вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" липня 2019 р. Справа№ 910/14361/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тищенко А.І.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання:
за участю представників сторін:
від позивача: Дядюра Н.О. - довіреність №07/2 від 05.07.2019
від відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Міжнародна академія екології та медицини", м. Київ
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 (повний текст складено 28.03.2019)
у справі №910/14361/18 (суддя Чебикіна С.О.)
за позовом Приватного вищого навчального закладу "Міжнародна академія екології та медицини", м. Київ
до Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний коледж медицини", Київ
про стягнення 325 000,00 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У жовтні 2018 року Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародна академія екології та медицини" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний коледж медицини" (далі - відповідач) про стягнення 325000 грн.
Позовні вимоги мотивовані приписами ст.1212 ЦК України, оскільки позивачем помилково, без достатніх правових підстав, перераховані відповідачу спірні кошти.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у даній справі позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний коледж медицини" на користь Приватного вищого навчального закладу "Міжнародна академія екології та медицини" 165 000,00 грн. помилково перерахованих коштів та 2475,00 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в частині стягнення 165 000,00 грн., порушено відповідачем, оскільки ним не повернуті за вимогою позивача від 11.06.2018 помилково перераховані кошти згідно платіжних доручень № 514 від 31.07.2015 на суму 15 000,00 грн., № 651 від 19.05.2015 на суму 33 548,36 грн., № 667 від 25.05.2016 на суму 50 000,00 грн., № 09/176 від 01.06.2016 на суму 20 000,00 грн., № 683 від 07.06.2016 на суму 46 451,64 грн, оскільки договори № 20150731 від 31.07.2015, №20160518 від 18.05.2016 та №20160601 від 01.06.2016, на які міститься посилання в призначенні платежу в вищезазначених платіжних дорученнях сторонами не укладались.
Разом з тим, решта заявлених до стягнення коштів в розмірі 160 000,00 грн. були перераховані позивачем на виконання укладених між сторонами договорів поворотної фінансової допомоги №141202 від 02.12.2014 та безпроцентної позики №20150319 від 19.03.2015, з огляду на що суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, у зв'язку з чим відмовив позивачу у стягненні вказаних коштів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародна академія екології та медицини" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та постановити нове, яким позов задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції всупереч приписам ст. 46 ГПК України повернув заяву позивача про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, та за наслідками розгляду спору необґрунтовано відмовив в частині стягнення 50 000,00 грн перерахованих згідно платіжного доручення №396 від 19.03.2015 та стягнення 10 000,00 грн., перерахованих згідно платіжного доручення №429 від 23.04.2015 у зв'язку з застосуванням наслідків пропуску позовної давності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/14361/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу "Міжнародна академія екології та медицини" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/14361/18, справу призначено до розгляду на 09.07.2019 о 12 год. 00 хв.
Розпорядженням в. о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2019, справу №910/14361/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 прийнято до свого провадження вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Міжнародна академія екології та медицини" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/14361/18, розгляд справи призначено на 15.07.2019 на 14 год. 00 хв.
Явка представників сторін.
У судове засідання 15.07.2019 з'явився представник позивача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/14361/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.
Представник відповідача у судове засідання 15.07.2019 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Позивач у даній справі звернувся до суду першої інстанції з вимогою про стягнення з відповідача 325 000,00 грн помилково перерахованих грошових коштів на підставі ст. 1212 ЦК України.
В процесі розгляду справи позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою він просив суд стягнути з відповідача 175 000,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, а також 150 000,00 грн основного боргу за договорами поворотної фінансової допомоги №141202 від 02.02.2014 року та №20150319 від 19.03.2015, 51 930,00 грн інфляційних збитків та 13 513,54 грн 3% річних.
Враховуючи, що позивач у вказаній заяві просив одночасно змінити предмет та підстави позову (нові позовні вимоги), що не відповідає приписам ст. 46 ГПК України, суд першої інстанції повернув зазначену заяву без розгляду та розглянув справу виходячи з первісно заявлених вимог позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.12.2014 між Приватним вищим навчальним закладом "Міжнародний коледж медицини" (позичальник) та Приватним вищим навчальним закладом "Міжнародна академія екології та медицини" (позикодавець) укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 141202 (далі - Договір №141202), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. Договору №141202).
19.03.2015 між Приватним вищим навчальним закладом "Міжнародний коледж медицини" (позичальник) та Приватним вищим навчальним закладом "Міжнародна академія екології та медицини" (позикодавець) укладено Договір безпроцентної позики № 20150319 (далі - Договір №20150318), за умовами якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. Договору №20150319).
На виконання вищезазначених Договорів позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 160 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №289 від 02.12.2014 на суму 100 000,00 грн. з призначенням платежу "поворотна фінансова допомога згідно договору №141202 від 02.12.2014", платіжним дорученням № 396 від 19.03.2015 на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу "безпроцентна позика згідно договору №20150319 від 19.03.2015" та платіжним дорученням № 429 від 23.04.2015 на суму 10 000,00 грн. з призначенням платежу "безпроцентна позика згідно договору №20150319 від 19.03.2015". Вказані грошові кошти відповідач позивачу не повернув.
Крім того, позивач в період з травня 2015 року по червень 2016 року перераховував на поточний рахунок відповідача кошти в загальній сумі 165 000,00 грн. згідно таких платіжних доручень: № 514 від 31.07.2015 на суму 15 000,00 грн. із призначенням платежу "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20150731 від 31.07.2015"; № 651 від 19.05.2015 на суму 33 548, 36 грн. із призначенням платежу "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20160518 від 18.05.2016"; № 667 від 25.05.2016 на суму 50 000,00 грн. із призначенням платежу - "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20160518 від 18.05.2016"; № 09/176 від 01.06.2016 на суму 20 000,00 грн. із призначенням платежу - "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20160518 від 18.05.2016"; № 683 від 07.06.2016 на суму 46 451,64 грн. із призначенням платежу "поворотна фінансова допомога згідно договору №20160601 від 01.06.2016".
11.06.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути вищевказані помилково перераховані грошові кошти. Вказану вимогу відповідач залишив без задоволення.
Оскільки між сторонами не укладались договори на які містяться посилання у вказаних платіжних дорученнях, а вказані кошти, які були помилково перераховані на рахунок відповідача останній не повернув, позивач звернувся до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі, або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15.
За змістом положень ст. 1212 ЦК України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А отже, кошти, отримані як оплата за виконання робіт за договором і набуті за наявності правових підстав для цього, не можуть бути витребувані згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2013 у справі N 5006/18/13/2012, від 14.10.2014 у справі № 922/1136/13).
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зауважити, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки доказів укладення між сторонами договорів №20150731 від 31.07.2015, №20160518 від 18.05.2016 та №20160601 від 01.06.2016 на які містяться посилання в платіжних дорученнях № 514 від 31.07.2015 на суму 15 000,00 грн. із призначенням платежу "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20150731 від 31.07.2015"; № 651 від 19.05.2015 на суму 33 548, 36 грн. із призначенням платежу "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20160518 від 18.05.2016"; № 667 від 25.05.2016 на суму 50 000,00 грн. із призначенням платежу - "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20160518 від 18.05.2016"; № 09/176 від 01.06.2016 на суму 20 000,00 грн. із призначенням платежу - "поворотна фінансова допомога згідно договору позики №20160518 від 18.05.2016"; № 683 від 07.06.2016 на суму 46 451,64 грн. із призначенням платежу "поворотна фінансова допомога згідно договору №20160601 від 01.06.2016" відповідачем суду не надано, вказані грошові кошти в загальному розмірі 165 000,00 грн відповідачем отримано безпідставно, з огляду на що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині є обґрунтованим.
При цьому, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 160 000,00 грн, перерахованих за платіжними дорученнями №289 від 02.12.2014 на суму 100 000,00 грн., № 396 від 19.03.2015 на суму 50 000,00 грн., № 429 від 23.04.2015 на суму 10 000,00 грн., оскільки вказані кошти перераховані на виконання чинних договорів поворотної фінансової допомоги №141202 від 02.12.2014 та на виконання договору безпроцентної позики №20150319 від 19.03.2015, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. Доказів протилежного позивачем суду не надано.
Заперечення апелянта, викладені в апеляційній скарзі стосовно необґрунтованого повернення судом першої інстанції його заяви про зміну підстав позову та збільшення розміру позовних вимог від 06.02.2019, колегія суддів апеляційного господарського відхиляє та не приймає, оскільки одночасна зміна предмету та підстав позову, яка вбачається зі змісту вказаної заяви, суперечить приписам ст. 46 ГПК України, тому висновок суду першої інстанції про залишення вказаної заяви позивача без розгляду є обґрунтованим.
Твердження апелянта щодо необґрунтованості рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 з огляду на неправильне застосування судом наслідків пропущення строків позовної давності за вимогами про стягнення 50 000,00 грн. перерахованих згідно платіжного доручення №396 від 19.03.2015 та стягнення 10 000,00 грн. перерахованих згідно платіжного доручення №429 від 23.04.2015 є безпідставними, так як підставою для відмови судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог в цій частині є саме їх необґрунтованість.
За таких обставин, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладені обставини, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції. При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, та правомірно задовольнив позов повністю.
Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/14361/18 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються Північним апеляційним господарським судом на Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародна академія екології та медицини".
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Міжнародна академія екології та медицини" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/14361/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 у справі №910/14361/18 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14361/18 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 16.07.2019.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді А.І. Тищенко
Г.П. Коробенко