79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" липня 2019 р. Справа №909/70/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Скрипчук О.С.
суддів Галушко Н.А.
Зварич О.В.
Секретар судового засідання Лагутін В.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (М.С.Europa Trans Holdings Limited) за вих. № 01-11/06 від 11.06.2019
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 (м. Івано-Франківськ, суддя Максимів Т.В.)
про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед»
у справі № 909/70/18
за позовом: Національного банку України, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова компанія», м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
за участю представників:
від апелянта - Міськів О.Т. - ордер серії ІФ № 069314 від 24.06.2019;
від позивача - Перетятько С.М. - довіреність № 18-0014/23697 від 03.05.2019 (присутній в Господарському суді м. Києва);
від відповідача - Скриннікова Н.С. - ордер серії КС № 503591 від 10.07.2019 (присутня в Господарському суді м. Києва);
від третьої особи - не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 у справі № 909/70/18 повернено позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до Національного банку України, до ТОВ «Станіславська торгова компанія» про визнання відсутнім права вимоги Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки земельну ділянку для будівництва та обслуговування оздоровчого комплексу, розташованої за адресою: Івано АДРЕСА_1 . Дачна - за іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстровим номером № 2363 та про визнання права вимоги Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору № 12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки земельну ділянку для будівництва та обслуговування оздоровчого комплексу, розташованої за адресою: Івано АДРЕСА_2 Франківська АДРЕСА_1 . Дачна - за іпотечним договором від 29.12.2009, укладений між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстровим номером № 2363.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована нормами ст.ст. 49, 180 ГПК України, а також тим, що позовна вимога Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» не спрямована на предмет спору між сторонами, а є окремою позовною вимогою, що може бути заявлена в самостійному позові.
Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 у справі № 909/70/18 скасувати та передати справу № 909/70/18 на розгляд до суду першої інстанції зі стадії підготовчого провадження, задоволити клопотання про вступ Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті ухвали не врахував, що на виконання умов кредитного договору укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» укладено договір застави корпоративних прав від 31.10.2012, згідно з умовами якого Національний банк України задовольнив свої вимоги за кредитними договорами за рахунок майна, що було передано в заставу, зокрема шляхом укладення з Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» договору про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа -Транс ЛТД».
Як зазначає апелянт, 11.06.2015 Національний банк України реалізував своє право за процедурою позасудового врегулювання спору, задовольнив свої грошові вимоги, отримавши предмет застави за договором застави корпоративних прав шляхом укладення договору відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа -Транс ЛТД» та став власником 100% часток, що становить 100% від розміру статутного капіталу відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа -Транс ЛТД».
На думку апелянта, суд першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали не врахував, що кредитні зобов'язання ПАТ «КБ Фінансова Ініціатива» за кредитним договором № 12/09/5 від 13.05.2014 фактично виконані заставодавцем (Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед») в повному обсязі, а незаконна відмова суду у прийнятті її позовної заяви як третьої особи про визнання відсутнім права вимоги Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки земельну ділянку за іпотечним договором від 29.12.2009 та визнання права вимоги Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки земельну ділянку за іпотечним договором від 29.12.2009, порушує права та інтереси, так як відбулася заміна кредитора у зобов'язанні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України та перехід до Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» права вимоги на предмет іпотеки.
Як зазначає апелянт, порушення таких прав та інтересів має місце, оскільки захист прав третьої особи (кредитора) у справі за позовом Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до Національного банку України, до ТОВ «Станіславська торгова компанія» як майнового поручителя в межах одного провадження є більш прогнозованим та відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання та забезпечує справедливий розгляд справи.
Крім того, апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з підстав, що ст. 174 ГПК України не передбачено такої підстави для повернення позову, а питання про повернення позовної заяви судом в підготовчому провадженні 31.05.2019 не вирішувалося, а було прийнято поза межами судового засідання після закриття підготовчого провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (М.С.Europa Trans Holdings Limited) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед».
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 справу призначено до розгляду на 10.07.2019.
Апелянт на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2019 надав суду оригінал повернутої позовної заяви.
У судовому засіданні 10.07.2019 представник апелянта заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися із відзивом на апеляційну скаргу позивача, який на адресу апелянта не надходив. Суд апеляційної інстанції оголосив перерву у судовому засіданні для надання можливості представнику апелянта ознайомитися з відзивом.
У судовому засіданні 10.07.2019, проведеному в режимі відеоконференції, представники сторін та апелянта навели свої доводи та міркування, з приводу поданої апеляційної скарги.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, заслухавши в судовому засіданні представників апелянта та сторін, суд встановив наступне.
Національний банк України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача - ТОВ «Станіславська торгова компанія», м. Київ, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в рахунок погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» за кредитними договорами від 29.12.2009 № 61/09, від 13.05.2014 № 12/09/5 звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», на земельну ділянку площею 2,0549 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі змісту первісної позовної заяви, Національний банк України звернувся з позовом до ТОВ «Станіславська торгова компанія» про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» як позичальник, не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені умовами кредитних договорів та не сплатив у відповідні строки кошти.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядалася за правилами загального позовного провадження, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива».
30 травня 2019 року через загальний відділ діловодства Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (М.С.Europa Trans Holdings Limited) як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у якій заявник просить визнати відсутнім права вимоги Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», посвідченим за реєстровим номером № 2363 та визнати право вимоги Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору № 12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», посвідченим за реєстровим номером № 2363.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Компанія «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (М.С.Europa Trans Holdings Limited) зазначила що на виконання умов кредитного договору, укладеного між Національним банком України та Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» укладено договір застави корпоративних прав від 31.10.2012, згідно умов якого Національний банк України задовольнив свої вимоги за кредитними договорами за рахунок майна, що було передано в заставу, зокрема шляхом укладення з Компанією «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» договору про задоволення вимог заставодержателя шляхом відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа -Транс ЛТД».
Надалі, як зазначає третя особа із самостійними вимогами, 11.06.2015 Національний банк України реалізував своє право за процедурою позасудового врегулювання спору, задовольнив свої грошові вимоги, отримавши предмет застави за договором застави корпоративних прав шляхом укладення договору відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа -Транс ЛТД» та став власником 100 % часток, що становить 100 % від розміру статутного капіталу відступлення частки в статутному капіталі ТОВ «Європа -Транс ЛТД».
Таким чином, на думку третьої особи із самостійними вимогами, її права є порушені, оскільки після повного погашення нею заборгованості перед Національним банком України за кредитним договором № 12/09/5 від 13.05.2014 до неї перейшло право вимоги на предмет іпотеки в силу п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 у справі № 909/70/18 повернено позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» про визнання відсутнім права вимоги Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки земельну ділянку для будівництва та обслуговування оздоровчого комплексу, розташованої за адресою: Івано АДРЕСА_2 Франківська область АДРЕСА_3 м. Яремче, АДРЕСА_4 . Дачна - за іпотечним договором від 29.12.2009, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстровим номером № 2363 та про визнання права вимоги Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору № 12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки земельну ділянку для будівництва та обслуговування оздоровчого комплексу, розташованої за адресою: Івано АДРЕСА_2 Франківська АДРЕСА_1 . Дачна - за іпотечним договором від 29.12.2009, укладений між Національним банком України та ТОВ «Станіславська торгова компанія», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л.М. за реєстровим номером № 2363.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції керувався наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
При цьому позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п'ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 ГПК України.
Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Отже, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов'язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України обов'язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.
Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.
Позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові (Правова позиція викладена у поставі Великої Палати від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, провадження № 12-65гс19).
Судова колегія зазначає, що позовна заява Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо визнання відсутнім права вимоги Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009 та визнання права вимоги Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору № 12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009 спрямована поза межами предмета первісного спору у цій справі, яким є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009 в рахунок погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» за кредитними договорами від 29.12.2009 № 61/09, від 13.05.2014 № 12/09/5.
Враховуючи норми ст. 49 ГПК України, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позов Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» про визнання відсутнім права вимоги Національного банку України до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору №12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009 та визнання права вимоги Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» до ТОВ «Станіславська торгова компанія», що випливає з кредитного договору № 12/09/5 від 13.05.2014 на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29.12.2009 не містить самостійних вимог щодо предмета спору у цій справі (звернення стягнення на предмет іпотеки), а вимога за цим первісним позовом виникла з інших правовідносин, які відповідно врегульовані різними нормами права, аніж позов третьої особи.
Разом з тим, суд зазначає, що позови виникли і щодо різних предметів спору: за первісним позовом - щодо заборгованості за кредитними договорами від 29.12.2009 № 61/09, від 13.05.2014 № 12/09/5 та іпотечним договором від 29.12.2009, а за позовом третьої особи із самостійними вимогами - щодо визнання права вимоги та визнання відсутнім права вимоги відповідно за кредитним договором від 13.05.2014 № 12/09/5 на предмет іпотечного договору від 29.12.2009.
З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для спільного розгляду заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та первісного позову Національного банку України.
Стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
В оскаржуваній ухвалі від 03.06.2019 суд першої інстанції як підставу для повернення позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами зазначив норми ст.ст. 49, 180 ГПК України, якими передбачені порядок та вимоги, яким має відповідати позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову.
При цьому, судова колегія зазначає, що позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред'явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч. 5 ст. 49 ГПК України та ч. 4 ст. 180 ГПК України. Так, відповідно до ч. 5 ст. 180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору про вступ у справу подана 30.05.2019 до закінчення підготовчого провадження у справі, та розглянута судом першої інстанції 03.06.2019, що не є безумовною підставою для скасування ухвали суду від 03.06.2019.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 у справі № 909/70/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні апеляційної скарги Компанії «М.С. Європа Транс Холдінгз Лімітед» (М.С.Europa Trans Holdings Limited) за вих. № 01-11/06 від 11.06.2019 відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 03.06.2019 у справі № 909/70/18 залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12.07.2019.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Зварич О.В.