10 липня 2019 року
м. Харків
справа № 641/7612/16-ц
провадження № 22-з/818/218/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року в складі судді Колодяжної І.М.,
У вересні 2016 року ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_2 звернулися у суд із позовом до ОСОБА_5 про виділ житлових приміщень в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, уточненою ухвалою цього ж суду від 23 січня 2019 року про виправлення описки, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 липня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Перерозподілено частки у праві спільної часткової власності співвласників у житловому будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 71/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_5 право власності на 29/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Виділено в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спільну сумісну власність 71/100 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , а саме: в житловому будинку літ. «А-1» приміщення літ. 1-3 площею 9,4 кв. м. та літ 1-4 площею 13,2 кв. м.; кухню літ. 1-1 площею 10,4 кв. м. та тамбур літ. 1 площею 2,5 кв. м.; житловий будинок літ. «Е-1» з приміщеннями коридору літ. 3-1 площею 16,4 кв. м.; кухні літ. 3-2 площею 21,2 кв. м.; житлові кімнати літ. 3-3 площею 12,5 кв. м. та літ. 3-4 площею 19,6 кв. м.; підсобні приміщення літ. 3-5 площею 8,5 кв. м. та літ. 3-6 площею 5,5 кв. м.; надвірні споруди: вбиральню літ. «Г», погріб літ. «Ж», вигрібну яму літ. «О», хвіртку № 4, огорожі № 6, № 9, № 10. Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на ці житлові кімнати та надвірні споруди.
Припинено право спільної часткової власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Виділено в спільне користування позивачам земельну ділянку площею 598,615 кв. м. Границя між земельними ділянками співвласників проходить у наступний спосіб: по лінії розподілу житлового будинку літ. «А-1» та прибудови літ. «а»; від стіни прибудови літ. «а» відрізок довжиною 5,51 м. до крапки А, яка знаходиться на відстані 2,00 м. від кута житлового будинку літ. «Е-1»; по прямій відрізок довжиною 13,82 м.; поворот праворуч відрізок довжиною 38,71 м., що розділяє тильну сторону земельної ділянки на відрізки 10,78 м. та 6,72 м. Границя по варіанту порядку користування земельною ділянкою вказана червоним кольором в додатку № 2 Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 3592/19905/19906, складеного 30 жовтня 2017 року експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальному розмірі 9 977 грн.
Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати в загальному розмірі 7 343 грн. 62 коп.
Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року абзац десятий резолютивної частини постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року викладено в такій редакції:
«Границя між земельними ділянками співвласників проходить у наступний спосіб: по лінії розподілу житлового будинку літ. «А-1» та прибудови літ. «а»; від стіни прибудови літ. «а» відрізок довжиною 5,51 м. до крапки А, яка знаходиться на відстані 2,00 м. від кута житлового будинку літ. «Е-1»; по прямій відрізок довжиною 13,82 м. на відстані 2,00 метрів від житлового будинку літ. «Е-1»; поворот праворуч відрізок довжиною 38,71 м., що розділяє тильну сторону земельної ділянки на відрізки 10,78 м. та 6,72 м.».
14 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року.
Заява мотивована тим, що під час встановлення межі на частині земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть бути насадження, дерева та плодородні кущі, які розташовані на даний час на земельній ділянці ОСОБА_5 . Посилаючись на вказані обставини, просив роз'яснити постанову суду апеляційної інстанції від 16 січня 2019 року та зазначити, ким та за чий рахунок необхідно проводити пересадку вказаних насаджень під час встановлення границі між земельними ділянками сторін.
12 червня 2019 року ОСОБА_5 подав до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року, яку ухвалою суду апеляційної інстанції від 10 липня 2019 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
05 липня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про залишення без розгляду заяви про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2019 року.
Заява мотивована тим, що зі змісту заяви ОСОБА_5 від 12 червня 2019 року, останній відомо, що при перенесенні границі земельної ділянки частина її власного майна може опинитись на земельній ділянці позивачів. Тому питання про збереження власного майна та його зберігання повинно вирішуватись особисто ОСОБА_5 без порушення та завдання шкоди правам, свободам та гідності позивачів, у зв'язку з чим у нього відсутні підстави для підтримання поданої заяви про роз'яснення судового рішення від 16 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 257 ЦПК України - суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, законом, що регулює подібні за змістом відносини щодо залишення заяви без розгляду, є пункт 5 частини 1 статті 257 ЦПК України, якої передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Керуючись п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення залишити без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 15 липня 2019 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді Р.М. Піддубний
О.Ю. Тичкова