Провадження № 22-ц/803/6366/19 Справа № 212/7836/17 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
09 липня 2019 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/7836/17
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
секретар судового засідання - Чубіна А.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль",
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року, яке ухвалено суддею Пустовітом О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області о 15 годині 53 хвилин та повне судове рішення складено 02 травня 2019 року, -
У грудні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (надалі - ПАТ «Криворізька теплоцентраль») про визнання наказу незаконним.
Позов мотивовано тим, що позивачка ОСОБА_1 працювала на посаді Генерального директора Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», правонаступником якого є ПАТ «Криворізька теплоцентраль», на підставі контракту №4-2016 від 08.06.2016 року.
22.06.2017 року позивачка була звільнена з посади Генерального директора за п.8 ст.36 КЗпП України, на підставі наказу по підприємству №184-к від 22.06.2017 року та наказу Фонду державного майна України №1019 від 22.06.2017 року.
При звільненні ОСОБА_1 було не в повному обсязі виплачено заробітну плату та не проведено остаточний розрахунок при звільненні, у зв'язку із цим вона звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відповідним позовом.
Після неодронарозивх звернень до відповідача із запитами щодо невиплати заробітної плати, позивачці стало відомо, що згідно наказу №350 від 27.06.2017 року «Про приведення у відповідність документів», на підставі акту про службове розслідування та з метою приведення у відповідність нормам чинного законодавства документообігу на підприємстві при відстороненні від роботи (посади) працівника без збереження заробітної плати, виконуючий обов'язки Генерального директора розпорядився визнати недійсними графи табелів робочого часу, що відображають фактично відпрацьований позивачкою час, замість цього «вважати вірним» відсутність позивачки на робочому місці з відповідним зазначенням в табелях обліку робочого часу, за період відсторонення від посади.
Посилаючись на те, що відповідно до ухвал Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.02.2017 року, від 27.03.2017 року та від 29.05.2017 року її було відсторонено від посади Генерального директора, а не від роботи, уточнивши позовні вимоги, позивачка ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним наказ ПАТ «Криворізька теплоцентраль» № 350 від 27.06.2017 року «Про приведення у відповідність документів» та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що жодного наказу Фонду державного майна України про відсторонення позивачки від роботи на видавалося, вона весь час перебувала на робочому місці та виконувала свої посадові обов'язки, у зв'язку з чим були відсутні підстави для коригування табелю виходу на роботу та внесення змін до первинних бухгалтерських документів.
При цьому, зазначає, що оспорюваним наказом її позбавлено заробітної плати за фактично відпрацьований час та внесено недостовірні дані в табелі обліку робочого часу, із зазначенням недостовірної інформації про відсутність її на роботі.
Також, позивач вказує й на те, що відсутні правові підстави для відрахування із заробітної плати, які передбачені ч. 1 ст. 127 КЗпП України, а тому видання наказу по підприємству щодо визнання недійсними документів первинного бухгалтерського обліку є необґрунтованим та незаконним.
На думку позивача, ПАТ «Криворізька теплоцентраль» взагалі не мав повноважень на видачу оспорюваного наказу, у зв'язку з відсутністю відповідного наказу Фонду державного майна України, з яким вона безпосередньо перебувала у трудових відносинах.
Крім іншого, позивачка вважає, що наказ №301 від 01.06.2017 року, на підставі якого відповідачем було видано наказ №350 від 27.06.2017 року, було підписано не уповноваженою на те особою, оскільки ОСОБА_2 призначено на посаду Генерального директора ПАТ «Криворізька теплоцентраль» 23.06.2017 року, а його повноваження щодо виконуючого обов'язки Генерального директора ПАТ «Криворізька теплоцентраль» припинилися 23.05.2017 року.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Храмова М.П., який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представників відповідача ПАТ «Криворізька теплоцентраль» - Руденко Ю.В. та Богданову О.О., які, кожна окремо, заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 червня 2016 року між Фондом державного майна України, який є суб'єктом управління Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (на теперішній час - ПАТ «Криворізька теплоцентраль»), в особі Голови Фонду Білоуса Ігоря Олеговича, та ОСОБА_1 укладено контракт № 4-2016 про призначення ОСОБА_1 на посаду Генерального директора ДП «Криворізька ТЕЦ» (на теперішній час - ПАТ «Криворізька теплоцентраль») на термін з 08 червня 2016 року по 08 червня 2019 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади Генерального директора та Голови ліквідаційної комісії ДП « Криворізька теплоцентраль» (на теперішній час - ПАТ «Криворізька теплоцентраль») строком на два місяці.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 березня 2017 року ОСОБА_1 продовжено строк відсторонення від займаної посади Генерального директора та Голови ліквідаційної комісії ДП «Криворізька теплоцентраль» (на теперішній час - ПАТ «Криворізька теплоцентраль») строком до 22 травня 2017 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади Генерального директора та Голови ліквідаційної комісії ДП « Криворізька теплоцентраль» (на теперішній час - ПАТ «Криворізька теплоцентраль») строком до 21 червня 2017 року.
Наказом Фонду державного майна України від 20.06.2017 року № 1019 ОСОБА_1 звільнено з посади Генерального директора ПАТ « Криворізька теплоцентраль» з 22 червня 2017 року.
Наказом ПАТ «Криворізька теплоцентраль» № 184-к від 22.06.2017 року ОСОБА_1 звільнена за п.8 ст.36 КЗпП України, припинення дії контракту.
Наказом ПАТ «Криворізька теплоцентраль» №350 від 27.06.2017 року «Про приведення у відповідність документів», на підставі акту про службове розслідування та з метою приведення у відповідність нормам чинного законодавства документообігу на підприємстві при відстороненні від роботи (посади) працівника без збереження заробітної плати, визнано недійсними позначення в рядках табелів робочого часу Генерального директора ПАТ « Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 за період відсторонення від роботи з 13 лютого 2017 року по 22 травня 2017 року та з 29 травня 2017 року по 21 червня 2017 року та у графах «Всього виходів в днях за місяць» та «Всього годин відпрацьовано», та вважати вірним: в рядках табелів обліку робочого часу Генерального директора ПАТ « Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 за період відсторонення від роботи з 13 лютого 2017 року по 22 травня 2017 року та з 29 травня 2017 року по 21 червня 2017 року відмітку з позначкою «і» та в графах «Всього виходів в днях за місяць» та «Всього годин відпрацьовано» табелів обліку робочого часу Генерального директора ПАТ «Криворізька теплоцентраль» ОСОБА_1 за період відсторонення від роботи з 13 лютого 2017 року по 22 травня 2017 року та з 29 травня 2017 року по 21 червня 2017 року - кількість «0».
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним наказу ПАТ «Криворізька теплоцентраль» № 350 від 27.06.2017 року «Про приведення у відповідність документів», суд першої інстанції виходив з того, що позивачку було відсторонено від посади у період з 13 лютого 2017 року по 22 травня 2017 року та з 29 травня 2017 року по 21 червня 2017 року на виконання судових рішень, у зв'язку з чим остання не виконувала та не могла виконувати свої посадові обов'язки у цей період, а тому внесення змін до табелю обліку робочого часу, з урахуванням цих даних, не суперечить вимогам чинного трудового законодавства України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 46 КЗпП України передбачено правові підстави відсторонення від роботи (відповідно до Науково-практичного коментаря до КЗпП України). Вiдсторонення вiд роботи - це тимчасове позбавлення працiвника, який перебуває в трудових правовiдносинах iз пiдприємством, установою, органiзацiєю, можливостi реально здiйснювати право на працю за рiшенням уповноважених на це компетентних органiв з пiдстав, передбачених чинним законодавством.
Додатковi пiдстави для вiдсторонення працiвника вiд роботи та умови оплати перiоду вiдсторонення можуть бути передбаченi також у контрактi. Вiдповiдно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України у контрактi обов'язки, умови органiзацiї працi, матерiального забезпечення та вiдповiдальнiсть сторiн можуть встановлюватися угодою сторiн. Правом вiдсторонення працiвника вiд роботи надiлено як власника пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноважений ним орган, так i деякi органи державної влади, вiдповiдних посадових осiб. Додатковi пiдстави для вiдсторонення окремих категорiй працiвникiв вiд роботи встановленi спецiальним законодавством.
Спеціальним законодавством встановлено додаткові підстави для відсторонення окремих категорій працівників від роботи. Так, ст.ст. 154, 157 КПК України передбачено, що у разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин слідчий зобов'язаний її відсторонити від займаної посади.
Посадова особа також може бути відсторонена від роботи, якщо їй інкримінується вчинення не службового злочину, але вона внаслідок зайняття нею відповідної посади може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства.
Вiдсторонення вiд роботи або iншої дiяльностi провадиться власником або уповноваженим ним органом на пiдставi виявленого ним факту через видавання наказу (розпорядження) та вжиття заходiв щодо контролю за його виконанням. Пiд час вiдсторонення вiд роботи трудовий договiр продовжується, але працiвник тимчасово до роботи не допускається. При цьому на перiод усунення вiд роботи за працiвником зберiгається його робоче мiсце. Заробiтна плата за перiод вiдсторонення вiд роботи вiдповiдно до ст. 46 КЗпП, як правило, не виплачується, але у випадках, прямо передбачених законодавством, цей час оплачується. Тобто, якщо збереження заробiтної плати прямо не передбачено законодавчими актами, вiдсторонення вiдбувається без її збереження.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано в суді апеляційної інстанції, ухвалами Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року, від 27 березня 2017 року та від 29 травня 2017 року позивачку було відсторонено від посади у період з 13 лютого 2017 року по 22 травня 2017 року та з 29 травня 2017 року по 21 червня 2017 року, тобто відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади відбулося в порядку ст.ст. 154, 157 КПК України та правомірність зазначених ухвал суду в даному цивільному провадженні не оспорюється.
На виконання ухвал Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року та від 27 березня 2017 року, Фондом державного майна України видано: наказ №265 від 20.02.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків Голови комісії з припинення ДП «Криворізька теплоцентраль» строком на два місяці з моменту набрання ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року законної сили; наказ №266 від 20.02.2017 року про відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади Генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль» строком на два місяці з моменту набрання ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року законної сили; наказ №661 від 13.04.2017 року про продовження строку відсторонення ОСОБА_1 від посади Генерального директора ДП «Криворізька теплоцентраль» в межах строку досудового розслідування, а саме до 22 травня 2017 року (т. 1 а.с. 159-161).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року відсторонено ОСОБА_1 від посади та Генерального директора та Голови комісії з припинення ПАТ «Криворізька теплоцентраль» до 21 червня 2017 року. Виконання ухвали покладено на Прокуратуру Дніпропетровської області (т. 1 а.с. 38).
Отже, відсторонення позивачки відбулося в межах КПК України та спеціальним Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади)» № 266/94 від 01.12.1994 року не передбачена можливість збереження заробітної плати за період відсторонення від посади. Натомість, цим Законом передбачено право на відшкодування шкоди за рахунок держави, яке виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.
Тобто, в період відсторонення від посади позивачка не мала права на нарахування заробітної плати, а тому її доводи щодо порушення оспорюваним наказом її права на оплату праці є необґрунтованими та колегією суддів не приймаються.
На виконання наказу ПАТ «Криворізька теплоцентраль» №301 від 01.06.2017 року «Про проведення службового розслідування» встановлено, що в період відсторонення ОСОБА_1 від посади Генерального директора та Голови комісії з припинення ПАТ «Криворізька теплоцентраль» остання перебувала на робочому місці (згідно табелів обліку робочого часу) та їй нараховувалася заробітна плата (т. 1 а.с. 83-86, 126-138).
Згідно статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Табель обліку робочого часу - це поіменний список усіх працівників відділу, служби чи іншого структурного підрозділу або установи в цілому з відмітками про використання робочого часу протягом облікового періоду.
Форма Табеля обліку робочого часу (типова форма № П-5) затверджена Наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 року N 489, носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень.
Отже, Табель обліку робочого часу має відображати фактичні дані щодо виконаної працівником роботи, періоду перебування на роботі та є первинною формою для обліку робочого часу.
Оскільки, позивачка ОСОБА_1 була відсторонена від посади Генерального директора та Голови комісії з припинення ДП «Криворізька теплоцентраль» (на теперішній час - ПАТ «Криворізька теплоцентраль») у період з 13 лютого 2017 року по 22 травня 2017 року та з 29 травня 2017 року по 21 червня 2017 року, то дії роботодавця щодо коригування табелю обліку робочого часу останньої у відповідності до фактичного відсторонення її від роботи є правомірними та підстави для скасування оспорюваного наказу відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що наказ №301 від 01.06.2017 року, на підставі якого відповідачем було видано наказ №350 від 27.06.2017 року, було підписано не уповноваженою на те особою, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки правомірність видання наказу №301 від 01.06.2017 року не є предметом даного спору, а, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
Крім того, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є особою, яка уповноважена представляти інтереси ДП «Криворізька теплоцентраль» (на теперішній час - ПАТ «Криворізька теплоцентраль») з 21 лютого 2017 року (т. 1 а.с. 190-200) та саме ним було підписано наказ №301 від 01.06.2017 року.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 липня 2019 року.
Головуючий:
Судді: