Справа № 524/4316/18 Номер провадження 22-ц/814/2022/19Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
15 липня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Триголова В.М.
суддів: Лобова О.А., Прядкіної О.В.
розглянула в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 травня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договорів припиненими-
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернуласяв суд з позовом до ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» про визнання договорів припиненими, посилаючись на те, що 21 серпня 2007 року між нею та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" був укладений кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кредит в сумі 19975 доларів США строком користування до 21.08.2017 року. В забезпечення виконання зобов'язань між нею та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1 . Зобов'язання щодо повернення кредиту, сплату відсотків та комісії проводились нею належним чином, останній платіж внесено 05.07.2017 року. 15.01.2018 року на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено заяву про надання довідки про повне виконання умов кредитного договору та відсутність заборгованості. Відповідь на її заяву не надійшла. На даний час вона позбавлена можливості вільно розпоряджатись своєю власністю через наявність обтяження.
У позові ОСОБА_1 просила визнати припиненим кредитний договір №1/PVN18-08-07 від 21 серпня 2007 року; визнати припиненим договір іпотеки, посвідчений 21.08.2007 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ліньковою Ю.Л., за реєстровим номером 3669, згідно якого передано в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про визнання договорів припиненими - відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення її позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісії виконані позивачем достроково, а тому доводи банку про наявність боргу по нарахованій пені є безпідставними. Окрім того, вважає, що до заявленого відповідачем розміру пені слід застосувати позовну давність, передбачену ч.2 ст. 258 ЦК України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 21.08.2007 року між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1/PVN18-08-07 відповідно до якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 19975 доларів США з оплатою по процентній ставці 11% річних.
Відповідно до п.3.2 кредитного договору №1/PVN18-08-07 від 21.08.2007 позичальник зобов'язується повністю повернути редитні ресурси, отримані за цим договором до 21 серпня 2017 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісяця в термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредитних ресурсах у складі щомісячного Ануїтентного платежу, розмір якого за цим договором становить 278, 60 доларів США.
Згідно п.6.1. кредитного договору №1/PVN18-08-07 від 21.08.2007 за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2.,3.4., 4.3., 4.4., 4.6., 4.7.,.4.8. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №1/PVN18-08-07-Z.
15.01.2018 року ОСОБА_1 на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» направлено заяву, в якій вона просила надати їй докази про повне виконання зобов'язань за кредитним договором (довідку про відсутність заборгованості) для подання в нотаріальну контору.
Згідно наданого відповідачем розрахунку заборгованості, станом на 21.08.2017 основна заборгованість по кредиту, по відсотках - відсутня та по комісії сплачені. Разом із тим, за порушення умов договору відповідачем нараховано пеню в сумі 121 507, 89 грн.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (ст.17 ЗУ "Про іпотеку")
Відповідно до положень кредитного договору, укладеного сторонами, він набуває чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений кредитний договір має виконуватися належним чином. Виконання договору полягає в здійсненні сторонами прав, виконанні ними обов'язків, що виникли із зобов'язання, заснованого на договорі. Однією з підстав припинення договірних відносин і є виконання сторонами умов договору. Якщо сторони належним чином виконали свої обов'язки в установлений строк відповідно до норм законодавства, а також вимог, передбачених договором, зобов'язання можна вважати припиненим.
Кредитний договір може бути припиненим у зв'язку із закінченням терміну його дії, а також належним і реальним виконанням відповідних зобов'язань сторонами.
Отже, припинення кредитного зобов'язання можливе виконанням, проведеним належним чином. Під припиненням кредитного зобов'язання необхідно розглядати припинення всіх прав та обов'язків сторін такого зобов'язання, а саме: кредитора щодо надання коштів позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, і повернення коштів (кредиту) позичальником у визначений кредитним договором термін і сплати процентів за надання кредитором коштів, а також прав та обов'язків сторін, які випливають із усіх інших умов, установлених кредитним договором, в тому числі щодо сплати нустойок.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що позивачем було допущено порушення виконання зобов'язання за кредитним договором, зокрема, строки сплати щомісячних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість із сплати пені, місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що позивачем не було доведено повне виконання зобов'язань за договором та належним чином.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо незгоди з діями банку та з нарахованою пенею, періодами її нарахування, не заслуговують на увагу, оскільки відмова банку у зверненні в суд з вимогами до позивача про стягнення заборгованості за цим кредитним договорпм та пропуск строку позовної давності, не визначена законом як підстава для визнання кредитного договору припиненим.
За вказаних обставин, колегія судів приходить до переконання, що рішення суду ухвалено з дотриманням вимог закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 17 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді: О.А. Лобов
О.В. Прядкіна