Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8/19 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 29 Доповідач Галацевич О. М.
10 липня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Галацевич О.М.,
суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №296/8/19 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Богунського районного суду м. Житомира, ухвалене 14 травня 2019 року суддею Лєдньовим Д.М. у м. Житомирі, повний текст рішення складено 15 травня 2019 року,
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути із виконавчого комітету Житомирської міської ради на її користь 200000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовувала вимоги тим, що постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 16.02.2016 її позов до Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання не чинними рішень, стягнення моральної шкоди у справі № 296/12002/13а задоволено, проте виконавчим комітетом Житомирської міської ради подано незаконну та необґрунтовану апеляційну скаргу, чим їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 200000 грн.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.
На її думку, розглядаючи справу, суд першої інстанції не захистив її конституційних прав, порушив її право на справедливий суд, незаконно відмовив у розгляді чисельних порушень законодавства та протиправних діянь виконавчого комітету Житомирської міської ради. Ухвалюючи рішення про залишення її позову без задоволення, суд першої інстанції надав привілеї відповідачу та сприяє приховуванню протиправних діянь останнього. Крім того, просила постановити окрему ухвалу щодо протиправних діянь виконавчого комітету.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явились.
ОСОБА_1 надіслала заяву про розгляд апеляційної скарги у її відсутність.
Представник відповідача просив відкласти розгляд справи, посилаючись на перебування у відпустці представника, що здійснює супровід даної справи.
Разом з тим, Житомирська міська рада є юридичною особою, у структурі якої є юридичний департамент, а тому мала можливість забезпечити участь у справі іншого представника виконавчого комітету.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Змістом статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Судом першої інстанції встановлено та із матеріалів справи вбачається, що постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 16.02.2016 задоволено позов ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання не чинними рішень, стягнення моральної шкоди. Визнано нечинними: рішення-висновок Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Виконавчого комітету Житомирської міської ради №185-П-2013; рішення - рекомендацію постійної депутатської комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Житомирської міської ради від 23 травня 2013 року; рішення 24 сесії шостого скликання Житомирської міської ради від 11 листопада 2013 року № 587. Стягнуто з Виконавого комітету Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 100000 грн моральної шкоди (а.с. 20зв.-22).
Житомирською міською радою 07.06.2016 подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення (а.с. 12- 13).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017 апеляційну скаргу Житомирської міської ради задоволено, постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 16.02.2016 скасовано, прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирської міської ради, виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання не чинними рішень, стягнення моральної шкоди.
11.12.2018 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2017, якою скасовано постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 16.02.2016, залишено без змін (а.с. 61-65).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження існування обставин, що є передумовою відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. 23 ЦК України, а також не встановлено порушення прав позивача та протиправності діяння чи бездіяльності виконавчого комітету, завдання у зв'язку із цим моральної шкоди.
Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Право оскаржити судове рішення закріплено законом. Звернення Житомирької міської ради із апеляційною скаргою на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 16.02.2016 є реалізацією такого права і не може бути підставою для задоволення позову ОСОБА_1
Обгрунтованість апеляційної скарги, її зміст, додержання виконавчим комітетом вимог щодо її змісту та форми не має правового значення для вирішення справи.
Підстав для постановлення окремої ухвали відносно виконавчого комітету суд апеляційної інстанції не вбачає.
Крім того, позивачка зазначає, що їй заподіно моральної шкоди поданням виконавчим комітетом Житомирської міської ради 07.06.2016 апеляційної скарги, проте до позовної заяви додала апеляційну скаргу, яка подана не виконачим комітом, а міською радою, яка не є відповідачем у справі.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність ухваленого судового рішення не впливають.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складений 15 липня 2019 року.