Ухвала від 12.07.2019 по справі 553/1642/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/1642/15-ц Номер провадження 22-ц/814/2067/19Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

УХВАЛА

12 липня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Кузнєцової О.Ю.,

суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

розглянувши заяву судді Кузнєцової О.Ю. про самовідвід

у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 05 червня 2019 року

по справі за скаргою ОСОБА_1 на незаконнії дії, неправомірну бездіяльність посадових осіб органів Державної виконавчої служби, Міністерства юстиціх України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо протиправої відмови виконувати рішення суду,-

ВСТАНОВИЛА

При розподілі справ автоматизованою системою документообігу суду Кузнєцову О.Ю., визначено головуючим у складі колегії суддів: Кузнєцової О.Ю., Гальонкіна С.А., Хіль Л.М. у цивільній справі № 553/1642/15-ц за скаргою ОСОБА_1 на незаконнії дії, неправомірну бездіяльність посадових осіб органів Державної виконавчої служби, Міністерства юстиціх України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо протиправої відмови виконувати рішення суду.

Під час підготовки справи до апеляційного розгляду в порядку ст. 365 ЦПК України, було встановлено, що Кузнєцова О.Ю. , як суддя, неодноразово брала участь в розгляді цивільних справ за участі ОСОБА_1 . Останній неодноразово вказував, що має сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Кузнєцової О.Ю.

З цих підстав, керуючись вимогами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддею Кузнєцовою О.Ю. заявлено самовідвід.

Підстави, за наявності яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), визначені статтею 36 ЦПК України.

Згідно п. 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п. 1).

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутій проти Хорватії» (Kutit v Croatia), № 48778/99, пункт 25, ЕCHR 2002-II).

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначається за суб'єктивними та об'єктивними критеріями.

Об'єктивний критерій полягає зокрема у тому, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

ЄСПЛ у рішення по справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) (пункти 104 та 106) зазначив, що існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований, сумнів у його безсторонності (серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fеуv.Аustria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЕСНК 2000-ХІІ). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Кюббер проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), Series А, № 86).

Отже, з наведеного слідує, що рішення суду, ухвалене за наслідками вирішення спору, не має викликати сумнівів щодо його законності та об'єктивності.

З урахуванням наведеного та з метою гарантування упевненості усіх учасників справи щодо безсторонності суду при вирішенні цього спору, колегія суддів вбачає наявність інших обставин, які можуть викликати сумнів в неупередженості або ж об'єктивності судді, що є підставою для задоволення заявленого суддею Кузнєцовою О.Ю. самовідводу.

Справу необхідно передати до канцелярії апеляційного суду для повторного розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу суду.

Керуючись ст.ст. 36, 40ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву судді Кузнєцової О.Ю. про самовідвід - задовольнити, а справу передати до канцелярії Полтавської апеляційного суду для повторного розподілу її за програмою автоматизованої системи документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю. Кузнєцова

С.А. Гальонкін

Л.М. Хіль