аукціону укладено Акт про передавання права власності відповідно до Договору купівлі-продажу майна банкрута.
Враховуючи те, що банківська установа, в якій ТОВ „Хорст" використовував ліквідаційний рахунок (ПАТ „Артем-Банк") ліквідована, а нові розрахункові рахунки підприємству-банкруту банківські установи не відкривають, оскільки така категорія підприємств відноситься до ризикових, під час продажу дебіторської заборгованості ТОВ „Хорст" використовувався особистий розрахунковий рахунок арбітражного керуючого Лахненка Є.М.
Кошти, які надійшли від продажу майна ТОВ „Хорст" в розмірі 5 752,29 грн., спрямовані на погашення заборгованості з оплати грошової винагороди ліквідатора у відповідності до ст. 45 Закону про банкрутство.
З метою розгляду та затвердження комітетом кредиторів боржника звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідатором скликано засідання комітету кредиторів, проведення яких було заплановано на 16.11.2018 року та на 13.02.2019 року, що підтверджується відповідними описами вкладення та фіскальними чеками відділення пошти.
У зв'язку із неявкою представників комітету кредиторів, відповідні збори комітету кредиторів, призначені на 16.11.2018 року та на 13.02.2019 року визнані такими, що не відбулись.
За вказаних обставин, враховуючи, що зареєстроване майно за ТОВ „Хорст" відсутнє і в процедурі ліквідації інших активів підприємства не виявлено, суд першої інстанції дійшов висновку про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута та ліквідацію останнього.
Однак, колегія суддів вважає, що такі дії ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута є недостатніми та неповними, а подання суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника та подальше їх затвердження судом - передчасним, з огляду на таке.
В ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватись лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна, виявлення дебіторської заборгованості тощо). Таким чином, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси.
Колегія суддів звертає увагу, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
В судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
При цьому, необхідно також зазначити, що саме після завершення всіх, передбачених Законом про банкрутство дій по здійсненню ліквідаційної процедури, та після розгляду усіх скарг та майнових спорів, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.
Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен переконатись не тільки у належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника, а і пересвідчитись у відсутності не розглянутих спорів, скарг, клопотань, розгляд яких після припинення провадження у справі про банкрутство та внесення запису до ЄДРПОУ про припинення підприємства-банкрута стане неможливим або значно утрудниться.
Відповідна правова позиція щодо алгоритму закінчення ліквідаційної процедури банкрутства викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №915/112/15 та від 14.02.2018 року у справі №927/1191/14).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час процедури розпорядження майном боржника 24.01.2014 року за участі боржника, розпорядника майна та представників АТ „Артем-Банк" і ТОВ „ФЗ" було проведено інвентаризацію активів ТОВ „Хорст", відповідно до яких виявлено наявність у боржника рухомого майна: технологічного транспортного засобу - бурова машина SOILМЕС R825, заводський номер 2263, 2005 р.в. За наслідками проведеної інвентаризації встановлено, що бурова машина є комплектною.
Результати даної інвентаризації зафіксовані в акті інвентаризації від 24.01.2014 року.
Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Ярмолінським Ю.В. було встановлено, що боржником вищевказана бурова машина придбано за 4 700 000,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.12.2010 року.
Згідно договору застави технологічного транспортного засобу від 27.09.2011 року боржник виступив Заставодавцем за зобов'язаннями ТОВ „УкрБудКонтракт" перед ПАТ „Артем-Банк". Предметом застави виступила вищевказана бурова машина, заставна вартість якої визначена у розмірі 13799000,00 грн.
Згідно довідки директора ТОВ „Хорст" Шеховцова Є.С. від 29.01.2014 року залишкова вартість вищевказаної бурової машини складає 2652341,93 грн.
Отже, вищенаведене вказує на значну вартість бурової машини в стані її повної комплектності.
В результаті подальших оглядів бурової машини, що проведені за участі розпорядника майна боржника, фактів розукомплектування бурової машини не виявлено.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час інвентаризації майна боржника в ліквідаційній процедурі, про що складено Акт №1 від 16.01.2015 року, комісією у складі директора боржника, ліквідатора банкрута та представника ТОВ „ФЗ" встановлено некомплектність технологічного транспортного засобу - бурова машина SOILМЕС R825, заводський номер 2263, 2005 р.в. Зокрема, на даному транспортному засобі відсутні наступні агрегати та вузли: головний буровий ротор; контргруз; комп'ютер керування двигуном; блок управління параметрів буріння.
За результатами проведення незалежної оцінки майна боржника, з метою подальшого продажу на аукціоні, визначено його вартість - 1 025 400,00 грн., що підтверджується висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП «ЕкспертГАРАНТ» від 15.03.2016 року.
Відтак, внаслідок розукомплектування бурової машини під час знаходження ТОВ „Хорст" у судовій процедурі банкрутства, боржнику заподіяно матеріальної шкоди щонайменше на суму 1 626 941,93 грн.
Необхідно також зазначити, що з 10.05.2013 року і до визнання боржника банкрутом бурова машина перебувала на відповідальному зберіганні у АТ „Артем-Банк" (кредитор боржника) та ТОВ „ФЗ", що підтверджується договорами відповідального зберігання від 10.05.2013 року.
Відповідно до п. 2.1.3. Договорів відповідального зберігання Зберігач зобов'язаний нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, його комплектність у відповідності з цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві.
Отже, на підставі укладених договорів АТ „Артем-Банк" та ТОВ „ФЗ" мають нести солідарну відповідальність перед банкрутом за зберігання його майна.
Однак, досліджуючи поданий на затвердження суду звіт ліквідатора, колегією суддів встановлено, що останній взагалі не містить даних про вжиття заходів щодо встановлення осіб, причетних до розукомплектування бурової машин та притягнення їх до відповідальності, зокрема, стягнення з таких осіб матеріальної шкоди, що заподіяна внаслідок даного розукомплектування, за рахунок якої можливе подальше погашення кредиторських вимог.
Не містять відповідних доказів вжиття ліквідатором вищезазначених дії і матеріали справи № 910/13976/13.
Крім того, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника також послався на те, що ліквідатором банкрута у звіті не досліджено та не відображено вжиття заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та приховування стійкої фінансової неплатоспроможності.
Зокрема, як зазначив представник скаржника, встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до звіту розпорядника майна боржника за період з 05.12.2013 року по 01.12.2014 року останнім у процедурі розпорядженням майном ТОВ „Хорст" було виявлено наявність ознак як доведення до банкрутства шляхом зловживання службовими особами ТОВ „Хорст" службовим становищем на користь та з метою отримання вигоди ТОВ „УкрБудКонтракт", чим боржнику та його кредиторам заподіяно значну шкоду, так і одночасно приховування стійкої неплатоспроможності, а саме: керівництво ТОВ „Хорст" самостійно не звернулось до суду із заявою про банкрутство за наявності для того імперативних приписів, передбачених ст. 11 Закону про банкрутство.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази проведення останнім аналізу первинної документації щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства та приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, як і не містяться відповідні відомості у звіті ліквідатора за наслідками проведення ліквідаційної процедури.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в силу ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Таким чином, маючи відповідну інформацію за наслідками проведення процедури розпорядження майном боржника, ліквідатор під час здійснення своїх повноважень у процедурі ліквідації мав перевірити відповідні обставини з метою їх підтвердження або спростування, вжити власних заходів щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення боржника до банкрутства та приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, і у разі підтвердження даних фактів, вжити дієвих заходів щодо покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника для подальшого погашення вимог кредиторів, чого ліквідатором, з рештою, зроблено не було.
Окрім наведеного, судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що стаття 20 Закону про банкрутство, порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.
Дії боржника, зокрема, але не виключно щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей, не спрямованих на досягнення розумної ділової мети, або про прийняття на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, відтак, відчуження майна боржником має здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їхніх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна завідомо призводить до зменшення обсягу платоспроможності боржника і завдає шкоди кредиторам.
Оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов'язання у боржника, у т.ч. при загрозі неплатоспроможності або надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період, є сумнівними, ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Законі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 04/01/5026/1089/2011 та від 30.01.2019 року у справі № 910/6179/17).
Згідно звіту розпорядника майна боржника за період з 05.12.2013 року по 01.12.2014 року на підставі аналізу діяльності боржника за наявними документами, останнім було встановлено, що підприємство переважно свої роботи/послуги/товари продавало не безпосереднім замовникам, а ТОВ „УкрБудКонтракт" (ймовірно за цінами нижче ринкових), при цьому ТОВ „Хорст" обтяжувало себе зобов'язаннями перед постачальниками/ субпідрядниками за ринковими цінами.
Разом з тим, ліквідатором не здійснено та у звіті не відображено аналізу договорів (правочинів) та інших майнових дій боржника, які укладались боржником до порушення справи про банкрутство у підозрілий період з метою визначення їх законності, які спрямовані на відчуження рухомого та нерухомого майна боржника.
Враховуючи вищевикладене, затвердження звіту ліквідатора ТОВ „Хорст" та ліквідаційного балансу у справі № 910/13976/13 на даному етапі є передчасним, оскільки ліквідатором не вжито всіх дій, об'єктивна необхідність яких передбачена Законом про банкрутство, з метою найбільш ефективного відшкодування кредиторської заборгованості.
На дані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та не дав їм жодної правової оцінки, обмежившись лише формальною констатацією подання звіту та поверхневим дослідженням проведення ліквідатором ліквідаційної процедури.
Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 „Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
Згідно ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про передчасність подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на не вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на захист інтересів кредиторів, виявлення активів підприємства і як наслідок належного припинення юридичної особи, та в свою чергу передчасність його затвердження судом першої інстанції та закриття провадження у справі у зв'язку з встановленими порушеннями останнім норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з огляду на що ухвала господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі №910/13976/13 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію юридичної особи - ТОВ „Хорст" підлягає скасуванню, а справа - направленню до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі №910/13976/13 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року у справі №910/13976/13 скасувати.
3. Справу направити до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури ТОВ „Хорст".
4. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі та державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 16.07.2019 року
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
Б.М. Грек