Справа № 164/840/19 Провадження №33/802/525/19 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І.С.
Категорія:ст.124 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В.
15 липня 2019 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Кушнірука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 30 травня 2019 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 384 грн. 20 коп. судового збору.
Так, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 12 травня 2019 року об 17 год. керуючи автомобілем марки «Фольксваген Каді», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Луцькій в смт. Маневичі, на території автостанції, на якій не встановлені дорожні знаки, наближаючись до автобуса марки «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2 , що розпочинав рух, здійснив зіткнення з останнім, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.17.4 ПДР України та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Не погоджуючись із вказаною постановою судді Василюк І.О. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність через неповне з'ясування та оцінки усіх обставин справи, просить скасувати та закрити провадження у справі відносно нього за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України. Вказує, що причиною виникнення ДТП стали саме дії водія автобуса, оскільки останній взагалі не подавав сигналу про намір розпочати рух від зупинки. Водій автобуса розпочав рух саме у той момент коли його автомобіль вже зрівнявся з цим автобусом, а тому він не мав жодної можливості уникнути ДТП. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку ОСОБА_1 , його захисника, які скаргу підтримали із наведених у ній підстав, іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , який скаргу вважає безпідставною, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до положень ст.ст. 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Всупереч цьому, судом не було вжито всіх заходів, передбачених КпАП України для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КпАП України.
Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КпАП України з наступних підстав.
Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №206560 від 12.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.17.4 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КпАП України.
За змістом ст.124 КпАП України об'єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В пункті 17.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, передбачено, що у населених пунктах, наближаючись до автобуса, мікроавтобуса або тролейбуса, що розпочинає рух від позначеної зупинки, розташованої в заїзному "кармані", водії інших транспортних засобів зобов'язані зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати можливість маршрутному транспортному засобу розпочати рух.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КпАП України, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, а саме у тому, що він керуючи автомобілем порушив ПДР України, що відповідно спричинило пошкодження транспортних засобів, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, рапорт працівника поліції, пояснення ОСОБА_1 та іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та відеозапис від 12.05.2019 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи місцевий суд вищевказані докази належним чином не перевірив та не дав їм належної правової оцінки.
ОСОБА_1 не визнаючи своєї вини у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення суду пояснив, що він п.17.4 ПДР України, порушення якого ставиться йому у провину в протоколі та оскаржуваній постанові суду, не порушував. Причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди стали саме дії водія автобуса, оскільки останній не подавав сигналу про намір розпочати рух від зупинки. Водій автобуса марки «Мерседес» ОСОБА_2 розпочав рух у той момент коли його автомобіль (Фольксваген) зрівнявся з цим автобусом, у зв'язку з чим він не мав жодної можливості уникнути зіткнення.
Такі твердження ОСОБА_1 повністю підтверджуються доданим до матеріалів справи відеозаписом з камери спостереження, яка встановлена на автостанції.
Всебічно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди є в прямому безпосередньому причинному зв'язку з порушенням ПДР України водієм ОСОБА_3 .
В матеріалах справи докази, які прямо вказували б винність водія ОСОБА_1 у порушенні п.17.4 ПДР України, що відповідно потягло за собою пошкодження транспортних засобів, окрім як протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №206560 від 12.05.2019 року, - відсутні, як і не було здобуто таких під час розгляду справи судом.
А тому, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що зіткнення транспортних засобів відбулось не з його вини, є повністю обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що постанова судді Маневицького районного суду Волинської області від 30 травня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення за санкцією цієї статті, не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки в його діях склад адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами наявними в справі, і таких не було здобуто в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до п.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, то провадження в справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України, - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України за наведених в протоколі обставин.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 30 травня 2019 року в даній справі скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України, - у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук